22 листопада у Києві відбувся II Legal Forum (Technology. Media.Telecommunication), де прихильники нових технологій, представники медіа та юристи обговорювали тренди у високотехнологічній та динамічній сферах телекомунікацій, темні плями у кібербезпеці компаній та медіаправо у цифрову епоху. Під час панельних дискусій підіймались теми розподілу прав у доповненій реальності, відповідальності за рекламу у соціальних мережах та можливості існування розумних контрактів на теренах сучасної України. Mind занотував найцікавіше з того, що обговорювалось на форумі.
Майбутнє соціальних мереж. Зараз відбувається революція соціальних мереж, яка розпочалась з моменту, коли смартфон став доступним засобом комунікації для більшості людей. Усі соціальні мережі є джерелами інтелектуального права. Вони надають нам відео, фото, новини, особисті данні. «Виникла нова реальність, і у ній можна заробляти гроші на відео. Але люди, на жаль, не розуміють, як його можна монетизувати», – констатував Іван Єкімов, головний юрисконсульт телеканалу NewsOne.
Тому важливої ролі набуває просвітництво у школах та університетах. Воно необхідне, щоб люди встигали за розвитком технологій та мали змогу їх використовувати на власну користь. Єкімов додає, що за прогнозами маркетологів, до 2021 року очікується, що 90% усього контенту в мережах буде займати відео, у тому числі потокове.
Крім того, у жовтні 2017 року відбулися слухання у Конгресі США з приводу впливу РФ на американські вибори. Марк Цукерберг засвідчив, що кілька сотень тисяч акаунтів було заблоковано через підозру у зв’язку з РФ. Отже, маніпулювання через соціальні мережі – це реальна правова загроза, яка має стати проблематикою наступного нормативного регулювання.
Правове регулювання у соцмережах відсутнє. «Інтернет – це сіра зона з точки зору законодавства: нічого не зрозуміло, нічого не визнано і боротися із цим ніяк не можливо. І якщо казати про юристів на цьому ринку, то тут немає правил гри, за цей ринок не беруться контролери. Тому усім все одно, що там відбувається», – зазначив Микола Рехлицький, юрисконсульт з питань інтелектуальної власності, маркетингу, конкурентного права Samsung Electronics Ukraine.
Єкімов додає, що на сьогоднішній день світова практика йде декількома шляхами: перша частина виступає за те, що нормативне регулювання необхідне, бо це певні суспільні відносини, які мають бути врегульовані згідно із законодавством. Інші виступають за те, що інтернет – це остання зона свободи людства, тому слід залишити її саморегульованою. І ще одна група людей, до якої більшою мірою належать ІТ – спеціалісти, притримується тієї позиції, що авторське право в цифрову технологію має кардинальним чином змінитися, і за це не мають братися певні платежі.
Розглянемо випадок, коли компанія надає свою продукцію блогеру і обумовлює, що той напише свій відгук, незалежно від того, буде він позитивним чи негативним. Чи вважатиметься це схваленим контентом? Акти підписані, це означає, що реклама замовлена, а отже, вся відповідальність за публікації переходить до рекламодавця. Якщо офіційна сторінка компанії поділиться відгуком, фотографією, відео споживача, то це вже можна вважати за рекламу? У якому правовому режимі цей контент існуватиме та чи застосовують до нього вимоги, як до реклами? І у випадку, якщо цей контент суперечить етиці чи моралі, а компанія у визначений термін його не видалила, то він автоматично вважається схваленим. І компанія несе за це відповідальність. Чи вважається він замовленим і чи призведе це до санкцій? На жаль, на ці питання досі неможливо дати відповіді, спираючись на законодавство України.
Тенденції розвитку та можливості смарт-контрактів. Це одна з найперспективніших технологій, яка і до сьогодні не має чіткого визначення в українському законодавстві. На загальноприйнятих рівнях – це програма, заснована на технології блокчейн, яка дозволяє укладати угоди, а найвідомішою платформою є Ethereum. Кен Квонг, старший юрист практики ТМТ МЮФ Rose Fulbright, зауважив, що за англійським та австралійським правом, контракт може вважатися «розумним», якщо сторони дійшли згоди та виразили свою власну волю, при чому його форма не має ніякого значення. Тобто основний принцип «розумного» контракту полягає у повній автоматизації і достовірності виконання договірних відносин.
