Влада Києва готується до запуску електронного квитка на проїзд у громадському транспорті. Як повідомили 12 липня в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА, система єдиного електронного квитка розробляється на базі комунальних підприємств «Київський метрополітен» і «Київпастранс». Про тендер на закупівлю обладнання, яке необхідно для впровадження такої системи в наземному пасажирському транспорті, оголосять найближчим часом.
Як працюватиме ця система й скільки коштуватиме місту реалізація такого проекту, дізнавався Mind.
Що таке e-ticket? Це проїзний квиток у електронній формі. Він може виглядати як безконтактна картка або смарт-карта для оплати проїзду в громадському транспорті. Також це може бути спеціальна програма для мобільного телефону, яка дозволить зчитувати поїздку за допомогою QR-коду. Квиток може охоплювати всі види громадського транспорту – від електричок до метро і міських автобусів, у деяких країнах їм можна розрахуватися навіть за послуги таксі. Як правило, до таких карток «прив'язують» й інші опції: наприклад, нарахування бонусів у ресторанах або дисконт на покупку квитка в міські музеї, оплату за парковку, соціальні пільги тощо. У разі втрати е-квитка його, як правило, можна відновити.
Випробування під землею. Електронний квиток – не зовсім нововведення для столиці. Його аналог уже декілька років працює в КП «Київський метрополітен»: у пасажирів «підземки», крім покупки жетонів, є можливість оплатити поїздку спеціальною картою метрополітену або розрахуватися банківськими картами MasterCard і Visa – для цього на всіх станціях метро встановлені спеціальні жовті турнікети. Зараз у метрополітені виводять з обігу жетони. «Повністю перейти на оплату картками ми розраховуємо до кінця цього року», – говорить Наталія Макогон, прес-секретар КП «Київський метрополітен».
Міська влада має намір зайнятися введенням електронного квитка й на наземному транспорті. На першому етапі планується закупити валідатори (спеціальні пристрої для зчитування поїздок з карти. – Mind) і бортові комп'ютери для рухомого складу. На другому – модернізувати технічну базу метрополітену і підключити її до нової, загальної системи електронного квитка. «Простіше кажучи, це буде універсальний електронний квиток і для наземного, і для підземного транспорту», – каже Юрій Назаров, директор Департаменту інформаційних технологій КМДА.
Поки що йдеться лише про комунальний транспорт. Але в КМДА розраховують згодом підключити до системи і приватних перевізників.
Навіщо Києву e-ticket? По-перше, це зручно для пасажира – для поїздки в усіх видах міського громадського транспорту можна буде використовувати лише один квиток – картку, а для оплати поїздки більше не потрібно буде шукати готівку. По-друге, така система дозволить економити гроші на поїздках. Наприклад, у тому ж київському метрополітені одна поїздка коштує 4 гривні, але для кожних десяти поїздок передбачена знижка в 10 копійок. Так, при покупці 10 поїздок разове користування метро обійдеться в 3,9 грн, при покупці 50 поїздок (це максимум) – в 3,5 гривні. З 15 липня в «підземці» підвищують тариф до 5 гривень, але принцип економії залишається – чим більше за один раз купуєш, тим дешевше коштуватимуть поїздки.
До речі, нещодавно MasterCard увів опцію, яка дозволяє «записувати» на карту потрібну кількість поїздок, тобто тепер можна економити і використовуючи банківську картку для оплати.
Є ще один фактор економії. «У нас були місяці, коли пасажири купили і не використали до 200 000 жетонів. А це близько 800 000 грн – на таку суму наші пасажири губили жетони», – розповідає Наталія Макогон.
У метрополітені використання таких електронних квитків ще й економить час – пасажирам не потрібно стояти в черзі за жетонами.
Для міста впровадження такої системи дозволить оптимізувати витрати на перевезення. Наприклад, у наземному транспорті стануть непотрібні кондуктори. Крім того, електронний квиток прибере з обороту готівку, що дасть владі точне розуміння, скільки грошей збирає комунальний транспорт за перевезення. Також така система впорядкує ситуацію з пільговиками – деякі перевізники завищують кількість перевезених громадян пільгової категорії, щоб отримати більші суми компенсації з бюджету.
«За даними ЄБРР, у містах Західної Європи втрати при зборі виручки у міському транспорті складають 2–3%, у Східній Європі – 2–7%. В українських містах маємо втрати у 25–40%. У першу чергу це відбувається через використання паперових квитків, людський фактор та відсутність автоматичного обліку пільговиків», – зазначають у прес-службі КМДА.
