В Україні ще з 2013 року намагаються запустити послугу збереження мобільного номера при зміні оператора. Через п'ять років найцікавіше лише починається: «Торги не відбулися» – такий напис з'явився 18 вересня на сторінці тендера в системі ProZorro. Mind з'ясовував причини чергового провалу.
Коротка передісторія. Місяць тому Український державний центр радіочастот (УДЦР) оголосив про проведення в системі ProZorro відкритих MNP-торгів. Тоді виконавчий директор УДЦР Вадим Гулько заявив, що тендерний комітет максимально спростив процедуру проведення конкурсу, допрацював тендерну документацію з метою мінімізації дискусійних питань, що по-різному сприймалися учасниками попередніх тендерів.
«На відміну від документації попередніх торгів, у новій визначена єдина сума тендера, яка не може перевищувати 40 млн грн. Єдиним критерієм оцінки буде ціна», – запевнив Гулько.
Незмінною, за його словами, залишилася вимога наявності в учасників конкурсу успішного досвіду створення автоматизованої системи централізованої бази даних перенесених номерів не менше, ніж у одній країні. Виконавчий директор УДЦР підкреслив: він сподівається, що цього разу брати участь в тендері на надання послуг MNP буде велика кількість компаній.
До 17 вересня 2017 року (завершення терміну прийому заявок на тендер) його надії виправдовувалися. На ProZorro були бурхливі дискусії: потенційні учасники ставили організаторам чимало уточнюючих питань, УДЦР відповідав на них, за результатами вносив правки в умови конкурсу.
Очікувалося, що заявки на конкурс, як мінімум, подадуть багато учасників попередніх тендерів. Нагадаємо, на перші торги, які були визнані такими, що не відбулися, вийшли «Діалінк» у партнерстві з литовською телекомунікаційною компанією «Медіафон» з пропозицією створити рішення за 70 млн грн, польське «Т4в» з американською HР – за 62 млн, «Ес Ай Центр» зі словенською Teletech – 26 млн, «Технічний центр Інтернет» (ТЦІ) запропонував 18 млн грн.
На участь у другому тендері заявки подали вже шість компаній: «Ericsson Україна» – 108 млн грн, ДП «Українські спеціальні системи» – 89 млн, «Т4в» – 82 млн, «Діалінк», що став переможцем конкурсу, – 72 млн, а також компанії, які в подальшому були відсторонені від конкурсу: «Ес Ай Центр» – 40 млн і «Huawei Україна» у партнерстві з ТЦІ – 27 млн. Пізніше «Ес Ай Центр» успішно оскаржив результат тендера в АМКУ. Виконуючи його розпорядження, УДЦР оголосив переможцем «Ес Ай Центр». «Діалінк» у свою чергу подав близько 20 судових позовів щодо оскарження цих рішень. Цього року Вищий господарський і Вищий адміністративний суд України прийняли рішення на користь «Діалінку». УДЦР оголосив новий тендер.
Що пішло не так? Вадим Гулько повідомив Mind, що в ProZorro не було зареєстровано жодної заявки на нинішні торги. У результаті система автоматично оголосила конкурс таким, що не відбувся.
Тим часом, як з'ясував Mind, один бажаючий взяти участь в торгах все ж був. «Ми подали заявку 17 вересня. Убили дві години, поки зуміли залити свою пропозицію в ProZorro. Але таки успішно», – розповів Олександр Степанов, керівник проекту MNP консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА), до складу якого входить ТЦІ.
Чому система не «бачить» цієї та, можливо, інших заявок? В УДЦР поки з'ясовують причини цього.
Примітно, що подаючи заявку на участь у тендері, в УЦПНА... не розраховували на перемогу. «Так, у нас є необхідний програмний продукт. Послугу MNP можна впроваджувати хоч завтра. До того ж у свою тендерну пропозицію ми включили не лише рішення ТЦІ, а й все, що напрацьовано в плані захисту інформації ще одним із засновників консорціуму – ТОВ «Спецбайт». Проте нинішні умови і критерії тендера знову прописані під продукт «Медіафону». Тільки рішення цієї компанії задовольняє всім вимогам тендерної документації», – вважає Олександр Степанов.
За його словами, консорціум брав участь у тендері, припускаючи, що його пропозиція буде відхилена і це дозволить продовжити розгляд в суді (судах).
У «Діалінку», що представляє інтереси «Медіафону», відмовилися прояснити патову ситуацію. «Ми вирішили не брати участь у тендері. Чому? Можу, але не хочу пояснювати», – відповів Mind представник компанії й повісив слухавку, навіть не дослухавши наступне запитання. Експерт, який побажав залишитися неназваним, вважає, що «Діалінк» розраховує на виконання УДЦР рішень Вищого господарського та Вищого адміністративного судів на їхню користь.
