Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

Український ринок комерційних дата-центрів переживає не найкращі часи. Багато вітчизняних компаній перенесли свої сервери за кордон і не поспішають повертати їх на батьківщину. На тлі таких подій один з великих гравців ринку – компанія De Novo – відкриває новий дата-центр. Навіщо її акціонерам – KM Core Євгена Уткіна, інвестфондам Intel Capital і IFC – такий ризикований проект? Який оборот ринку ділять його гравці? За рахунок яких чинників вони зможуть вистояти? На ці та інші запитання відповідав генеральний директор De Novo Максим Агєєв на зустрічі з журналістами 24 квітня. Також Mind дізнався думку сторонніх експертів.

Які сегменти генерують зростання? Комерційні центри обробки даних (ЦОД або дата-центи) отримують доходи від двох основних напрямків: розміщення серверів (колокейшена) і надання хмарних сервісів.

За агрегованими компанією De Novo даними досліджень IDC і E&C, оборот першого сегмента з 2013-го впав майже на 35% – до $12,8 млн у 2017 році. Головними «стимулами згасання» прийнято вважати обшуки компаній правоохоронцями, «завдяки» яким підприємства стали масово переносити сервери за кордон, а також зниження тарифів гравцями для утримання клієнтів, що залишилися. «Насправді силовики жодного разу не зупиняли роботу великих дата-центрів. Усе відбувається цивілізовано. Запити правоохоронців ми передаємо клієнтам. Їхні юристи далі спілкуються з органами. Але побоювання потенційних клієнтів не зникають: стереотип склався. З ним дуже складно боротися. Сподіваюся, в минулому році ми досягли «дна» і незабаром підемо вгору», – зазначив Максим Агєєв.

«Поки я бачу відтік клієнтів з усіх відомих мені дата-центрів і приплив їх на найближчі закордонні майданчики. Можливо, ринок зможе відновитися за рахунок державних установ, банків та інших організацій, яких закон зобов'язує зберігати дані в Україні», – вважає власник NetAssist Максим Тульєв.

Дата-центри покладають великі надії на другий сегмент ринку – хмари. Його оборот демонструє серйозне зростання: за останні п'ять років він злетів майже у 8 разів – до $15,9 млн.

«Найважливіший і головний драйвер ринку – створення хмарних рішень. Також Україна може зіграти на своєму вигідному географічному розташуванні. Не повірите, але до нас уже придивляються і з-за кордону. Україна – транзитна країна. Цей фактор стимулює розташування обчислювальних кластерів», – вважає експерт, глава правління ІнАУ Олександр Федієнко.

Позиції гравців. На думку представників De Novo, їхній дата-центр лідирує в сегменті колокейшен серед 35 інших гравців ринку. Понад 90% клієнтів De Novo в цій ніші – банки. Де-юре, фінансовим установам не можна виносити свої сервери за кордон, також їм потрібно зберігати свої дані мінімум в двох територіально рознесених ЦОДах. Максим Агєєв розповів, що в їхньому дата-центрі близько 10 великих і 16 середніх банків України. Як вдалося залучити таких перспективних клієнтів? «Ласкою, – жартує гендиректор De Novo. – Це велика комерційна таємниця».

У сегменті хмарних рішень на українському ринку лідирують світові гіганти Microsoft Azure і Amazon Web Services (AWS). De Novo, на думку представників компанії, займає скромну третю позицію. У цій ніші більша різноманітність клієнтів: хмарними сервісами компанії користуються аграрії, фармацевти, логісти, роздрібні мережі тощо.

Стимули для зростання. Максим Агєєв сподівається на реалізацію в Україні оптимістичного сценарію розвитку IТ-ринку. Але він можливий за кількох умов:

На думку Олександра Федієнка, ще одним стимулом для зростання обороту стане визначення на законодавчому рівні поняття критичної інфраструктури. «Після прийняття відповідного закону обсяги інформації об'єктів критичної інфраструктури також повинні будуть зберігатися в Україні», – вважає він.

Чому в Україні практично не відкриваються нові дата-центри? На зустрічі з журналістами Максим Агєєв оголосив про запуск другої черги дата-центру De Novo. Такі новини на ринку дуже рідкісні. Пару років тому аналогічний крок зробив один з великих гравців – BeMobile.

