Рейтинг життєздатності українських банків – 2017

Лідерами рейтингу Mind життєздатності банків, що працюють в Україні, за результатами І кварталу 2017 року стали австрійський Райффайзен Банк Аваль, французький Креді Агріколь, американський Сітібанк, французький УКРСИББАНК та польський Кредобанк.

Ці установи опинилися в п'ятірці лідерів за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їхнього походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 квітня 2017 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна ─ відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

Банків стає менше, ставки за депозитами знижуються

Минулого року з ринку було виведено 21 банк. А всього, починаючи з 2014-го, регулятор прийняв рішення про виведення з ринку щодо 88 банків. З них 33 установи стали неплатоспроможними в 2014 році, ще 33 – в 2015-му, 21 – в 2016-му і 1 – в 2017-му.

Першим ефектом від очищення банківської системи стало зниження відсоткових ставок. Фактично з ринку зникли десятки банків, які пропонували неконкурентні – завищені – відсоткові ставки за депозитами.

Ліквідність була потрібна будь-якою ціною, аби закривати власні «дірки» та фінансувати бізнес своїх акціонерів.  Депозитні пропозиції цих банків вводили клієнтів в оману, викривлювали ринкову конкуренцію на користь недобросовісних учасників ринку. Крім цього, багато з виведених НБУ з ринку банків відігравали дестабілізуючу роль на валютному ринку, утворюючи штучний попит на валюту з метою її виведення за кордон у ході реалізації «тіньових» бізнес-схем. Усунення з валютного ринку цього неринкового попиту є важливим чинником, який сприяє стабілізації курсу гривні.

Зараз ситуація змінилася. Більшості банків не потрібні гроші будь-якою ціною. Ставка НБУ стала більш-менш реальним орієнтиром, комерційні фінустанови знижують ставки за депозитами і в доларах, і в гривні.  Це дає змогу реальному бізнесу брати кредити за більш низькими відсотковими ставками. 

Ставки за депозитами фізосіб на 12 місяців у гривні, %

Дані: Thomson Reuters, джерело: minfin.com.ua

«Так, за гривневими вкладами ставки до кінця поточного року можуть знизитися в середньому ще на 2% річних (тобто з нинішніх середньоринкових 16% річних до 14% річних), а в іноземній валюті – залежно від терміну депозиту зниження може скласти в середньому до -0,5% ...- 1,5% річних (тобто з нинішніх 3,5% ... 4,5% до 2 ... 3% річних)», – впевнений Микита Малясов, начальник відділу депозитів ПУМБ.

Ставки за депозитами фізосіб на 12 місяців у доларах, %

Дані: Thomson Reuters, джерело: minfin.com.ua

Основні тренди поточного року – зростання частки довгострокових вкладів терміном розміщення від шести місяців. З огляду на відновлення довіри до банківської системи і постійного зниження прибутковості депозитних продуктів клієнти бажають зафіксувати більш високу прибутковість на максимально тривалий термін. Це призвело до стабільного зростання частки депозитів у гривні – традиційно вищі ставки, але в умовах відносної валютної стабілізації.

«Для клієнтів наслідком «очищення» банківського ринку стала більша прозорість і надійність тих банків, які залишилися. Майже всі банки, що входять зараз у топ-30 за активами, ведуть реальний банківській бізнес і готові конкурувати за клієнтів продуктами, якістю та сервісом. Це, без сумніву, відповідає потребам клієнтів», – впевнений Роман Лепак, директор департаменту організації, стратегії та корпоративного управління Кредобанк.

За словами Тамари Савощенко, голови правління Укрсоцбанку, ставки за депозитами знижуватимуться і далі, однак зниження буде дуже незначним. Більшою мірою це стосуватиметься вкладів в іноземній валюті, оскільки можливості ефективного вкладення залучених коштів дуже обмежені.

«На зниження ставок на депозитному ринку істотно впливатиме перегляд цінової політики націоналізованого ПриватБанку, який протягом багатьох років за рахунок агресивної цінової конкуренції збирав левову частку роздрібних депозитів. Крім того, ми очікуємо подальшого зниження ставок за депозитами іншими державними банками (Укргазбанком і Ощадбанком). Водночас темпи зниження відсоткових ставок за валютними вкладами уповільняться, оскільки вони вже досягли історичного мінімуму для України», – розповів Роман Лепак.

Бізнес-модель успішності

В умовах, що склалися на фінансовому ринку, для банків безальтернативним варіантом є фондування своїх активних операцій за рахунок клієнтських депозитів та залишків на їхніх рахунках. Що стосується кредитування, то найближчими роками роздрібне кредитування та кредитування МСБ мають вищий потенціал, ніж кредитування корпоративних клієнтів.  Крім того, успішна бізнес-модель банку має передбачати його поглиблену експертизу в обраних продуктах чи сегментах ринку. В умовах зближення цінових пропозицій різних банків, для ринкового успіху необхідно бути якіснішим та кращим за конкурента, а не просто дешевшим.

