Перевірок.Net: як Кабмін повертатиме 17 000 інспекторів обличчям до бізнесу
І чи можна сьогодні без хабарів пройти перевірку
«Бізнес повинен знати: хто, коли і чому прийде його перевіряти. Неефективну систему нагляду, в основі якої лежить безліч зловживань, потрібно зруйнувати», – заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман 17 жовтня на форумі Перевірок.Net.
Як уряд збирається досягти цієї фантастичної мети? Що вже зроблено? Чи перетворяться інспекції на сервісні органи для бізнесу? Про це та багато іншого розповідали спікери на заході. Mind вибрав найцікавіші факти і думки.
Що хочуть змінити? До початку 2019 року всі 33 інспекційних органи України мають перейти на прозору, ризикоорієнтовану і сервісну модель нагляду. З першим пунктом – прозорістю – майже впоралися. Нещодавно держрегуляторна служба України, МЕРТ і офіс ефективного регулювання (BRDO) запустили пілот сервісу inspections.gov.ua. «На порталі вже можна знайти дані про 248 000 запланованих перевірок компаній і 48 000 результатів проведених інспекцій», – повідомив глава BRDO Олексій Гончарук. Цю інформацію вивантажили 26 інспекційних органів. Решта поки не поспішають.
Глава держрегуляторної служби Ксенія Ляпіна повідомила, що до 15 листопада на порталі будуть остаточно сформовані комплексні та індивідуальні плани перевірок на 2019 рік. У компаній є місяць на те, аби перевірити викладену на сервісі інформацію і в разі знаходження помилок, наприклад, неправильної оцінки ступеня ризику, повідомити про них. Чиновники обіцяють внести правки.
Сам сервіс працює дуже просто: на головній сторінці досить ввести назву компанії, ЄДРПОУ або ідентифікаційний код, а система видасть результати. Щоправда, поки тільки за 2018 рік. Наприклад, цього року різні держоргани мали намір перевірити «Укртелеком» сім разів. Чотири інспекції вже проведені, одна не відбулася, дві – ще попереду.
Детальну інформацію про підсумки інспекцій можна знайти на сторінках з результатами планових та позапланових перевірок.
Сервіс видає і зведену аналітику, яка може бути корисною моніторинговим агентствам, громадським організаціям, журналістам. На думку Олексія Гончарука, величезний масив даних на порталі з відкритим API – відмінна можливість і для створення Big Data стартапів.
З другим пунктом – ризикоорієнтованістю – поки ситуація туманна. В ідеалі перевіряючі повинні відвідувати лише підприємства з високим ступенем ризиків в їх діяльності. «Бізнесу потрібна чітка вичерпна інформація про вимоги при перевірках і можливість зниження ризиків. Це істотно зменшить поле для зловживань і зробить роботу системи більш розумною і прогнозованою», – підкреслив Олексій Гончарук.
Ще навесні уряд затвердив методологію управління ризиками. Контролюючі органи мали визначити перелік ризиків для кожної сфери контролю, розробити комбінацію критеріїв для виявлення таких ризиків і розумного планування перевірок. А також затвердити всі необхідні документи. Зробили це не всі.
Ксенія Ляпіна повідомила, що зараз розроблено проекти до 69 з 79 сфер держнагляду. Кабмін прийняв постанови тільки по 10 сферам. «Якщо уряд не встигне до кінця року – отримаємо правову колізію. Заплановані на 2019 рік перевірки базуватимуться на нових критеріях ризиків», – попередила Ляпіна.
На форумі Володимир Гройсман м'яко пожурив відстаючих: «Трансформація неминуча. Наша мета – повноцінне впровадження ризикоорієнтованої системи перевірок з початку 2019 року. Наполягаю на тому, щоб до кінця цього року всі перевіряючі органи затвердили критерії ризиків у своїх сферах і підключилися до роботи на єдиному порталі перевірок».
Прем'єр-міністра «почули». Після того як Гройсман покинув зал, представник ДФС повідомила, що цей орган виконає вимоги, тільки якщо Верховна Рада прийме відповідні зміни до Податкового кодексу. До речі, за словами представників бізнес-асоціацій, найбільше скарг у компаній саме на перевірки податкової.
Третій пункт – орієнтованість на клієнта, тобто на платника податків, за чий рахунок «живуть» інспекції. Для виконання цього пункту на порталі inspections.gov.ua хочуть запустити «Кабінет управління ризиками». На особистій сторінці компаніям будуть доступні календар запланованих перевірок, історія проведених інспекцій та їх результати, чек-листи (вимоги до підприємців з можливістю самоконтролю по кожному потенційному ризику).
Також в кабінеті повинна бути функція для оцінки якості роботи інспектора. Вона стане основою для рейтингу інспекцій. І вишенька на торті: у BRDO запевняють, що компаніям дадуть можливість вказувати на обтяжливість конкретних вимог, що заважають працювати. Це стане основою для їхнього перегляду і подальшого зменшення регуляторного навантаження на бізнес.
Що маємо зараз? В Україні працює майже 18 000 інспекторів, вони проводять близько 300 000 перевірок на рік.
На думку Олексія Гончарука, вони займаються бездумною фіксацією порушень, виявлених сьогодні в 99% перевірок.
Організатори форуму провели невелике дослідження. Попросили присутніх на заході відповісти на питання: «Чи можна сьогодні без хабарів пройти перевірку?». Майже 60% респондентів вважають, що можна, 29% – не можна, 11% – що багато чого залежить від розміру хабара.
Запрошені на форум глави декількох контролюючих органів запевняли, що вже зараз докладають максимум зусиль для створення прозорості, викорінення корупції тощо.
Але невеличкий «тест» показав, що заяви поки розходяться з реальністю. Засновник одного освітнього проекту повідомив, що інспектори Держслужби з питань праці вимагають у нього хабара і відверто заявляють, що це команда зверху. Бізнесмен попросив припинити таку практику присутнього на форумі главу цієї держслужби Романа Чернегу.
Виступає Роман Чернега
«Ніхто ніякої команди не давав. Всі питання, які можуть виникнути, дійсно виникають. Ми не досконалі. Бо немає досконалого механізму проведення перевірок. З усіх питань можете звертатися до мене », – парирував Роман Чернега. При цьому чиновник не уточнив прізвища ймовірних «вимагачів» та інші дані для розслідування можливого перевищення повноважень його підлеглими.