З тих пір на ринку панувало затишшя. Чому інвестори не поспішають вкладати з нові проекти? «Тому що немає продажів. Ринок стоїть четвертий рік «колом», а терміни повернення інвестицій вже розтягуються до 15-20 років. Це довга гра. І одна з основних причин, чому в Україні не приходять серйозні інвестори. Хто зараз може передбачити, що буде в нашій країні через 20 років», – іронізує Максим Агєєв.

Гендиректор De Novo Максим Агєєв у новому дата-центрі

Фото: Євгенія Підгайна для Mind

За його словами, мінімальний обсяг інвестицій в ЦОД – близько $5 млн. «Не має сенсу створювати маленький дата-центр. Він не окупиться. Це економіка масштабу. Адже не будують будинок на дві квартири. Потрібно будувати багато, щоб одиниця сервісу для клієнта була дешевше», – зазначає спікер.

«Поріг входу на ринок зараз вкрай високий, – підтверджує Олександр Федієнко. – Ті, хто зараз на ринку, істотно підняли технологічну планку входу. Тому всі ті, хто хочуть прийти на ринок, вже аналізують попит, окупність. І здоровий глузд бере гору. Так, і з демпінгом на ринку особливо не розженешся».

Як вдалося вмовити акціонерів De Novo вкластися в новий ЦОД? «Наші цифри говорять, що операторський бізнес – довічна гонка. Зупинятися не можна. У нас був простий вибір: або повністю продати першу чергу ЦОД і вийти назавжди з цієї гонки (що сталося з багатьма зниклими гравцями ринку), або постійно вкладати і продавлювати його під себе. Ми вибрали другий шлях», – зазначив Максим Агєєв.

Скільки інвестували в другу чергу? Ці дані компанія тримає в секреті. «Єдина цифра, яку ми оголошуємо, – $25 млн. Ці гроші були інвестовані в компанію з 2011 року. Це загальний обсяг інвестицій усіх акціонерів. Гроші витрачені і на розвиток хмар», – розповідає Максим Агєєв. За його словами, ці інвестиції ще не відбилися.

Які шанси окупити новий проект? Друга черга ЦОД De Novo розрахована на розміщення 176 шаф. У першій, що функціонує 7,5 років, черзі дата-центру – 220 стійок, вони заповнені на 80%. При цьому, середня заповнюваність українських ЦОДів досягає 60%: у 2017 році клієнти оплатили розміщення в 1820 стійках, а порожніми простояли 1100 шаф. Гендиректор De Novo сподівається, що в 2018 році вдасться продати 25-30 стійок в новій черзі. Хоча заявок від потенційних клієнтів поки не багато.

При виборі дата-центру, крім ціни, для клієнта дуже важливий показник відмовостійкості. Простіше кажучи, компаніям потрібні гарантії, що навіть якщо в усьому місті «вирубають» світло, на дата-центр обрушаться ураган, «атаки» правоохоронців або інші катаклізми, – ЦОД продовжить безперебійно «живити» сервери електроенергією.

У світі прийнято рівень надійності підтверджувати сертифікатами Tier I, II або III, за класифікацією Uptime Institute. Чим вище рівень – тим більша відмовостійкість ЦОД.

Гендиректор De Novo повідомив журналістам, що рівень надійності як першої, так і другої черги їхнього дата-центру відповідає Tier III. Він уточнив для Mind, що відповідний сертифікат ЦОД не отримував. Цей документ – дороге задоволення, коштує більше $100 000. В Україні сертифікат Tier III є тільки на проектну документацію дата-центру «Парковий». «На мій погляд, культура або інститут сертифікатів у нашій країні поки не надто розвинена. Хоча вже впливає на прийняття рішень, якщо мова заходить про великих системних гравців країни», – додає Олександр Федієнко.

«Після 7,5 років безперервної, безперебійної роботи нам уже не потрібний сертифікат. За ці роки ми втратили тільки кілька клієнтів-банків, які збанкрутували. Від нас не пішов жоден клієнт через низький сервіс», – зазначив Максим Агєєв. За його словами, компанія доводить свою відмовостійкість потенційним замовникам, показуючи архітектурне рішення, все системи резервування. Крім того, в ЦОДі встановлено близько 5 000 датчиків, які в режимі реального часу знімають показники систем.

«У разі простою в контрактах ми зобов'язуємося виплатити компенсацію клієнтам. Штрафні санкції можуть досягати десятків і навіть сотень тисяч доларів. Але такого не було. Для дата-центру найголовніше – репутація. Нам, як саперові, досить один раз підірватися на міні – і все, репутацію не відновиш», – резюмує Максим Агєєв.