Принципи функціонування доволі прості: дві сторони укладають угоду, кошти у криптовалюті перенаправляються на проміжне володіння, а вже після отримання продукту покупцем повністю перераховуються продавцеві. Неможливо написати ідеальний смарт-контракт, бо машина не може тлумачити норми за справедливістю, вона керується виключно формальною логікою. Але у той же час на виході ми отримуємо контракт, де передбачені усі існуючі варіанти результату та немає можливості для обману у разі виконання обома сторонами усіх умов. Керівник IT / IP-практики АК «Соколовський і Партнери» Ігор Шевченко виділяє декілька суттєвих переваг смарт-контрактів, серед яких: неможливість змін заднім числом, захищеність від хакерських атак на блокчейн та безпека інформації, адже дані знаходяться на тисячах комп’ютерів.
Смарт-контракти у розрізі українського ринку. Олег Дерлюк, директор з юридичних питаннь MaxPay, наголосив на тому, що за Кодексом України під договором розуміється виключно паперова його варіація. Тому на цьому етапі доцільніше використовувати саме її. Самі по собі смарт-контракти суперечать діючому законодавству. Начальник юридичного департаменту Vodafone Україна Олег Литвинов пропонує укладати документальні контракти, але обумовлюючи можливість застосування смарт-контрактів у рамках договірних відносин. В цьому випадку будуть дотримані норми закону і зроблені перші кроки на шляху до інновацій. Смарт-контракти можуть суттєво розвинути корпоративний сектор, де ризики вищі, процедури складніші, а відповідальність більша. Але оскільки головною перепоною для усталеної співпраці бізнесу та нових технологій є відсутність врегулювання на державному рівні, то перш за все необхідно вирішити цю проблему.
На що розповсюджується доповнена реальність? Доповнена реальність – це результат технічного впливу на певні відчуття людини, у процесі якого відбувається доповнення реальності та поліпшення сприйняття інформації. У США вже зараз існує практика використовувати правоохоронними органами окуляри, надягаючи які, можна побачити дані про людину: судимість, сімейний стан, його вподобання і загалом усю інформацію, яку він сам завантажує у соціальні мережі та інтернет. Через декілька років ці технології зможуть використовувати усі, та чи потрібно це і як це врегулювати?
Марина Корнієнко, директор юридичного департаменту телеканалу СТБ, каже, що нам слід рухатися швидше, бо ми не встигаємо за сучасністю. Доповнена реальність застосовується у автомобільній індустрії, електронній комерції, геймінгу, архітектурі (діджитал-графіті). За допомогою технології можна приміряти плаття, подивитися, як виглядає обручка на пальці. У фільмі «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» була змодельована цифрова копія актора Пітера Кушенга, який помер в 1994 році. На знімальному майданчику знаходився інший актор, Гай Генрі, який грав роль у шоломі з купою датчиків. А потім за допомогою фотографій і відео з Пітером Кушенгом спеціалісти змоделювали його образ поверх граючого актора.
Ця ситуація викликає багато запитань з юридичної точки зору. По-перше, грає актор, якій насправді ніде не грає, тому що він, по суті, статичний елемент. Чи є у нього права на виконання? Якщо використовуються фото і відео мертвої людини, чи фотограф є частковим творцем образу, чи потрібно у нього отримувати дозвіл на створення цього образу? І в свою чергу, чи потрібно домовлятися зі спадкоємцями? Відповіді на ці питання і досі залишаються відкритими. На даний момент шість акторів вже дали згоду на зняття своїх показників для створення цифрових копій, зокрема і Арнольд Шварценеггер.
Перетин доповненої реальності і права. Іванна Погребняк, директор юридичного департаменту AltexSoft, голова правового комітету харківського IT-кластеру, зауважує, що права, яке б регулювало доповнену реальність – немає, але існує горизонтальний зріз тих напрямків права, які залучені у цю індустрію. Перш за все слід урегулювати проблему захисту персональних даних, яка з’явилася по причині великого накопичення персональних даних. Питання торговельних марок у майбутньому теж може набути нових вимірів. Ми знаємо зображення у вигляді символів, які захищаються зараз на законодавчому рівні. Але у майбутньому існуватимуть торговельні марки за смаком, за сприйняттям. Яким чином вони будуть захищатися?
І найактуальніше питання, яке виникатиме з плином розвитку доповненої реальності. Коли людина у парку надягає окуляри доповненої реальності: по суті об’єктив, що при цьому показує об'єкти, яких не існує, але у той самий час вони займають простір парку. Питання полягає у наступному: хто повинен давати дозвіл на використання технологій у певному місці? Представники законодавчих органів США вважають, що це має бути або власник землі, або уряд штату чи самого міста. Використовуючи технології, користувачі поступово позбавляються можливості приймати рішення, бо ці функції на себе беруть технології та розробники цих технологій.