Як би не хотілося групі людей, які контролюють держапарат і парламентську більшість, підтвердити свою ефективність за рік до закінчення мандату – аргументів для цього все ще недостатньо. Корупційна девіація спотворює всі реформи – реальність спростовує всі слова. Але не все втрачено, якщо про наявні проблеми все ще можна говорити, не надто побоюючись репресій. Західники зі складу широкого уряду поскаржилися один одному на свавілля силовиків у рамках нового проекту Мінфіну Policy Talks. А Mind занотував ключові оцінки.
Основний висновок, який можна зробити за підсумками обговорення – кількість правоохоронних і таких, що приєдналися до них, органів, а також сума витрат на їхнє утримання слабо ув'язуються з рівнем злочинності в економіці, але мають прямий вплив на інвестиційний клімат. Негативний.
«Економіка стала заручником правоохоронної системи... Міжнародні інвестори не поспішають сюди інвестувати – у них є альтернативи, вони цим користуються. Економіка зростає повільно. Настільки повільно, що люди навіть не можуть цього відчути», – сказав організатор івенту, міністр фінансів Олександр Данилюк.
За його словами, для відчутного прискорення економічної динаміки необхідний чистий приплив іноземних інвестицій понад $10 млрд на рік, але на це складно розраховувати, поки будь-яка компанія в будь-який час може пережити обшук або опинитися під слідством.
Під «бульдозер» силовиків потрапляють навіть великі компанії, не кажучи про середніх і малих. При цьому міністр констатував: ГПУ і СБУ витрачають гроші платників податків, серед іншого, на те, щоби втручатися у формування внутрішньої політики, як у випадку з реформою Національної медичної академії.
«Минулого року ми витратили 36 млрд грн на забезпечення діяльності правоохоронних органів. Однак, чи є виправданими такі колосальні витрати?», – поставив міністр питання руба, ніби дистанціюючись від того, що він має пряме відношення до прийняття саме такого бюджету.
Проте, виходячи зі сказаного главою Мінфіну – основні питання є відносно діяльності СБУ, ГПУ та податкової поліції, на відміну від НАБУ, САП і Нацполіціі.
Зокрема, голова Мінфіну повідомив, що на кінець минулого року в Україні нараховувалося 11 315 прокурорів, що є найбільшим показником у Європі: 32 прокурори на 100 000 осіб, тоді як у Латвії – 17, у Німеччині – 10, у Франції – 6.
Ці цифри – продовження старої дискусії. І з точки зору прокуратури цієї кількості навіть недостатньо. Європейські прокурори, переважно, зосереджені на підтримці державного обвинувачення в судах, тоді як на українських покладено низку додаткових функцій поза кримінального процесу.
Крім того, в Україні щорічно реєструється близько 1 млн кримінальних проваджень: навантаження на одного прокурора сягає в місцевих прокуратурах Києва до 600 проваджень на рік, Львова – понад 350 проваджень.
Утім, щодо кількості проваджень бізнес має власну думку. Зокрема, за словами засновника і співвласника компанії «Нова пошта», президента організації «Союз українських підприємців» В'ячеслава Климова, кримінальні переслідування стали лише інструментом впливу на бізнес – підприємці вже «міряються» тим, по кому більше кримінальних проваджень. «Кому спаде на думку активно інвестувати в економіку, коли практично половину свого часу й енергії ти витрачаєш на опір правоохоронній системі, а не на роботу над якістю і сервісом свого бізнесу», – сказав він.
За даними засновника і директора компанії YouControl Сергія Мільмана, стійкі угруповання в складі органів безпеки фактично займаються серійним знищенням компаній. «Злочинці (у лавах правоохоронних органів. – Mind), які впливають на економіку, в значній мірі руйнують будь-яке бажання створювати що-небудь корисне в Україні», – визнав Сергій Мільман.
При цьому щодо кількості чиновників в економічних відомствах також є питання. «Прекрасний початок чергової (десятої за чотири роки) реформи фіскальної служби. Вчора уряд збільшив чисельність центрального апарату ДФС на 27%, отже ще 450 чиновників почнуть плодити інструкції, правила, особливі заходи зі збору податків. Нова філософія: реформа – це коли нас багато», – повідомив експерт з питань податкової та митної політики реанімаційного пакету реформ В'ячеслав Черкашин.
Добряче дісталося в ході обговорення СБУ. «Більшість українців не довіряють органу, який відповідає за їхню безпеку. Рівень довіри до СБУ сьогодні з позначкою «мінус» – мінус 35%. Що цікаво – СБУ найбільша спецслужба Європи: 31 000 осіб. На другому місці Білорусь. На третьому Великобританія – але там 4500 осіб і населення в 1,5 рази більше», – зазначив Данилюк.
