В рамках спецпроекту «Україна інноваційна» Mind публікує інтерв'ю з лідерами IT-галузі.
Sigma Software – шведська компанія з українським корінням. В 2006 вона увійшла до складу Sigma Group – однієї з найбільших скандинавських ІТ корпорацій, що нараховує близбко 3700 співробітників по всьому світу. В Україні команда Sigma Software складається з більше ніж 850 спеціалістів. Офіси компанії розташвані в Харкові, Києві, Львові та Одесі, а також в Швеції, Польші та США.
Головна спеціалізація компанії – постачання технологічних рішень і послуг в сфері ІТ для клієнтів в таких галузях як автомобілебудування і авіаперевезення, телекомунікації, медіа і реклама, індустрія ігор та ін. Серед клієнтів Sigma Software такі відомі бренди як Volvo, SAS, Scania, Oath, Formpipe та інші. З 2016 року компанія щорічно входить до рейтингу 100 кращих компаній світу в IT-аутсорсингу (The Global Outsourcing 100).
Sigma Software була заснована в 2002 році 5-ма друзями з Харкова, які і зараз всі працюють в компанії. Ядро команди сдружилося ще раніше, коли нарикінці 1990-х – початку 2000-х один із співзасновників компанії, Володимир Бек, зібрав ключових гравців. Харків'янин Валерій Красовський також був серед співзасновників. Закінчивши авіаційний інститут за спеціальністю «Системи управління літальними апаратами», він незабаром зосередився на програмуванні. Валерій був на чолі Sigma Software з моменту заснування, спочатку як операційний директор, а згодом як Chief Executive Officer.
В інтерв'ю Mind Валерій Красовський відповів на питання про те, навіщо компанія інвестує у власні R&D лабораторії, які продукти створює, і про те, як видозмінюється модель IT-аутсорсингу в Україні та в Sigma Software зокрема.
– Чи має Sigma Software як сервісна компанія свої власні продукти або чи займається їх розробкою?
– Безумовно, свої продукти є, але вони більше для внутрішнього використання. Фактично сервісні послуги включають у себе розробку продуктів як повний сервіс, зокрема, спільні продажі з партнерами. Рідко коли компанія паралельно робить сервіси різного характеру і продукти. Якщо ми як підприємці бачимо можливість розробки окремого рішення або продукту, то виводимо його в окрему компанію, але це не пов'язано з консалтинговим бізнесом.
– Які продукти повного циклу розробки ви продукуєте?
– Наприклад, розробили з нуля продукт Vidible. Це платформа для обміну відео. Замовником був серійний підприємець із США, і пізніше у нього цю платформу купила глобальна медіакорпорація Oath (раніше Aol) за $50–70 млн. Але, повторюся, такі проекти існують окремо від консалтингового бізнесу.
– Яка частка ваших замовлень – це робота на аутсорс?
– В Україні існує не зовсім правильне поняття терміна «аутсорсинг». Це ж не тип бізнесу, а лише тип взаємин. Передача деяких функцій компанії професіоналам, наприклад, фінансовий оборот компанії. Або спорудження будинку. Або розробка ПЗ. І це не належить до конкретної галузі, це набагато ширше поняття, ніж у нас звикли в нього вкладати. В Україні під аутсорсингом чомусь розуміють «раб на галерах». Нам доводиться пояснювати, що це не так.
– Якщо причина – не в самій низькій вартості послуг, чому тоді замовники обирають українські компанії?
– Так, може бути, є такі компанії, які просто «продають людей». Але ми спочатку будуємо свої competence-центри. До нас звертаються, бо ми, наприклад, вміємо будувати кращі кастомні IT-рішення. І робимо їх з нуля, беремо на себе відповідальність за весь проект. Візьмемо наш проект для «Скандинавських авіаліній». Це – комплексна система, яка автоматизує внутрішні процеси замовника, обробку їхніх рахунків і багато іншого. У цьому проекті присутні всі складові: збір вимог, комунікація з бізнес-підрозділами, вироблення архітектури додатків тощо. Це нетривіальне завдання, побудова складної системи. З одного боку – так, це аутсорс. З іншого – серйозний консалтинг.
– Коли ідея виходить зсередини компанії – як вона там народжується, хто цим займається?
– Більшість великих компаній в Україні мають свої R&D-центри. Наша компанія – не виняток. У межах такого центру займаємося дослідженням, прототипуванням нових продуктів і освоєнням нових технологій. Наприклад, augmented reality, virtual reality, IoT – internet of things. Тобто R&D-центр займається дослідженнями в нових трендових сферах. Бо ми повинні бути в цьому більшими експертами, ніж наші клієнти.
– Невже ви можете знати краще за клієнта, як йому будувати бізнес?