Як працюватиме е-квиток у Києві? Поки що у міської влади немає чіткої концепції. Спочатку розглядалася можливість прив'язати оплату проїзду в транспорті тільки до банківської картки. Але проведене дослідження виявило, що пасажири не завжди довіряють свої карти обладнанню, яке зчитує поїздки. «Тому будемо робити спеціальну транспортну картку і передбачимо можливість використання банківської», – каже Ілля Сагайдак, заступник мера Києва.
Планується, що транспортною карткою можна буде користуватися так само, як і кредитною – наприклад, покласти туди гроші та робити покупки. На карті можна буде в ручному режимі налаштувати найбільш придатний тариф або прив'язати до неї спеціальну програму, яка за підсумком поїздки сама вираховує найбільш вигідний тариф для свого власника. Наприклад, наприкінці місяця система підраховуватиме кількість поїздок, і якщо людина користувалася метро місяць – їй нараховують підсумкову суму за дешевшим тарифом, як місячний абонемент. Так, до речі, працює лондонська система Oyster.
Крім Oyster в КМДА вивчають, як працює система е-квитків у Таллінні і Сеулі. «Детально говорити про те, яким саме буде е-квиток у Києві, можна буде лише після того, як визначимося, яку суму ми будемо мати у своєму розпорядженні для реалізації проекту», – уточнює Юрій Назаров.
Скільки коштуватиме місту реалізація такого проекту? Точних розрахунків ще немає. Але, наприклад, для того щоб у Львові обладнати весь транспорт системою зчитування проїзних карток і створити сервісний центр, потрібно близько 10 млн євро; для такого міста, як Дніпро, – не менше $8 млн. У Києві, за оцінками Юрія Назарова, знадобиться близько 15 млн євро. Яніка Мерило, радник міністра інфраструктури України, інвестиції для Києва оцінює на рівні $15–20 млн.
Де візьмуть гроші? У Львові та Вінниці вирішили звернутися за підтримкою до ЄББР, у Дніпрі збираються провести інвестконкурс. У Києві розглядаються декілька варіантів. «Це може бути змішаний проект, де частину грошей виділить міський бюджет, а частина – це будуть позикові гроші. Ми ведемо переговори з ЄБРР і ЄІБ», – каже Назаров.
Утім, у КМДА не виключають і роботу з приватним інвестором. За словами Іллі Сагайдака, корейська Korea Smart Card Company готова проінвестувати в розвиток e-ticket у Києві 700 млн грн. «Інвестор може отримувати відсоток з оплати проїзду. Крім того, він може заробляти на сторонніх послугах – підключати до карти е-квитка різні опції, наприклад, буде співпрацювати з мережею ресторанів або міськими кінотеатрами. У ЄБРР вважають, що подібні проекти можуть окупитися за 5–6 років», – каже Яніка Мерило.
Що може завадити? Законодавчі складнощі вже усунені – 7 лютого 2017 року вступив у дію Закон про введення автоматизованої оплати в міському пасажирському транспорті, який врегулював юридичний статус електронного квитка.
Але в Києві є нюанс – у КМДА вже четвертий рік поспіль триває господарська суперечка з компанією «Альфа Пей», яка у 2011 році виграла міський конкурс на розробку та впровадження системи електронного квитка в Києві. Мерія розірвала з нею договір, у відповідь компанія виставила місту претензії на суму 1,3 млрд грн. Минулого тижня КМДА виграла суд у першій інстанції, але повністю це питання ще не закрите.
Є й ментальні особливості, що уповільнюють перехід на систему е-ticket. Наприклад, щоб прискорити перехід з жетонів на картки, київському метрополітену довелося застосувати жорсткі заходи: у підземці стали заклеювати отвори для прийому жетонів і обмежили продаж жетонів до двох штук у одні руки.
Зараз, за словами Наталі Макогон, жетонами користується близько 40% пасажирів, у 2015 році таких було 60%.
Скільки потрібно часу, щоб впровадити систему е-квитка в Києві? У КМДА кажуть, що система для е-квитка запрацює з ІІ кварталу 2018 року. Світовий досвід говорить, що часу буде потрібно набагато більше. Наприклад, у Белграді, при стабільному фінансуванні та підтримці ЄБРР, реалізація цього проекту зайняла п'ять років.
Чи означає введення е-квитка, що проїзд в міському транспорті подорожчає? Скоріше за все – так. За словами Іллі Сагайдака, зазвичай у таких проектах інвестор забирає собі 8–10% від вартості поїздки. Але навіть якщо не включати відрахування інвестору, вартість проїзду все одно потрібно буде переглядати.
Як неодноразово наголошували столичні перевізники та галузеві керівники, тариф у комунальному міському транспорті вже багато років поспіль не окуповує вартості витрат на перевезення.