50 діб протесту: Венесуела знову в режимі надзвичайного стану
200 000 демонстрантів пройшли маршем вулицями Каракаса та Сан-Кристобаля
У 31-мільйонній південно-американській державі посилюються вуличні протести, у ході яких вже загинуло 54 особи і сотні людей отримали серйозні травми. Соціалістичному уряду Ніколаса Мадуро довелося всьоме продовжити режим надзвичайного стану.
На минулих вихідних у Венесуелі відбулися два масштабних марші опозиції, приурочених до 50-го дня з моменту початку протестів. У суботу по головній автомагістралі Каракаса – проспекті Франсіско Фахардо – пройшли маршем близько 150 000 осіб, вимагаючи проведення дострокових президентських виборів. Поліції вдалося зупинити ходу, застосувавши сльозогінний газ. Того ж дня 50-тисячна антиурядова демонстрація пройшла в місті Сан-Крістобаль.
«50 днів тривають протести, у ході яких вони вбили 50 чоловік. Попри все ми боремося 50 днів. І чим сильніші репресії, тим більше опору і боротьби за Венесуелу», – заявив лідер опозиції Енріке Капрілес перед початком суботньої демонстрації в Каракасі.
Нинішню хвилю протестів підбурило скандальне рішення Верховного суду Венесуели від 29 березня, яким було позбавлено парламент, в якому домінує опозиція, законодавчих повноважень. Двома днями пізніше суд скасував це рішення, проте опозиціонери продовжили розпалювати протести на вулицях, вимагаючи відставки суддів і проведення дострокових виборів.
Майже кожного дня вуличні акції переростають у кровопролитні зіткнення демонстрантів із поліцією. Правоохоронці намагаються розганяти демонстрації водометами, сльозогінним газом і гумовими кулями. Мітингувальники кидають у них каміння, коктейлі Молотова і «біобомби» – банки з екскрементами.
Багатьох протестувальників було вбито або серйозно травмовано металевими балончиками зі сльозогінним газом, які були запущені в натовп поліцейськими або скинуті з урядових вертольотів. Декілька людей загинули внаслідок потрапляння їм у шиї гумових куль, що застосовуються поліцейськими для розгону демонстрантів. Однак основна причина смертей – вогнепальні поранення. Усе частіше люди отримують поранення і гинуть від дій снайперів.
Список загиблих у ході демонстрацій у Венесуелі розміщений на сайті Venezuelanalysis. За 50 днів протестів жертвами стали 54 людини. Не менш 18 з них убили мітингувальники, у тому числі двох поліцейських, сержанта національної гвардії і чотирьох прихильників Ніколаса Мадуро.
Шокуючу жорстокість венесуельські демонстранти виявили під час суботнього мітингу в Каракасі, побивши молодого чоловіка і спробувавши спалити його живцем. На відео видно, як у процесі лінчування жертву облили горючою рідиною і запалили.
За даними неурядової організації Penal Penal, за 50 днів близько 2200 протестувальників було заарештовано, і понад 160 осіб за участь у демонстраціях вже були засуджені військовими трибуналами і отримали тюремні терміни.
Інфляція, девальвація і масове недоїдання
Гнів громадян Венесуели на адресу уряду викликаний перш за все економічними причинами. Соціалістичний режим Ніколаса Мадуро опозиціонери звинувачують у доведенні багатої нафтою країни до занепаду. Мало того що за рік ціни на основні споживчі товари зросли приблизно вдвічі, так деякі базові продукти харчування і медикаменти повністю зникли з магазинів. Їх стало майже неможливо купити.
Рівень інфляції у Венесуелі, за оцінкою контрольованого опозицією парламенту, склав у квітні 2017 року 92,8%. За березень–квітень ціни зросли на 16,5%. Офіційних даних немає, оскільки центробанк Венесуели з 2016 року відмовляється публікувати фінансову статистику.
З моменту обрання Ніколаса Мадуро президентом у 2013 році курс національної валюти – болівара – по відношенню до американського долара на чорному ринку впав на 99%. Це означає, що заощадження, які зберігаються громадянами в національній валюті, знецінилися за чотири роки з $1000 до $5. Середня зарплата у Венесуелі опустилася нижче $50 на місяць.
Згідно з опитуванням 6413 венесуельських сімей, проведеним компанією Encuesta Sobre Condiciones de Vida en Venezuela, рівень бідності в країні підскочив з 48% у 2014 році до 82% у 2016-му. Причому 52% венесуельців живуть в екстремальній бідності – проти 24% таких громадян у 2014 році. Найгірше те, що громадяни скаржаться на недоїдання – 73% опитаних Encuesta венесуельців стверджують, що втратили у вазі через брак їжі. У середньому кожен з них схуд на 8,7 кг.
Мадуро звинувачує змовників і Трампа
Венесуела майже півтора року живе в режимі надзвичайного стану, що дозволяє уряду обмежувати конституційні права громадян і вживати екстраординарних заходів з наведення порядку. Минулого тижня Ніколас Мадуро в черговий раз подовжив режим НС ще на 60 днів: з 13 травня по 12 липня. Це сьома пролонгація надзвичайного стану, введеного ще 15 січня 2016 року.
На початку травня Мадуро оголосив про намір скликати установчі збори, щоб змінити конституцію країни для подолання гострої політичної кризи. За твердженням президента, цей крок необхідний заради відновлення миру в країні. Однак Мадуро не пояснив, за яким принципом він планує відбирати членів установчих зборів. І, через побоювання опонентів, що за допомогою цієї цинічної тактики президент Венесуели намагається виграти час і ще більше узурпувати владу, протести спалахнули з новою силою.
Мадуро наполегливо провадить свою політику, називаючи лідерів опозиції найманцями і змовниками, які за гроші США намагаються занурити свою країну в насильство і хаос заради повалення правлячого режиму.
«Венесуела зіткнулася з рухом путчистів, що породжує ненависть і нетерпимість, дуже схожу з нацизмом і фашизмом», – заявив у недільному телезверненні до нації Ніколас Мадуро.
«Трамп глибоко занурив свої брудні руки в цю змову. Його мета – отримати політичний контроль над Венесуелою, реколонізувати Венесуелу», – зазначив Мадуро.
Термін президентських повноважень Ніколаса Мадуро спливає наприкінці 2018 року. Однак проведені в країні соцопитування показують, що близько 70% венесуельців хочуть його негайної відставки. Не маючи шансів перемогти на дострокових виборах, непопулярний президент перешкоджатиме їх проведенню. Як довго армії і поліції вдасться стримувати протести – питання суперечливе. Багато експертів висловлюють побоювання, що у випадку, якщо народне невдоволення продовжить зростати, частина силовиків може перейти на бік опозиції, і в країні вибухне громадянська війна.