«В Україні з програмним забезпеченням набагато краще, ніж в Китаї»

Фото особистий архів Фелiкса Янга

Сьогодні послуги українських IT-фахівців затребувані не лише в США і Європі, де, як зазвичай вважають, нас цінують за порівняно дешеві послуги. Нашими айтішниками цікавляться і в Азії – регіоні, що має найміцніші позиції на ринку недорогого аутсорсингу. Аналітик китайської консалтингової компанії, що спеціалізується на дослідженнях азійського ринку в області банківських послуг і фінансових технологій, приїхав до України на запрошення компанії Luxoft. Фелікс Янг здобув фінансову освіту в Лондоні, довгий час працював у China Merchants Bank, а зараз займається дослідженнями і консалтингом у сфері FinTech у компанії Kapronasia, що базується в Шанхаї. В інтерв'ю Mind експерт розповів про останні тренди у використанні платіжних систем і банківській діяльності на китайському ринку, а також про те, чим Україна може бути цікава інноваційним компаніям з Піднебесної.

– Наскільки технологічні сьогоднішні китайські банки? Які фінустанови домінують на ринку – традиційні чи інноваційні?

– Технологічний прогрес у нашому банківському секторі є, але він дуже повільний. Більшість великих банків – державні. І вони занадто великі для того, щоб легко перейти до якоїсь нової сфери. При цьому на ринку платежів домінують приватні FinTech-компанії, такі як Alibaba або Tencent. І це турбує традиційні банки, навіть не тільки тому, що вони вже втратили цей бізнес.

– А чому?

– Бо разом з платежами вони втрачають дані, інформацію про своїх клієнтів. Вони проводять платежі, але не знають, що саме люди купують. І це дійсно серйозно, бо створює дистанцію між банками та їхніми клієнтами. Банкам складніше приймати рішення про кредити, їм складніше рекламувати якісь послуги серед цільової аудиторії.

– Яка частка ринку платежів належить державним банкам?

– Я можу припустити, що 20%. При цьому ринок онлайн-платежів – майже повністю у таких компаній, як WeChat і Alipay, це «дочки» Tencent і Alibaba відповідно. Але це якщо говорити про ринок у грошах, а не про кількість транзакцій. Бо хоч в традиційних банках платежі здійснюються набагато рідше, вони мають значно вищу вартість. Люди, як і раніше, вважають за краще переводити кошти через держбанки, бо вважають, що це надійніше. Тоді як при інтернет- або мобільних покупках ризики нижчі, і там все відбувається через приватні системи за допомогою QR-коду. У Китаї рівень проникнення смартфонів перевищує 80%, і вони використовуються повсюдно. З мобільного телефону ви можете зробити майже будь-яку безготівкову покупку.

– Традиційні банки щось роблять у зв'язку з тим, що тут їх витісняють нові FinTech-компанії?

– Вони намагаються, але частіше зазнають невдачі. Наприклад, Chine Union Pay – асоціація платіжних карт у Китаї – не так давно вивела на ринок технологію платежів через мобільні телефони, щоб конкурувати з WeChat і Alipay. Але цей продукт не дуже зручний для людей, які вже давно використовують WeChat і Alipay. Сьогодні це не те, що користувачі можуть швидко адаптувати у своїй повсякденності. Тому я вважаю, що консервативні банки вже програли битву в цій сфері.

– На чому тоді вони фокусуються і як збираються відігратися?

– Намагаються захистити і поліпшити інші свої бізнеси. До 70–80% у їхніх портфелях – це B2В-сегмент, корпоративні кредити. При цьому, щоб виграти битву, банки або фокусуються на якійсь унікальній ніші, або перебудовують роботу в існуючих. Скажімо, одні намагаються займатися тими ж корпоративними кредитами з більш низькими витратами. Адже маржа за ними знижується. Інші, наприклад China Merchants Bank, фокусуються на роздрібному кредитуванні. Їхній бізнес на кредитних картах – найбільший у Китаї. Популярний також wealth management – управління активами для приватних і юридичних осіб, страхування. Щоб зберігати позиції у споживчих кредитах, багато хто виводить цей напрям на окремі дочірні компанії, які можуть бути більш гнучкими і легкими в управлінні.

