Скільки коштуватиме Україні впровадження блокчейну

6 вересня Україна запустила пілотний блокчейн-проект. Держпідприємство «Система електронних торгів арештованим майном» (СЕТАМ) провело перший у світі аукціон за допомогою цієї технології. До кінця року на блокчейн планують перевести реєстр нерухомого майна. Надалі – всі держреєстри, органи безпеки, а також сфери енергетики і охорони здоров'я.

Mind з'ясовував, чому партнером уряду стала міжнародна компанія BitFury, скільки державі коштуватимуть її послуги і які вигоди від цього співробітництва отримають українці.

Навіщо використовувати блокчейн? ЗМІ періодично повідомляють про махінації «чорних» нотаріусів з даними Держреєстру нерухомості. «Завдяки» несанкціонованим діям у реєстрі приватні квартири, земельні ділянки і навіть підприємства несподівано для їхніх власників опинялися у власності інших осіб. Схожі маніпуляції з даними можливі й в інших державних базах.

Використання блокчейну дозволить їх припинити, вважають експерти. Раніше міністр юстиції Павло Петренко повідомляв, що впровадження нової технології унеможливить маніпуляції із записами в державних реєстрах як зсередини (при підкупі адміністратора або реєстратора), так і ззовні (при кібератаці). Під час презентації виведення СЕТАМ на блокчейн заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов підкреслив, що тепер в українців не буде причин побоюватися можливих спекуляцій, маніпуляцій з інформацією на електронних торгах арештованим майном. «Аукціон став максимально прозорим і безпечним».

«Дані записуються одночасно на безліч пристроїв. Спроби їх змінити в одному з місць зберігання – марні, тому що інформація міститься на інших, – пояснив гендиректор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов. – Усі охочі зможуть скопіювати хеш (спеціальний код ставки), перейти на сайт blockchain.gov.ua і перевірити достовірність даних, записаних на блокчейн».

Наскільки надійна технологія? Впровадженням блокчейну в Україні займається міжнародна компанія BitFury. Її співзасновник, екс-власник EX.UA Валерій Вавилов розповів, що у даному випадку вибудувана дворівнева система з різними аудиторами: «Ми працюємо в багатьох країнах світу, аналізуємо сотні різних блокчейн-систем. На сьогодні найбезпечнішою системою у світі є біткойн-блокчейн. Тому в Україні для держорганів ми запускаємо систему приватного блокчейну Exonum, яка буде «якоритися» на біткойн-блокчейн. Щоб навіть за умови «армагедону» публічний блокчейн захищав весь обсяг даних».

Адміністраторами реєстрів залишаться держпідприємства (більшість з них адмініструє ДП «Національні інформаційні системи», НАІС). «Держава не відпустить реєстри. Приватна компанія не повинна і не матиме можливості вимкнути реєстр. У BitFury не буде інструментів, щоб продублювати дані, заблокувати або ще щось з ними зробити. Це одна із заздалегідь узгоджених і прописаних умов співпраці», – пояснює керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян, який займається юридичним супроводом проекту.

«Ключове питання – в реєстраторах. Вони повинні бути персоніфіковані, щоб була персональна відповідальність, як у нотаріусів, а не просто назва органу або відомства», – вважає генеральний директор «Microsoft Україна» Надія Васильєва.

Крім того, за українським законодавством, для гарантування надійності BitFury необхідно отримати сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в Держспецзв'язку. «Поки сертифікат не вимагається. У рамках нинішнього пілотного проекту будуть отримані дані, які й ляжуть в основу сертифіката КСЗІ. Коли завершимо «пілот» і отримаємо позитивне підтвердження подальшої співпраці – звернемося до Держспецзв'язку», – пояснив Mind Артем Афян. Утім, за словами топ-менеджерів великих телеком-компаній, фахівці Держспецзв'язку, видаючи сертифікат КСЗІ, перевіряють лише документи, а не «залізо». І беруть за це чималі гроші.

