Ще не фінал: чому питання «євроблях» поки далеке від свого розв'язання
І хто виграє, якщо прийняті в першому читанні законопроекти залишаться без змін
Минулої п'ятниці, 13 липня, Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроекти №8487 і №8488, спрямовані на вирішення проблеми автомобілів із європейськими номерами. Частина автовласників поспішила заявити про перемогу, депутати – не приховували поспіху перед відходом на літні канікули. Поки що зрозуміло одне: документи прийняті лише в першому читанні – і говорити про повне врегулювання геть передчасно.
Весь останній сесійний тиждень столиця перебувала у вирі протестів власників авто на європейських номерах, які вимагали відмовитися від підготовлюваних утисків з боку МВС і митників. Головною вимогою вже традиційно було прийняття законопроектів, що передбачають дешеве розмитнення і механізми легалізації вже ввезених машин на «евробляхах».
На відміну від попередніх акцій протесту, цього разу не обійшлося без інцидентів аж до зіткнень з народними депутатами. Усе це стимулювало парламентаріїв до оперативного вирішення проблеми. Результатом стало голосування в першому читанні законопроектів №8487 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та №8488 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Обидва документи – уособлення батога і пряника, які повинні стати основою регулювання ввезення вживаних авто. Пільгові умови розмитнення йдуть пліч-о-пліч з космічними штрафами.
Чому питання знову стало актуальним? Фактично, актуальності воно ніколи і не втрачало. Натомість, сама проблема дуже швидко масштабується. Причин тому дві. Перша – постійне зростання кількості машин з іноземною реєстрацією на українських дорогах. Точну цифру назвати ніхто не може, але зазвичай вказується коридор від 1,5 до 2 млн таких авто. Друга – на початку місяця Кабмін розширив повноваження Національної поліції в питанні відстеження «євроблях», надавши поліцейським доступ до митної базии. На практиці це загрожувало початком справжніх вуличних рейдів проти власників авто на європейських номерах.
Як відбуватиметься розмитнення? Поки говорити про нові ставки як про аксіому складно – через те, що законопроект №8487 прийнятий лише в першому читанні. Ним передбачається головна новація – скасування дії стандарту Євро-5 для ввезених автомобілів. За вимогами цієї норми розмитнити старі авто було нереально. У разі повного прийняття документа – можливість з'явиться. Щодо митних ставок ключовим питанням завжди був розмір акцизу. Законопроект передбачає його зниження порівняно з попередніми значеннями в середньому на 40-60%, а правила його формування – наступні: базова ставка (50 євро для бензинових двигунів, 75 – для дизельних), яка множиться на обсяг двигуна і вік автомобіля. Нова формула здешевлює акциз у рази. Але це тільки частина платежів. Ще потрібно заплатити мито розміром в 10% і ПДВ – 20%. Якщо додати всі ці складові, розмитнення, безумовно, подешевшає, але далеко не всі ввезені «євробляхи» це зможе врятувати. Часом їхня вартість виявляється меншою витрат на легалізацію.
Як контролюватимуть і штрафуватимуть? Законопроект №8488 пропонує робити це жорстко і боляче. Для того, аби поставити ввезене авто на український облік, дається всього 10 днів. За керування автомобілем, ввезеним іншою людиною, загрожує штраф 8500 грн (за повторне порушення – вже 17 000 грн). За прострочену реєстрацію ввезення авто на іноземних номерах більш ніж на 20 днів штраф складе 85 000 грн (понад 30 днів – 170 000 або конфіскація авто). Назвати такі правила ліберальними досить складно. Але автори документа виходили з того, що пільгове розмитнення має збалансовуватися суворою відповідальністю. На практиці це може закінчитися масовою здачею старих «євроблях» на розбирання, тому що штраф у 170 000 грн часом еквівалентний вартості двох таких автомобілів.
Чи вирішує пакет законів усі проблеми? Ні, і саме в цьому заковика. Для частини автовласників питання вирішене. Не дуже старі малолітражки можна і легалізувати, і вигідно перепродати. А ось власники старих «ненажерливих» авто опиняться під великим ризиком. Для них шлях реально лише один – розбирання. Документи, безумовно, роблять ввезення старих авто в країну вигіднішим. Частина «євробляхерів» просто пересядуть на свіжіші авто. Ті ж, хто раніше сумнівався в доцільності покупки авто за кордоном, – зможуть скористатися пільговими умовами.
Хто лобіює закон? Самі власники старих авто з європейської реєстрацією і ті, хто заробляють на доправці авто з-за кордону. Бізнес останніх за кілька років вже розрісся, сформувавшись цілі фірми, які надають повний пакет послуг з ввезення і оформлення таких машин. У разі зниження акцизу, попит на їхні послуги лише зросте. Крім того, вони напевно додадуть де «прейскуранту» сервіс із легалізації старих «євроблях». З огляду на масштаби, власники цих фірм мають своїх лобістів в органах влади, тому прийняття документів у другому читанні не виглядає надто малоймовірним.
Хто проти? Вітчизняні виробники, від потужностей яких, звичайно, вже мало що залишилося. За 2017 рік український «АвтоЗАЗ» випустив трохи більше 1000 автомобілів. Це вердикт для всієї автомобільної індустрії. Інші виробники далекі від масового ринку і зайняли нішеві його сегменти. Є і внутрішнє контрлоббі у вигляді автомобілістів з українською реєстрацією, які за фактом переплатили за свої машини в порівнянні з «євробляхерами», що роками користувалися незаконно ввезеним, але дешевим транспортом.
Чому питання «євроблях» поділило суспільство на два табори? Чим би не закінчилася епопея з «єврономерами», варто відзначити, що вона викликала колосальну дискусію в українському суспільстві, яка виходить далеко за межі автомобільного ринку. Чи повинні правила бути єдиними для всіх? Як бути з «білими плямами» в законодавстві? Чи всі готові платити податки? Чому європейці заробляють більше і купують дешевше? Список цих питань можна продовжувати довго. Феномен «євроблях» – це нескінченна боротьба між готовністю ризикувати в бажанні осягнути неосяжне і чесним смиренням. У кожної позиції є свої сильні і слабкі сторони. Але це однозначно сигнал, що будь-які відносини потрібно приводити до цивілізованого спільного знаменника. І в Україні таких проблем більш ніж достатньо.