– Як інновації проникають у споживче кредитування?

– Дійсно, FinTech-компанії наступають і в цьому напрямку. У WeChat є «дочка» WeBank – це повністю онлайновий банк. Він тільки пару років як вийшов на ринок споживчих кредитів. За цей час обсяг виданих ним позик склав 100 млрд юанів, тобто близько $15 млрд. Це приблизно дорівнює обсягу, який мають банки з 20-річною історією.

– Як у них так вийшло?

– WeChat у Китаї – це більш диверсифікований і потужний Facebook, якого у нас немає. Через WeChat можна робити все – відправляти відео, звукові повідомлення, великі файли, робити покупки в інтернеті та в офлайновому роздробі, спілкуватися з друзями, бо це насамперед соціальна мережа. Тут понад 800 млн користувачів. Для просування своїх банківських послуг WeChat використовує рекламу, що таргетована на найплатоспроможнішу аудиторію. Тих, хто, згідно з аналізом даних, може бути благонадійним позичальником. Це не більше 20% користувачів. Зате відсоток схвалення тут дуже високий, і отримати кредит зручно і швидко. Це займає декілька секунд, і ви можете взяти до 50 000 юанів.

– Кредитні ставки вищі, ніж у держбанках?

– Ставка близько 20–30% на рік. Китайський уряд просто встановив верхню планку в розмірі 36% на рік. Будь-яка процентна ставка, що перевищує цю цифру, вважається незаконною. Це набагато вище, ніж в державних банках, де вартість кредитів становить 5–6% на рік. Однак фактично більшість людей не мають доступу до банківських кредитів. 70% китайців ніколи не отримували кредитів у банках і не мають кредитної історії. Банки нічого не знають про них, і відсоток відмов дуже високий. При відмові приватні особи звертаються в одну з безлічі контор, які спеціалізуються на невеликому роздрібному кредитуванні, і там шанс отримати позику підвищується до 30–60%. Але ставки зазвичай вищі, ніж у WeBank.

– За вашим прогнозом, ця ситуація з дорогими і малодоступними кредитами для приватних осіб змінюватиметься?

– Навряд чи. Банки фокусуються на тих, у кого є високооплачувана робота, стабільний дохід, кредитна історія. «Сині комірці», малий бізнес їм нецікаві, бо ризики тут дуже високі. Тим більше що уряд також стимулює банки мати стабільніший бізнес з меншими ризиками. Але це дуже великий сегмент споживачів, що створює хороші потенційні можливості для технологічних компаній нового типу. Великі банки не збираються займатися цим нішевим ринком. Однак банки можуть інвестувати або створювати власні невеликі кредитні компанії для покриття цієї галузі. Багато ліцензованих компаній споживчого кредитування в Китаї контролюються банками. Вони теж не хочуть відмовлятися від цих можливостей.

– Яку частку в WeChat займає банківський бізнес, чи робить компанія на нього ставку в майбутньому?

– Упевнений, що так, бо їхній основний бізнес – медіа-бізнес – вже досяг найвищої точки росту: майже у кожного є WeChat. Тепер потрібно це якось монетизувати, розвивати нові сервіси. Фінансові послуги – дуже перспективний напрямок. Поки їхня частка в бізнесі, думаю, не більше 10%. Але платежі – це ж тільки невелика частка тих доходів, які ви можете тут мати. Наймаржинальніший бізнес – це кредитування, і компанія націлена на нього. Тут у неї величезна перевага у зв'язку з тим, що вона є соцмережею і має величезну базу користувачів.

Фото особистий архів Фелiкса Янга

– Наскільки висока на ринку банківських послуг конкуренція з боку інших інноваційних компаній?

– Дуже висока конкуренція між традиційними банками. Але поки інноваційні компанії не становлять масштабної загрози. Адже їм складно отримати банківську ліцензію. А ті, хто отримали, – тільки почали розвиватися. Крім WeChat, є ще AliPay, через яку проходять всі платежі сервісів Alibaba. Саме у AliPay сьогодні 54% на ринку мобільних платежів, тоді як у WeChat – 38–40%. Причому AliPay з'явився набагато раніше, але WeChat швидко його наздогнав. Завдяки одному дуже вдалому продукту – вони запустили свій знаменитий RedPackage. Він миттєво став дуже популярним.