Чому підрядником стала BitFury? «Ланцюг випадковостей, – жартує Артем Афян. – BitFury не планувала виходити в Україну. А Україна не шукала конкретного підрядника. Напівприватні випадкові контакти переросли в предметні домовленості. Ціла низка людей організували діалог».

У підсумку, уряд підписав у квітні 2017-го меморандум з BitFury. У травні прем'єр-міністр Володимир Гройсман завізував розпорядження Кабміну «Деякі питання посилення безпеки зберігання та захисту відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і системи електронних торгів з реалізації арештованого майна». У червні СЕТАМ і BitFury підписали меморандум про співпрацю.

Детальні умови домовленостей не розголошуються. «Припускаю, що суть контракту – розробка блокчейн-протоколу для реєстрів. Тобто не самі реєстри на блокчейн, а тільки транзакції (зміни) по ним будуть розходиться по блокчейн-протоколу, забезпечуючи для громадськості негайну публічну інформацію про зміни та ким вони були здійснені», – вважає Надія Васильєва.

Тим часом в інформаційному просторі поширюється питання, чому не було тендера. «У держагентства з питань електронного урядування просто немає грошей на конкурс. Нинішній «пілот» здійснюється безкоштовно. Крім того, агентство завжди було відкритим і давно вже хотіло запустити «пілот». Крім BitFury ніхто не запропонував свої послуги», – пояснив керуючий партнер «Юскутум». У самому е-агентстві запит від Mind отримали ще 2 серпня. Офіційної відповіді поки не надійшло.

Як BitFury монетизуватиме проект? Пілотний проект фінансує сама компанія. За словами Валерія Вавилова, витрати невеликі: «Зараз на блокчейн переходить не кожна транзакція, а зліпок системи раз на годину, на день. Тому вартість однієї транзакції дуже невелика. Крім того, наша компанія займається не тільки розробкою приватних блокчейнів, а й процесингом. Тому може ці транзакції провести через свої дата-центри».

За словами співзасновника BitFury, на даний момент Україна не платить за процесинг. Надалі це питання обговорюватиметься. «На сьогодні у нас некомерційні відносини з BitFury, – підтвердив Mind Віктор Вишньов. – Ми безкоштовно отримали найкращу технологію у світі, яка не піддається зламу. Вважаю, це успіх для країни».

Після завершення пілотного етапу одна з можливих схем монетизації – transacion fee (комісія з кожної транзакції), повідомив виданню Артем Афян: «Так роблять, наприклад, у США і Грузії. Ні, в Україні відсоток ще не обговорювався. Ніхто так далеко не забігав. У будь-якому випадку держава виграє за рахунок зменшення витрат на утримання всієї екосистеми. Навіть більше, у планах знизити вартість послуг для населення».

Чи можливі Інвестиції в Україну? Зараз у BitFury немає свого дата-центру в нашій країні. За словами Валерія Вавилова, поки це питання не обговорювалося: «Для того щоб процесити біткойн-блокчейн, не обов'язково мати дата-центри. Але бажано. Тому в перспективі можливе залучення акціонерів в Україні».

Що може загальмувати впровадження блокчейну? «Корупція і дороги», – іронізують спікери. Дійсно, використання технології, яка не дозволить маніпулювати державними даними, може загрожувати збитками ряду чиновників. «Сподіваємося, що публічність проекту не дозволить устромляти палки в колеса, – каже Артем Афян. – Мене часто запитують за кордоном, чи дійсно Україна націлена перейти на блокчейн, створити для громадян реєстри, до яких буде підвищено довіру. Якщо ми загальмуємо процес – підірвемо імідж країни».

«Для нашої держави використання блокчейну стане революційним стрибком. Публічності додадуть усі зміни, – підкреслює генеральний директор «Microsoft Україна». – Якби хмарні технології в державі були дозволені – і процеси стали б дешевшими і прозорішими, і відповідальності було б більше, і у держави менше б послуг залишилося – все пішло б у приватний бізнес, де була б конкуренція».