«Якщо говорити про роздрібний бізнес – інтернет займає все більше місця. Тепер клієнти хочуть робити всі транзакції з мобільного телефону. Але більш заможним громадянам будуть потрібні фінансові консультації про послуги, а ті, хто не мають грошей, робитимуть транзакції через інтернет та заощаджуватимуть на усьому, де тільки можна. Сьогодні більшість платить готівкою, завтра будуть безготівкові розрахунки. Ходити заради цього до банку не потрібно», – впевнений Тарас Кириченко, голова правління Правекс-Банку.

З ним погоджується і Тамара Савощенко. «Банки стають дедалі технологічнішими, все більше послуг надається в онлайн-режимі. А це означає, що банки будуть все більш залежні від стійкості та працездатності ІТ-систем. У зв'язку з цим технологічні ризики і загрози набувають подальшої значущості. Отже, банки мають вкладати більше коштів не тільки в розвиток функціональності, але й у ІТ-безпеку та підвищення відмовостійкості й надійність використовуваних ІТ-рішень», – пояснює вона.

На думку Тамаша Хак-Ковача, голови правління ОТП Банк, ключовим критерієм бізнесу зараз є масштаб банку. «Ти виступаєш або невеликим нішевим гравцем (наприклад, як Сітібанк), або досить великим універсальним банком. У такому разі банку необхідно завершити процеси пост-кризової реструктуризації, щоб зосередитися на подальшому зростанні, в якому ключовими факторами, як і раніше, залишаються операційна ефективність і ризик-апетит», – зазначає він.

За словами Тамари Савощенко, все ще актуальним залишатиметься ризик погіршення якості кредитного портфеля, особливо в частині кредитів фізичних осіб. Падіння рівня реальних доходів населення і збільшення тарифів погіршуватимуть ситуацію та призведуть до зниження маржинальності банківських операцій.

Як ризикнуть банки до кінця року?

З огляду на наявні тенденції відновлення економічного зростання і вже досягнуту стабілізацію фінансової системи, прогноз на 2017 рік для банківського сектора – позитивний. Макроекономічні умови будуть сприятливими для розвитку банківського бізнесу – зростання доходів підприємств і поліпшення їхньої платоспроможності, випереджаюче зростання заробітних плат і доходів населення позитивно вплинуть як на новий бізнес банків, так і на поліпшення якості їхніх кредитних портфелів. Очікується відновлення кредитування галузей, орієнтованих на внутрішній ринок і кредитування фізичних осіб, підтримане припливом депозитів.

«Головним викликом 2017 року для банківського сектора залишатиметься дефіцит капіталу, виявлений НБУ за результатами діагностики та стрес-тестування. На відміну від державних банків і банків зі стратегічним іноземним капіталом, акціонери банків з українським капіталом мають обмежені можливості та готовність вливати в свої банки додатковий капітал. За нашими оцінками, цього року буде не менше десятка прикладів виведення банків з ринку саме через неможливість наростити капітал до узгодженого з НБУ рівня. Для банків із західним капіталом цей ризик є найменшим, оскільки їх акціонери довели серйозність своїх намірів і в більшості своїй завершили зростання капіталів ще в 2015–2016 роках», – впевнений Роман Лепак, директор департаменту організації, стратегії та корпоративного управління Кредобанк.

Ключовими загальноекономічними ризиками для банківського сектора, як і раніше, залишаються ризики ескалації військових дій на сході України і широкомасштабної російської агресії, затримки в реалізації структурних реформ, можливе погіршення зовнішньоторговельної кон'юнктури для українського експорту і зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, затримки в отриманні наступних кредитних траншів від МВФ. За останніми даними НБУ, частка непрацюючих кредитів у банківській системі, визначена за новою методологією, склала 55% на кінець І кварталу 2017 року. Від початку 2017 року ця частка різко – майже вдвічі – зросла внаслідок визнання реальної, низької, якості кредитного портфеля ПриватБанку після його націоналізації.  Другою за значенням причиною різкого зростання проблемності кредитного портфеля банківської системи стали методологічні зміни, запроваджені НБУ з лютого.

Роман Лепак впевнений: насправді це не означає, що якість кредитних портфелів банків різко погіршилася з початку 2017 року. Статистика НБУ просто стала відображати реальний стан справ у банківській системі, і офіційні показники проблемності кредитного портфеля наблизилися до тих оцінок, які оприлюднювали МВФ та міжнародні рейтингові агентства.

Загальний рейтинг банків за рівнем життєздатності