– Що це таке?

– У Китаї є традиція на різдвяні свята друзям і близьким дарувати «червоний конверт» з грошима. WeChat створив можливість дарувати цей самий червоний конверт з цифровими грошима онлайн – через веб-версію або мобільний. У AliPay теж є свій онлайновий банк, MyBank. Вони поки менш успішні, ніж WeBank, оскільки не мають доступу до такої великої аудиторії користувачів. Зате вони обслуговують весь е-комерс-бізнес Alibaba. Інші гравці на цьому ринку є, але вони набагато менші за розмірами, і не такі масштабні за охопленням різних видів послуг. А ці два онлайн-банки активно розвиваються в усіх сегментах: мобільні платежі, споживче кредитування, е-комерс.

– Хто в майбутньому може загрожувати цій дуополії WeChat і AliPay?

– Компанії, які активно інвестують у технології. Наприклад, група Ping'An, яка спочатку була великою страховою компанією в Китаї. Зараз вони отримали більшість ліцензій на фінансові послуги. Тепер з бізнесом у банківській сфері, страхуванні, фондовій біржі тощо вони ростуть дуже швидко, бо використовують нові технології – хмарні сервіси, мобільні додатки. Слід розуміти, що китайський ринок такий величезний, що навіть 1% – це гігантська сума грошей. За даними PwC, серед п'яти найбільших компаній-«єдинорогів» у світі чотири є китайськими компаніями FinTech. У цілому Alibaba й Tencent так виросли саме тому, що зробили ставку на інноваційні технології, і завдяки своїй величезній клієнтській базі.

– У що саме вони інвестують?

– У них є свої величезні інноваційні центри. Вони інвестують у хмарні технології, великі дані, доповнену реальність і штучний інтелект, системи розпізнавання осіб, технології блокчейн. При цьому в галузях вони не обмежуються фінансами або роздрібною торгівлею. Alibaba фокусується на електронній комерції та кіно. Tencent інвестувала у систему охорони здоров'я та ігрову індустрію.

– У Китаї вистачає своїх програмістів? Що там знають про українські IT-компанії?

– Якщо говорити про таких гігантів, як Alibaba і Tencent, вони можуть собі дозволити знаходити і вирощувати таланти у власних інноваційних центрах. Якщо їм не вистачає ресурсів – для них навіть простіше і швидше поглинути якогось гравця зі світового ринку, ніж створювати команди з нуля. Але, на жаль, у цілому ПЗ – це не те, у чому ми сильні в Китаї. Думаю, в Україні з цим набагато краще, і ви можете нам допомогти.

– Що ви думаєте про український FinTech і наскільки помітно тут проникнення технологій у сектор банківських послуг?

– Я в Україні вперше, і пробув тут недовго. Помітив, що люди іноді користуються картами, набагато частіше – кешем. Ви використовуєте електронні гаманці? Я не помітив.

– Так, це не дуже популярно.

– Мені потрібно ще поспостерігати, щоб дати свою оцінку.

– Навіщо ви приїхали до України? Які у вас спільні проекти з Luxoft?

– У нашої компанії значний досвід у банківській галузі, FinTech і в тому, як розвиватися на китайському ринку. Все це може бути цікаво для компанії, яка хотіла б надавати послуги китайській фінансовій індустрії. Більшість наших клієнтів – іноземні компанії. Можливо, Luxoft стане одним з них – це амбітна і динамічна компанія.

– У якій сфері її послуги цікаві?

– У першу чергу банки цікавляться так званою цифровою трансформацією – перекладом традиційних бізнесів на онлайн-платформи.

– У Китаї уряд якось підтримує інноваційні компанії?

– Швидше стимулює. Наприклад, для банків з державним капіталом є зобов'язання з надання певної частки кредитів малим і середнім технологічним компаніям. З власної волі вони б цього не зробили, бо великі компанії набагато надійніші й прибутковіші позичальники. Шанхай і Шеньчжень – наші фінансові центри і еквівалент Силіконової долини. Тут інноваційний малий і середній бізнес може орендувати офіси з пільговими ставками. Існує також період пільгового оподаткування для них.