Нині кінцевий бенефіціар «Діалінку», за даними єдиного держреєстру юросіб, – маловідома броварчанка Тетяна Нечипорук. Раніше ЗМІ повідомляли, що співвласником компанії був Геннадій Ільїн. Він був депутатом Київради з президентської фракції «Солідарність», заступником голови комітету з питань дотримання законності, правопорядку і боротьби з корупцією, а також «бригадиром» кримінального авторитета Салохи і начальником охорони Петра Порошенка. Співвласником «Ес Ай Центру» є Дмитро Зарахович.
У «Ес Ай Центр» Mind також повідомили, що в цього разу не подавали заявку на тендер: «Компанія вважає нелогічним і таким, що не відповідає українському законодавству, рішення УДЦР провести повторний тендер на впровадження MNP. Навіть більше, рішення УДЦР викликає здивування, адже АМКУ оскаржив рішення ВАСУ від 20 квітня 2017 року у Верховному суді України. Але УДЦР замість того, щоб дочекатися розгляду цієї справи у ВСУ, вирішив заново провести тендер з впровадження MNP. Ми не можемо назвати це рішення правильним з правової точки зору і подали в суд».
Позовні вимоги – 12,5 млн грн. У таку суму «Ес Ай Центр» оцінив уже поставлене до УДЦР залізо і софт. У компанії не розраховують на повернення боргу, а сподіваються, що УДЦР дозволить «Ес Ай Центру» завершити впровадження MNP. «Перед оголошенням нового тендера ми вийшли на фінішну пряму, компанії залишалося 2–4 тижні, аби завершити всі роботи. І MNP можна було б запускати», – пояснили в прес-службі «Ес Ай Центру».
Польська компанія «Т4в», за словами анонімного джерела, передумала брати участь в третьому тендері, після того як з'ясувала всі нюанси українського «розкладу».
Що буде в нових серіях «Санта-Барбари»? Три найбільш ймовірних варіанти розвитку подій: УДЦР оголосить новий тендер, повторно визнає переможцем «Діалінк» або «Ес Ай Центр», ґрунтуючись на цілій низці нинішніх і прийдешніх рішень АМКУ та судів.
Вадим Гулько запевнив Mind, що ще рано робити будь-які прогнози: «Поки ми з'ясовуємо точні причини відсутності заявок у ProZorro. Дуже здивовані, бо багато компаній, у тому числі й нових іноземних, попередньо висловлювали зацікавленість в участі. Далі ми хочемо дочекатися рішення останнього засідання АМКУ і суду щодо скарги та позову «Ес Ай Центру». Після цього ухвалимо виважене рішення. Поки у нас немає діючих договорів ані з «Діалінком», ані з «Ес Ай Центром».
Схожа думка і в Олександра Степанова: «Подальший розвиток подій непередбачуваний. НКРЗІ поки нічого не робить. Напевно, хоче дочекатися 27 вересня, коли відбудеться судове засідання за позовом «Ес Ай Центру».
Найоперативніше закінчення «серіалу» буде в разі третього варіанту – переукладання контракту з «Ес Ай Центром». Однак ймовірно, що і в інших екс-учасників тендера також приховані козирі для кульмінації «Санта-Барбари».
Один з них готує УЦПНА. «Консорціум має намір направити в НКРЗІ листа з пропозицією подарувати Україні наш готовий продукт», – повідомив Олександр Степанов. Подібну пропозицію ТЦІ направляв телеком-регулятору після того, як компанію відсторонили від участі в другому конкурсі. Тоді Нацкомісія не прийняла подарунок.
Також не виключені нові захоплюючі «серії» у виконанні мобільних операторів. «Коли щось не відбувається, я завжди ставлю запитання: кому це вигідно? Затягування процесу вигідно тим, хто боїться втратити свою абонбазу на користь конкурентів. З трійки мобільних операторів цього може боятися і «Київстар», і «Vodafone Україна», – вважає телеком-експерт, радник першого віце-прем'єр-міністра з питань цифрової економіки Олена Мініч.
Офіційно всі три оператори підтримують впровадження MNP. Активно виступає на захист цього і lifecell. «Ми традиційно вже ...надцять років «за». І традиційно з нетерпінням чекаємо, коли ж нарешті здійсниться це диво. НКРЗІ може завершити «серіал», просто призначивши адміністратора своїм рішенням. У регулятора є на це право», – повідомили в прес-службі компанії. «Київстар» і «Vodafone Україна» поки не відповіли на запити Mind.
Навіщо MNP українцям? Впровадження послуги спонукає мобільних операторів надавати своїм абонентам більш якісний сервіс. Адже незадоволені користувачі матимуть можливість оперативно перейти до їхніх конкурентів, зберігши свій старий номер телефону.
«MNP насамперед потрібен нам з вами – клієнтам. Тоді вже не тільки ціна вирішуватиме, до кого ми підемо зі своїм номером, а якість і різноманітність послуг, що надаються. Головне, щоб нарешті послуга MNP з'явилася на ринку», – підкреслює Олена Мініч.