За підсумками 2017 року обсяг непрацюючих кредитів у корпоративному секторі України перевищив 500 млрд грн. Цей рівень є критичним, адже значні суми простроченої заборгованості істотно знижують операційну ефективність банків. У спеціальному проекті Business Level Up Mind вирішив зупинитися на особливостях застосування закону про фінансову реструктуризацію. Отже, розглянемо детальніше, як реструктуризувати непрацюючі кредити в українському корпоративному секторі.
Що треба реструктуризувати? Загальна сума непрацюючих кредитів у корпоративному секторі України (без урахування фізичних осіб – підприємців) за підсумками 2017 року сягнула 500,3 млрд грн. Це можна зіставити із вартістю чверті легкового автопарку країни. Минулого року цей показник зростав чотири квартали поспіль. Тільки за грудень він збільшився на 6,4 млрд грн. І це дані лише щодо діючих банків. Після всіх зачисток, оздоровлень і впевнених стабілізацій частка непрацюючих кредитів у їхніх портфелях склала 56,03%.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає сформований рівень non-performing loans критично високим. «Такий високий рівень поганих кредитів не дозволяє багатьом компаніям отримувати достатнє фінансування. З одного боку, банки не можуть кредитувати ті компанії, які неспроможні повернути старі кредити – це нераціонально і вельми ризиковано. А з іншого – у банків дуже обмежений ресурс для кредитування через, знову ж таки, високий обсяг простроченої заборгованості», – вважає експерт.
На що орієнтуються під час реструктуризації? Успішність реструктуризації, у першу чергу, залежить від бажання сторін досягти прийнятного компромісу. Однак, параметрально проведення такої операції регламентує закон про фінансову реструктуризацію, дія якого завершується в жовтні 2019 року. Механізм для позасудового вирішення питання проблемних боргів було затверджено на законодавчому рівні під тиском МВФ.
«Закон про фінансову реструктуризацію є реально працюючим інструментом для вирішення питання з частиною непрацюючих кредитів. Ощадбанк – один із перших великих банків, та власне кажучи, перший держбанк, який використав цей законодавчо закріплений механізм врегулювання заборгованості», – відзначила заступник директора департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку Ірина Мудра.
Яким компаніям це потрібно? За оцінкою Незалежної асоціації банків, закон розрахований на сегмент великого корпоративного бізнесу: всі процедури досить трудомісткі як для боржника, так і для кредитора.
В НБУ зауважили, що сумлінні позичальники, які потрапляють у скрутне становище, зазвичай зацікавлені в реструктуризації кредиту: вони дбають про свою репутацію та розуміють користь такого інструменту з точки зору сприяння покращенню їхнього фінансового стану.
Як оцінює закон про реструктуризацію Нацбанк? В НБУ вважають, що на сьогодні закон про фінансову реструктуризацію не виправдав повною мірою тих очікувань, які на нього покладались.
«З одного боку, це пов’язано з такими суто технічними причинами, як питання оподаткування. З другого – існують фундаментальні чинники, які перешкоджають виконанню закону. До таких чинників належать, зокрема, відсутність культури роботи банків у форматі комітетів кредиторів, а також низький рівень взаємної довіри між учасниками ринку. На додаток, у ході переговорів часто складається ситуація, коли позичальники вимагають умов реструктуризації, які є неприйнятними для банків, але слабкість судової системи заважає фінустанові зайняти в переговорах більш сильну позицію», – пояснили у центральному банку.
За оцінкою банківського регулятора, для запуску цього інструменту потрібні, серед іншого, час та «успішні історії».
У НБУ також наголосили, що існування мораторію на стягнення майна громадян (закон №1304-VII) позбавляє банки права задовольняти свої законні вимоги за рахунок заставленого майна боржника.
«Його скасування сьогодні повністю залежить від рішення парламенту. Банківська спільнота вже напрацювала декілька можливих варіантів вирішення проблеми валютних кредитів та погодилася взяти на себе частину збитків, пов’язану зі знеціненням курсу гривні. Але без реального захисту прав кредиторів не буде й мотивації у позичальників повертати борги», – підкреслили в НБУ.