– Звичайно. Ось останній приклад. До нас прийшов замовник з Близького Сходу, сказав: ми дуже великі та хочемо рухатися в бік нових технологій. Знаємо, що mixed reality, VR – це цікаво, але як застосувати це до нашого бізнесу – не знаємо. Допоможіть, розкажіть як, і ми дамо вам замовлення. І ми прораховуємо, яким буде бізнес-кейс, ROI тощо. Це чистий консалтинг. А чому ми можемо це зробити? Бо виконали вже дуже багато проектів у різних сферах.
– Чи є у вас мета в кінцевому підсумку стати продуктовою компанією?
– У цілому питання не зовсім релевантне. Сервісна компанія не може стати продуктовою, але абсолютно точно в наших сервісах все більше з'являтиметься напрацювань, платформ, які будемо використовувати повторно в наших рішеннях і за рахунок чого будемо більш конкурентоспроможними. Платформа – це фактично частково продукт, низка напрацювань, яка дозволяє дуже серйозно прискорити розробку рішень.
На Заході є компанії, які дають нам на аутсорс повну розробку продуктів. При цьому ми робимо не тільки розробку, але і тестування та управління, product-management. Це коли людина спілкується безпосередньо з бізнесом, каже, які вимоги в ринку, а той транслює вже технічним фахівцям. Це повний цикл розробки продукту. А щодо того, чи хочемо стати продуктовою компанією, відповім так: з консалтингу, тобто того, що в нас прийнято називати аутсорсингом, будується вся IT-екосистема України. В тому числі завдяки нам виникають стартапи. Ідея продукту народжується, коли людина вже попрацювала в цій сфері та розуміє, де є якісь можливості й потреби. Але всім прагнути створювати продукти необхідності немає.
– У числі першої двадцятки IT-компаній з найбільшими офісами в Україні є чисто продуктові? І в чому їх головна відмінність від вас?
– Більшість там консалтингові. Але є і майже чисто продуктові: Netcracker (e-commerce портали і CRM-системи), Plarium (створення ігор). Продуктова компанія – це та, що не надає послуги в різних індустріях, як це робимо ми. У них, як правило, лише одна лінійка продуктів у своїй вузькій ніші.
– А чи є типові «бодішопи»?
– Є парочка, але давайте не будемо їх називати бодішопами. Не варто дивитися на такий бізнес як на щось погане або непотрібне. Якби ринку не потрібна була така модель – не було б цього бізнесу. Найчастіше замовник хоче саме такий сервіс, і в його наданні теж є ціла низка складнощів. Модель таких компаній полягає в тому, що вони будують команду, яка фактично працює під брендом замовника, але в українському офісі. Такі команди бачать себе частиною компанії замовника, часто люди можуть взагалі не говорити, що вони працюють в українській компанії, а називають лише іноземного роботодавця. Але і вони вже теж почали вкладати у власні розробки та свої R&D-центри.
– Чим займаються ваші R&D-центри, скільки ви в це інвестуєте, і чи окуповуються ці інвестиції?
– Є проекти, де ми вивчаємо та створюємо AR/VR-рішення. Продумуємо, де це може використовуватися. Це, наприклад, коли ти надягаєш окуляри і бачиш в супермаркеті продукт, плюс одразу і всю інформацію про нього. Також тестуємо технологію розпізнавання облич, яка може використовуватися зокрема й у галузі безпеки. Працюємо над вивченням нейронних мереж, що самі навчаються. Один з успішних прикладів – коли на базі вивчення AR/VR та пілотного проекту виникла серйозна розробка повноцінної гри для замовника в Штатах. Вони працюють швидше на перспективу – далеко не завжди можна прорахувати ROI.
– Яка частка вашого персоналу працює в таких центрах? І як давно ви зрозуміли, що це потрібно робити?
– З 850 співробітників у R&D постійно працювати можуть 10-15. Ми займалися цим завжди, але років зо три тому почали свідомо і структурно. Тоді у нас було в штаті близько 500 осіб.
– Чи буде в Україні більше створюватися продуктів та з'являтися продуктових компаній?
– Упевнений, що так. Бо наш IT-бізнес уже приніс досить багато знань із Заходу. І наші молоді люди створюють дуже багато класних речей, ціляться відразу на глобальний ринок. Працюючи в консалтингу, ти бачиш вільні ніші. Що можна автоматизувати, що купуватимуть. І цього однозначно буде більше.
– Проте аутсорс залишиться?
– Знаєте, коли в Україні говорять, що продукт – це добре, а аутсорсинг – це погано, то це спекуляція. Набагато більше грошей в країну приносять саме консалтингові, вони ж аутсорс-компанії. Бо це їх основний вид бізнесу. У продуктових в Україні знаходиться хіба що кост-центр. А сейлз-офіс, те, що дає прибуток, – у Штатах або деінде. Тому вони не інвестують тут у підготовку студентів, як це робимо ми. Нажаль, не допомагають вузам.