Фізична карта ІТ-світу: хто найбільше заробляє на новітніх технологіях

До 2020 року оборот українського ринку ІТ-обладнання, ПЗ та сервісів може досягти $2,3 млрд. Ці та інші дані були озвучені на презентації атласу «IТ-індустрія в Україні». У виданні зібрано ключові показники світової та української галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і прогнози щодо їхнього зростання. Mind вибрав найцікавіші дані.

У 2016 році світова галузь ІКТ досягла обсягу $3,4 трлн, випередивши традиційного лідера – ринок нафти. «Надалі цифрова трансформація тільки прискорить зростання ІТ, залишивши далеко позаду сировинні галузі. Україна має всі шанси підвищити свою «капіталізацію», скориставшись глобальними трендами. Ми зробили цей довідник, аби показати позиції нашої країни на світовому ІКТ-ринку і проаналізувати перспективні вектори розвитку. Поки ж IT-індустрія в Україні сприймається державою лише як дійна корова, яка може принести багато молока», – повідомив під час заходу Станіслав Шум, CEO Top Lead (співавтор атласу).

Спікери наголосили на важливості цифрової трансформації для українських компаній. І навели приклад рокіровки світових лідерів. Так, якщо у 2005 році пальму першості за капіталізацією утримували традиційні виробники і сировинні компанії, то через 10 років їхні місця зайняли ІТ-гіганти.

За даними Світового банку, Україна посідає 33-е місце на світовому ринку IT-експорту з оборотом $ 3,2 млрд за 2016 рік. «Сусідня Польща експортує вп'ятеро більше», – зазначив Станіслав Шум. Лідерами рейтингу традиційно залишаються США і Великобританія.

Наша країна продемонструвала найвищі показники у 2013 році – тоді оборот IT-експорту досягав $5 млрд. На думку спікерів, до докризових показників нам вдасться повернутися через кілька років. Поки 80% IT-експорту з України припадає на США. «Ми можемо пишатися відмінними здобутками аутсорсингу і швидкістю його зростання. Але для прискорення важливо аналізувати, куди і як рухаються інші країни», – зазначив заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків.

При цьому в 2016 році Україна посіла 12-е місце в рейтингу країн-лідерів за загальною вартістю контрактів IT-BPO (business process outsourcing) з оборотом у $1,1 млрд. За словами соавторів атласу, мова про загальну вартість нових контрактів, без врахування вже існуючих. Наша країна лише трохи поступилася Японії і Німеччині.

Також Україна знаходиться в топ-55 найпривабливіших країн для аутсорсингу. 13 українських IT-компаній – EPAM, Ciklum, ELEKS, Luxoft, N-iX, Miratech, Intetics, SoftServe, Softjourn, Sigma Software, TEAM International Services, Program-Ace і Softengi – потрапили до топ-100 світових постачальників послуг з аутсорсингу, повідомили речники. «Наша країна посідає 11-те місце в світовому рейтингу за кількістю фрилансерів і сьому позицію за якістю й ефективністю їхньої роботи», – зазначив виконавчий директор IT комітету EBA Костянтин Васюк.

«Мене дуже дратує, коли про українських IT-фахівців говорять cheap labor force. Немає в Україні дешевої робочої сили. Заробітна плата розробників в Україні, Польщі, Іспанії майже однакова. IТ-фахівці – наш дуже цінний капітал. І ми повинні шукати можливості, зокрема й податкові, для їх утримання. Бо на глобальному ринку йде серйозне полювання за головами наших розробників. Кажу це як колишній керівник великої компанії. Кожна країна намагається перетягнути до себе кращі мізки», – підкреслив Дмитро Шимків.

За словами спікерів, крім зовнішнього ринку, потужний потенціал закладений і на внутрішньому. У 2016 році його оборот зріс на 22%, досягнувши $1,76 млрд. Однак внутрішнє споживання обладнання, ПЗ та сервісів знову-таки значно поступається сусіднім країнам. Наприклад, минулого року Польща закупила Hardware, Software і Services на $11 млрд, Німеччина – на $91 млрд.