Чого чекати в цій сфері у 2018 році? Як повідомили у НБУ, від банків вимагатимуть протягом першого півріччя 2018 року розробити та почати втілювати плани роботи з непрацюючими кредитами. Вимоги до таких планів та графік їхньої реалізації Нацбанк планує визначити окремою постановою.
«Великий обсяг непрацюючих кредитів дійсно знижує операційну ефективність банків. Тому саме в інтересах фінустанов є використання механізмів списання кредитів. Новий стандарт фінансової звітності (МСФЗ 9) дає змогу списувати інструмент частинами. Також сподіваємося на пожвавлення використання можливостей, наданих їм законом про фінансову реструктуризацію», – підкреслили в НБУ.
Наскільки складна реструктуризація? Це складно, але простіше, ніж за процедурами, які застосовувалися раніше. Проте додаткових витрат не уникнути – зокрема, на оплату зусиль незалежних експертів з підготовки звіту щодо фінансового стану боржника.
«Вимоги до незалежного експерта у нас – на рівні не нижче компаній Big 4, вимоги до юридичного та фінансового радника – лише репутабельні топові компанії, вимоги до оцінювача майна – міжнародно визнані експерти з оцінки майна. Тому, якщо боржник готовий відкрито вести діалог, відкрито показати свій бізнес, і зацікавлений не «кинути» банк, а залишатися надійним платоспроможним клієнтом, банк завжди готовий до переговорів і зацікавлений у пошуку компромісу», – зазначила Ірина Мудра.
Вимоги та рекомендації до відповідного звіту можна знайти на сайті Секретаріату з фінансової реструктуризації.
Як до цього ставляться банки? Успішна реструктуризація дозволяє банкам розраховувати на повернення певної частини боргу, а також на поліпшення профілю своїх балансів. Однак практичне застосування цього закону для багатьох фінустанов вважається новаторством, тоді як стягнення заставного майна, ініціювання банкрутства позичальника та продаж кредитів колекторам набагато звичніші.
В Ощадбанку звернули увагу на те, що більшість непрацюючих кредитів вже знаходиться у стані глибокої позовної роботи або на етапі виконання судових рішень чи позасудового стягнення.
Разом з тим в НБУ повідомили, що операційних прибутків майже всіх корпорацій на сьогоднішній день вистачає, щоб повністю сплачувати відсотки за кредитами, і в 2018 році ця тенденція продовжиться.
«На сьогодні фінансовий стан підприємств значно покращився. Відновлення прибутковості реального сектора триває із ІІ кварталу 2015 року, а сукупна рентабельність підприємств за EBITDA у 2017 році перевищила 10%», – підкреслили у центральному банку.
Чого наразі досягнуто? У Незалежній асоціації банків підрахували, що процедура фінансової реструктуризації вже охопила 10 компаній, і вісім із них уже на завершальній стадії. Успішно реструктуризовано справ на 7,6 млрд грн. Зараз у процедурі задіяні чотири банки – Індустріалбанк, Ощадбанк, Альфа-Банк, Експрес-Банк.
Ощадбанк, використовуючи цей механізм, уже вивів зі статусу проблемності понад 5 млрд грн. «За вісім місяців повноцінної дії закону це є непоганим результатом для держбанку. На сьогодні триває ще дві незавершені процедури. Активне використання законодавчо закріпленого інструменту фінансової реструктуризації – один із ключових пріоритетів у роботі з проблемною заборгованістю в Ощадбанку на 2018 рік», – підкреслила Ірина Мудра.
Якими є умови реструктуризації? Умови для початку процедури, у тому числі вимоги до боржників, чітко встановлені законом. Серед них, зокрема, перспективність діяльності компанії, відсутність щодо неї порушення провадження у справі про банкрутство. До того ж передбачено, що розмір вимог банку сягає не менше 50% загальної суми вимог фінустанов до боржника, за винятком пов’язаних осіб.
