30 травня у Фонді гарантування вкладів відбулася прес-конференція, під час якої було представлено нову концепцію реалізації проблемних активів, що опинились у розпорядженні Фонду гарантування вкладів фізосіб. Враховуючи політичні спекуляції навколо теми оцінки активів, Фонд вирішив відмовитися від торгів, що починалися з оціночної вартості. Тепер ціна на актив стартуватиме з його балансової вартості, а якщо актив не буде продано за 30% від неї, він потрапить до пулу інших активів і буде проданий оптом. Як саме це планується робити – дізнавався Mind.
Головний етап очистки банківської системи вже позаду. Її наслідком стало те, що у розпорядження Фонду гарантування вкладів потрапило понад 90 банків, у результаті чого Фонду довелося виплатити понад 80 млрд грн гарантованих виплат вкладникам. Звичайно, що більшість грошей для ФГВ була знайдена шляхом додаткового випуску ОВДП та з розрахунком на те, що він ці гроші поверне до бюджету, реалізувавши активи неплатоспроможних банків.
Проте, з поверненням до цього часу є суттєві проблеми. Причин тому багато, але одна з найголовніших – це якість самих активів. «Неодноразово Фонд заявляв про погану якість банківських активів, які дістались нам у спадок. Їхня ринкова вартість у рази нижча від записаної «на папері»: при балансовій вартості у 470 млрд грн, оціночна – ледь перевищує 100 млрд грн. Дехто, спекулюючи на цих цифрах, закидає нам, що оцінка штучно занижена, а різниця – вкрадена», – сказав директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін.
Говорячи про політичні спекуляції, голова ФГВ мав на увазі Юлію Тимошенко, яка своїми діями активно тиражувала цей меседж. У листопаді 2016 року Тимошенко принесла до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з оцінкою активів банків-банкрутів, та активно поширювала інформацію, начебто Фонд вкрав різницю між оціночною та балансовою вартістю.
За даними Mind, декому з керівництва Фонду свого часу навіть довелося звертатися до Адміністрації президента та отримувати інструкції, як протидіяти піар-випадам очільниці ВО «Батьківщина». Згодом ФГВ сам попросив НАБУ перевірити його.
Тепер вже ця претензія до Фонду має втратити свою актуальність. «Для уникнення таких інсинуацій ми розпочали пілотний проект, за умовами якого на перші торги активи виставляються за балансовою вартістю», – наголосив Ворушилін.
Як проходитимуть аукціони? На кожен наступний аукціон початкова ціна реалізації активу знижуватиметься на 10%. У разі якщо покупець не з’явиться і на восьмих торгах, лоти об’єднуватимуться в пули.
Такі пули реалізовуватимуться, зокрема, і за принципами «голландського аукціону». Особливістю їхнього проведення є те, що заплановані кроки зі зниження ціни відбуваються протягом одного дня.
«Це дозволить частково компенсувати тривалість нового алгоритму продажу, коли торги стартують з балансової вартості. Адже відомо, що з часом активи, особливо коли йдеться про кредити, втрачають свою привабливість для інвесторів», – сказала заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Світлана Рекрут.
Пули активів, у свою чергу, як і активи окремо, будуть реалізовуватись через систему Prozorro.Продажі. Причому розмір об'єднаних пулів може бути різним. На відміну від пілотного проекту з американськими торговими майданчиками, де активи об'єднані в пули по 5 млрд грн. Окрім того, працівники Фонду наразі перебувають у деяких європейських країнах, намагаючись вивчити можливий попит на українські проблемні активи серед нерезидентів.
Загалом у Фонді сподіваються, що всі ці кроки пришвидшать тяганину з ліквідацією банків та збільшать надходження від продажів активів, оскільки на дотації з державного бюджету у ФГВ вже не розраховують.
Як ставиться ринок? Опитані Mind фінансисти нову ідею Фонду підтримали, проте особливого ентузіазму вона не викликала. «Коли Фонд нам укотре розповідає, що рівень обслуговування кредитів становить не більше 5%, то це смішно чути. Держава сама створила такі умови, щоб кредити банкам не повертали. А тепер нарікає, що не може працювати з проблемними активами і хоче передати їх чим швидше у приватний сектор», – наголошує заступник голови правління великого банку, який попросив не називати свого прізвища.
За словами співрозмовника Mind, недостатньо просто налагодити механізм продажу активів. Щоб приватний сектор міг нормально працювати з NPL, потрібно провести справжню судову реформу та реформувати Державну виконавчу службу.
Схожої думки дотримується фінансовий аналітик Іван Угляниця. «Як бачимо з реальних даних, Фонд на аукціонах реалізує менше 0,5% від вартості, виставленої на продаж. Це більш ніж красномовно свідчить про «успіхи» в реалізації активів та відшкодуванні вартості майна, яке перейшло до ФГВ.
I проблема тут не у форматі аукціону, а комплексна – у самій системі відносин у державі. Історія банківських банкрутств в Україні постійно підтверджує те, що коли банк потрапляє в державні руки, ніякого рекавері активів не відбувається – ці активи просто дорозкрадаються тими, до чиїх рук потрапили такі активи», – говорить Угляниця.
Чому система не працює? Аналітик також зазначає, що існує багато технічних, законодавчих перепон, які не дозволяють ефективно реалізовувати активи. Наприклад, вимога, що покупцем – учасником тендеру має бути фінансова компанія, якщо йдеться про права вимоги, тобто самі кредити, а не застави як виокремлений актив.
Але проблема набагато глибша, ніж просто певні законодавчі перепони. Вона схожа на ту, яка не дозволяє вкладникам i кредиторам брати участь у порятунку проблемних банків. Мова йде про дозвіл акціонерам докапіталізовувати банки різними альтернативними способами, окрім довнесення коштів. Регулятору необхідно розробити та затвердити відповідні опції, чого він досі не зробив.
Іншою проблемою є нульова зацікавленість самих держорганів у відшкодуванні вартості цих активів та поверненні втрачених сум кредиторам. «Існує лише особиста зацікавленість певних функціонерів від державних органів, які й реалізують цю можливість (персонального збагачення) більше, ніж повністю», – констатує фінансист.