Левову частку покупок в Україні «тримає» обладнання (83%). «В Україні софт і сервіси займають менше 20%. У сусідній Польщі їхня частка перевищує 50%. Цифри говорять про те, що ми переважно закуповуємо залізяки і, не володіючи правильною експертизою, вважаємо, що все буде добре. Не буде. Наприклад, щоб Україні наздогнати Польщу – при нинішньому зростанні ВВП на 3% у рік – потрібно 60 років. У нашої країни немає стільки часу на розкачку. Неможливо відірватися від сировинної економіки без розуміння, що ІТ-інновації пронизуватимуть усі бізнес-структури», – підкреслив Володимир Поздняков, регіональний менеджер IDC в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії та Вірменії (співавтор атласу).

У 2016 році обсяг внутрішніх закупівель Hardware склав $1,5 млрд. За прогнозами співавторів атласу, до 2020-го він може досягти $1,8 млрд, але залишиться мізерним на світовому тлі.

Низькі витрати на ПЗ ($120 млн у 2016 році) частково пояснюються великим рівнем піратства у сфері інтелектуальної власності, вважають спікери. «За даними нашого недавнього дослідження, рівень піратства в Україні – 80%. Такі показники не сприяють розвитку українських розробників програмного забезпечення на внутрішньому ринку», – повідомив Поздняков.

Також невисокий, на думку спікерів, рівень внутрішнього попиту на ІТ-сервіси. У 2016 році обсяг закупівель склав $190 млн. До 2020 він може зрости до $300 млн, вважають співавтори атласу.

Поки не тішить і внутрішній рівень споживання IT-послуг і «заліза» в перерахунку на душу населення. У 2015 році цей показник перевищив $32. Позаду України – лише Індія ($30). Сусіди в 4–10 разів випереджають нашу країну: в Туреччині – $134, Польщі – $278, Словаччині – $342. «Внутрішній IТ-ринок – дзеркало нашого рівня життя, технологічності бізнесу, інноваційності влади і держави в цілому. Дуже низьке споживання інформаційних технологій, обладнання, послуг і ПО відображає стан економіки», – зазначив Володимир Поздняков.

У структурі внутрішнього споживання найбільшу частку займають фінансовий сектор (35%), держоргани (16%) і зв'язок (12%). «Проблема попиту на внутрішньому ринку у нас катастрофічна. Мені б дуже хотілося, щоб держава стала драйвером із закупівлі послуг і продукції українського виробництва. На жаль, поки ми цього не бачимо. Аналогічно, не бачимо зростання попиту в бізнес-середовищі. Приватні компанії переважно купують техніку і розробки за кордоном», – вважає Дмитро Шимків.

За словами Костянтина Васюка, вітчизняні IT-компанії вже давно готові задовольнити величезний відкладений попит на внутрішньому ринку. «Індикатором нашої готовності є потужна експортна індустрія, яка поки що не може реалізовувати свій потенціал всередині країни. Зараз багато IT-компаній займаються не лише створенням програмних продуктів. Вони перетворюються на центри розробки обладнання та комплексних рішень для різних секторів економіки. Наприклад, для медицини створюють унікальні автоматичні комплекси», – зазначив виконавчий директор IT-комітету ЕBA.

Одним із стимулів для розвитку ІКТ стане схвалення закону про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, вважає Дмитро Шимків. «Сподіваюся, найближчим часом його приймуть. Хоча знаю, який зараз іде опір від людей, що опікуються держбюджетом. Дійсно, спочатку буде падіння надходжень до скарбниці. Однак у перспективі новація призведе до зростання бізнесу і ВВП в цілому. Інвесторів перестануть відлякувати корупційні схеми при визначенні податку на прибуток, і вони почнуть вкладати в створення R&D-центрів в Україні. Продуктовим компаніям нововведення дозволить оплачувати державі лише податки, пов'язані із заробітною платою. Надалі такі проекти стануть цікаві для венчурного бізнесу, що призведе до нових інвестицій», – підкреслив Шимків.