Законом передбачено застосування таких інструментів, як встановлення процентних ставок на рівні, нижчому за собівартість залучення коштів, повне припинення нарахування процентів, прощення частини боргу, передача кредитору права власності на майно боржника в рахунок часткового чи повного погашення заборгованості.
Допускається також переведення зобов’язань боржника в капітал, реорганізація боржника, зміна його керівника.
«Окремо слід зазначити позитивні зміни нормативного регулювання щодо розрахунків банками кредитних ризиків та податкового законодавства, які внесені на виконання вимог прийнятого закону», – зазначила Мудра. Серед іншого, йдеться про пільги з податку на прибуток для боржника при списанні частини заборгованості.
Податкові пільги, що були встановлені Законом, безперечно, є позитивним чинником. Хоча як показує практика, саме їх застосування наразі є найбільш проблемним питанням. Це пов’язано з тим, що норми, викладені в перехідних положеннях Податкового кодексу, викладені недостатньо чітко. Це створює умови для неоднозначного трактування їх положень. «А у сукупності з відсутністю практики застосування подібних норм у минулому, фіскальні органи мають можливість трактувати ці положення на власний розсуд. І зовсім не в тих цілях, які визначав законодавець», застерігає юрист ICF Legal Service Віктор Данилов.
Скільки часу в середньому йде на оформлення реструктуризації та від яких чинників це залежить? Згідно з буквою закону, процедура реструктуризації до моменту підписання плану реструктуризації може тривати 90 днів і бути продовжена ще на 90 діб. Проте стадія переговорів може тривати досить довго.
«Банк, а іноді кілька банків і позичальник, у процесі переговорів намагаються досягти кращих умов для себе, тому тут дуже важливим є вміння сторін знаходити компроміс. Також не останнє місце займає й обсяг коштів, які підлягали реструктуризації, і кількість залучених сторін», – підкреслила Коробкова.
Досвід Ощадбанку вказує, що підготовчі дії можуть тривати від трьох до дев'яти місяців: їх варто здійснити до подання заяви на реструктуризацію до Секретаріату.
«Ми намагаємось до подачі згоди на реструктуризацію та, відповідно, ініціювання процедури за приписами закону, максимально відпрацювати з боржником ті питання, які залежать від боржника та кредитора. Наприклад, зібрати повний пакет усієї документації, необхідної для проведення незалежним експертом огляду фінансово-господарської діяльності боржника», – радить Ірина Мудра.
Що перешкоджає проведенню реструктуризації кредитів бізнесом? Позиція Нацбанку полягає у тому, що для більш активного вирішення проблеми непрацюючих кредитів бізнесу, у тому числі шляхом проведення реструктуризації, необхідно прийняти низку законодавчих змін, зокрема, відносно удосконалення процедур банкрутства боржників.
«Необхідно законодавчо посилити захист прав кредиторів шляхом прийняття відповідного законодавства. Загалом слабкий захист прав кредиторів наразі не стимулює позичальників до проведення роботи з погашення проблемної заборгованості», – підкреслили в Нацбанку.
У Незалежній асоціації банків також вказують на неефективність судової системи: несумлінні боржники можуть зловживати своїми правами.
«Банкам надзвичайно складно повернути кошти через суд, і що вище сума позики та впливовіший позичальник, то складніше банку перемогти. Адже розгляд справи може тривати роками, і не факт, що результат фінустанову задовольнить. Зрозуміло, така ситуація не стимулює бізнес шукати рішення мирним шляхом», – пояснила Олена Коробкова.
Ще одна перепона – нечітко прописані механізми застосування податкових пільг для учасників процедури. «У Мінфіні вже запрацювала експертна рада з питань податкових консультацій, Незалежна асоціація банків звернулася на адресу останньої. Очікуємо на позитивне вирішення цього питання, хоча й усвідомлюємо, що процес не буде дуже швидким», – повідомила виконавчий директор асоціації.