18 травня 2017 року в Києві відбувся регіональний фінал світового технологічного конкурсу Imagine Cup, який вже 15 років поспіль проводить компанія Microsoft. Брати участь у конкурсі мають право школярі, які досягли 16-річного віку, та студенти. За цей час у конкурсі змагалося майже 2 млн учасників зі 190 країн світу.
До цьогорічного регіонального фіналу потрапило дев'ять кращих команд з сімох країн: України, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Естонії, Білорусі та Литви. Учасники попередньо були відібрані з-поміж 17 країн регіону.
Перше місце посіла команда з Білорусі з проектом Scrawlless. Їхній проект являє собою платформу, яка допомагає дітям з церебральним паралічем та проблемами дрібної моторики виконувати шкільні завдання. Переможці поїдуть далі в США змагатися за грант у розмірі $100 000 на розвиток власного проекту.
Серед інших проектів хочеться відмітити грузинський RehabGlove – пристрій для пацієнтів, які перенесли інсульт та потребують реабілітації рук. Рукавичка із віртуальною реальністю призначена для спеціальних терапевтичних ігор, під час яких у пацієнтів розробляються пальці рук та прискорюється процес одужання. Школярі з Азербайджану з проектом Jabda продемонстрували додаток, що дає змогу гостям ресторанів вибирати свою улюблену музику для закладів шляхом голосування. А естонські студенти розповіли про проект WillDigital, який дає людям змогу безпечно керувати своїми цифровими активами та спадщиною навіть після смерті.
На жаль, українські проекти не будуть представлені в цьогорічному фіналі, проте в 2012 році в Сіднеї (Австралія) у категорії Software Design перемогла команда quadSquad з Донецька. Їхній проект Enable Talk являв собою рукавички зі спеціальним пристроєм і сенсорами, які за допомогою програмного забезпечення для ПК та смартфонів переводили мову жестів у голосові повідомлення. У самій рукавичці були: сонячна батарея, акселерометр, гіроскоп, компас, а також гнучкі сенсори, які відслідковують згинання пальців.
Після нагородження переможців регіонального конкурсу у Києві відбулася дискусія «Навички майбутнього: що робити, аби досягти успіху», у якій взяли участь Ігор Кондратюк, продюсер та телеведучий, Даніл Тонкопій, СЕО стартапу DelFast, Арсеній Фінберг, засновник екскурсійного бюро «Цікавий Київ», Денис Довгополий, співзасновник першого українського бізнес-акселератора для технологічних стартапів Growth UP, Іван Примаченко, співзасновник освітніх курсів Prometheus, а також переможці самого конкурсу. Основні тези цієї дискусії – у матеріалі Mind.
За словами Дениса Довгополого, підприємця від непідприємця відрізняє ставлення до ризиків. Одним з критеріїв відбору в акселератори є здатність вплутуватися в щось невідоме, і у Силіконовій долині трапляються випадки, коли інвестори кажуть: «Ви недостатньо божевільні, щоб ми вкладали у вас гроші». Головне, не переходити межу між ризикованою діяльністю та шахрайством.
Більшість з нас змінить кар’єру щонайменше 10 разів за своє життя, але і житимемо ми довше. Тому такі навички, як працювати віддалено, брати участь у віртуальних командах та вчитися протягом усього життя – це ті речі, які нам потрібні, щоб ми хоч якось могли конкурувати в умовах постійної модернізації та автоматизації. Крім цього, потрібно вчитися програмуванню, критичному мисленню та креативності.
Іван Примаченко вважає, що ми повинні перейти від індустріальної школи, де навчають фактам та алгоритмам, до постіндустріальної школи, де крім цього навчають моделям мислення, стратегіям адаптації, «агентності», тобто розумінню, що ми можемо змінювати світ довкола. І у нових західних школах ці метрики проходять наскрізь вивчення звичним нам предметів, таких як хімія, математика чи біологія.