За його словами, СБУ виконує низку невластивих їй функцій – втручається в процеси приватної підприємницької діяльності, займається розмитненням, майнингом. При цьому, він підкреслив, що Служба не змогла захистити держоргани навіть від хакерських атак, які призвели до відчутних збитків. «Діяльність, яка не спрямована на основну функцію, демотивує тих, хто насправді займається контррозвідкою. Таких, на жаль, у Службі безпеки меншість», – резюмував він.
Щодо СБУ главу Мінфіну підтримав директор НАБУ Артем Ситник: «СБУ займає дуже багато місця – митниця і інші бізнеси, це взагалі не специфіка спецслужб».
Говорячи про податкову поліцію, глава Мінфіну зазначив, що вона вже давно знаходиться поза законом, але в той же час на її утримання заплановано виділення 1 млрд грн.
Однією з позицій, навколо якої об'єдналися учасники дискусії, є визнання в якості джерела проблем консервації радянських держорганів, які адаптувалися до нових умов і взялися до використання свого впливу для збагачення і протидії прихильникам змін. «Останні чотири роки показують, що реформувати орган, який дістався у спадок від Радянського союзу, неможливо. Принаймні позитивних прикладів такої реформи ми не маємо», – сказав Ситник.
За словами директора НАБУ, поліпшити ситуацію можна, лише створюючи нові держоргани, прописуючи певні перехідні періоди. Крім того, він визнав, що відповідальність за ситуацію, що склалася, значною мірою несе Верховна Рада.
«В Україні прозорих правил гри немає. І це не завдання правоохоронної системи – встановлювати ці правила. Це завдання нашої політичної еліти, парламенту – встановити правила гри, дати можливість бізнесу вижити. Давайте будемо об'єктивними – якщо зараз бізнес житиме за всіма існуючими правилами – він просто не виживе. І це несе великі корупційні ризики», – підкреслив директор НАБУ.
За його словами, необхідно встановити «правила гри», які стануть хай не комфортними, але прийнятними для бізнесу, тоді як правоохоронну систему направити на виконання ролі арбітра.
При цьому директор НАБУ наголосив на важливості створення Служби фінансових розслідувань, яка повинна зосередитися на корупції в приватному секторі, що порушує конкуренцію і веде до ухилення від сплати податків. «Зараз, на жаль, в Україні ми обговорюємо лише боротьбу з корупцією в публічній площині... Якщо ти ухиляєшся від сплати податків, у приватній сфері даєш гроші за підписання контрактів – це теж корупція», – пояснив він.
Серед запропонованих рецептів покращення ситуації – посилення відповідальності за неправомірні і помилкові дії співробітників держорганів, формування незалежної та ефективної служби внутрішньої безпеки в кожному з них, ретельний конкурсний відбір персоналу.
Міністр фінансів зазначив ризики компромісів на шляху реформ. «Коли ми йдемо на політичний компроміс – ми отримуємо врешті решт систему, яка не дає результат і не отримує підтримку від громадян», – сказав він.
У свою чергу директор НАБУ нагадав про необхідність політичної волі керівництва і важливості призначення рішучого керівника для реалізації реформ.
А представники бізнесу вказали на доцільність максимально легального ведення справ. «Коли ти платиш білу зарплату, всі люди оформлені на роботу, коли ти платиш величезні податки – ти можеш абсолютно по-іншому розмовляти з правоохоронною системою... Ми не втрачаємо оптимізму, ми збираємося інвестувати в країну і розвиватися тут», – запевнив керівник «Нової пошти», у якого нещодавно був проведений 8-годинний безрезультатний обшук.
Бізнес-омбудсмен, європейський комісар з оподаткування (2010-2014) Альгідрас Шемета запропонував «білим» підприємствам об'єднаються для протистояння спільній проблемі.
У зв'язку з цим він нагадав, що в Україні вже створено Всеукраїнську мережу доброчесності і комплаенса – пройшовши жорсткі процедури до неї вже приєдналося 60 компаній. «Сподіваюся, що з часом такий рух стане прибутковим і модним в Україні», – підкреслив він.
Утім, Шемета визнав, що поки ситуація залишається складною: до нього надійшло близько 80 скарг на правоохоронців лише за перший квартал цього року. «35-40% економіки перебуває в тіні. Отже, є і бізнес, який цю тінь підтримує. Дуже часто правоохоронці, замість того, щоб точково працювати з тими, хто дійсно виробляє тінь в Україні, тиснуть на бізнес, який веде нормальне підприємницьку діяльність», – поскаржився захисник підприємців.