На думку експертів, більшість стартапів закриваються через неможливість передбачення майбутнього. Вони не знають, наскільки ринку буде цікава їхня ідея доки не розроблять прототип. І в цей момент виявляється, що розробники були занадто оптимістичні з приводу затребуваності власного інноваційного продукту. Засновник LinkedIn Рід Гоффман якось сказав: «Якщо вам не соромно за власний продукт, то ви випустили його на ринок занадто пізно». Тому краще перевірити, що продукт дійсно потрібен ринку, а потім його удосконалювати.
Серед інших причин невдачі можуть бути погане пропрацювання ринку або надуманість проблеми, яку намагаються вирішити. Також часто трапляється, що люди міняють свою мрію на стабільну роботу і вирішують, що краще «синиця в руках, ніж журавель у небі».
Успішні стартапи (вартістю понад $1 млн) на своєму шляху проходять у середньому понад 40 ітерацій у зміні продукту, бізнес-моделі та ринку, і це зазвичай займає два-три роки. Тому якщо ви дійсно вірите у свою ідею, то не здавайтеся, навіть якщо у перші півроку не досягли бажаного результату.
Є два підходи до розробки прототипу: бажання зробити ідеальний продукт, яким одразу можуть користуватися споживачі, або боятися, що ринок негативно відреагує на новинку і скаже, що вона не варта уваги. Не хвилюйтеся, у другому випадку, споживачі зекономлять вам купу часу та ресурсів. Скоріше виходьте на ринок.
У всіх є свої улюблені стартапи, за якими ми постійно слідкуємо та вболіваємо за кожну їхню маленьку перемогу. Під час дискусії експерти поділилися історіями стартапів, які їх надихають або ж мають цікаву історію успіху.
Starship technologies – компанія, що займається виробництвом роботів для доставки товарів. Роботи пересуваються по тротуарам зі швидкістю до 6 км/год і можуть перевозити вантаж до 18 кг. Багажний відсік відкривається тільки за командою покупця, заданою з мобільного додатка. Головний офіс компанії знаходиться в Лондоні, а інженерні операції проводяться в Таллінні (Естонія). Starship technologies запустили засновники Skype Янус Фрііс та Ахті Хейнл.
LinkedIn – соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів, яка була створена у 2002 році. У 2016-му Microsoft анонсувала придбання LinkedIn за $26,2 млрд.
Zapier – американський стартап, який допомагає інтегрувати процеси 750 сервісів, таких як Gmail, Slack чи Google Sheets. Стартап був заснований у 2011 році. А його засновники в 2017 році потрапили до списку Forbes «30 до 30».
Petcube – українська компанія, яка виробляє ґаджети для власників домашніх тварин. Перший продукт компанії – це пристрій, що дозволяє через мобільний додаток дистанційно стежити, розмовляти і грати у лазерні ігри із домашнім улюбленцем. Проект був профінансований за допомогою Kickstarter, де за підсумками кампанії зібрав $251 000, ставши найуспішнішим українським проектом на Kickstarter і найуспішнішим краудфаундинговим проектом для тварин на той час.
EdX – безкоштовна інтернет-платформа масових відкритих інтерактивних курсів, заснована Массачусетським технологічним інститутом і Гарвардським університетом у травні 2012 року. Наразі у EdX зареєстровано понад 10 млн користувачів, які навчаються на понад 1300 курсах.
Viber – додаток для смартфонів, який дозволяє здійснювати безкоштовні дзвінки через мережу інтернет, а також передавати текстові повідомлення, зображення, відео- та аудіоповідомлення. Компанія має білорусько-ізраїльське коріння. У березні 2017 року кількість зареєстрованих користувачів програми досягла 20 млн.
Masquerade (MSQRD) – білоруський стартап, розробка якого дозволяє накладати на відео в смартфоні кумедні маски-фільтри. У 2016 році стартап придбала компанія Facebook. На момент угоди кількість користувачів складала понад 10 млн.
micro:bit – кишеньковий комп'ютер, який можна кодувати. Пристрій має програмовану матрицю, що складається з 25 червоних світлодіодів, має дві кнопки та вбудований датчик руху. Micro:bit – розробка компанії BBC та була надана безкоштовно кожній дитині у віці 11 років у Великобританії в 2016 році.
Наостанок експерти дали декілька порад стартаперам, про які не варто забувати в нелегкій боротьбі за успіх.