Уже не перший рік Кабінет міністрів і Верховна Рада намагаються боротися з масовими обшуками бізнесу. Але марно. За 2017-й, наприклад, було проведено майже 120 000 обшуків, що в 1,3 раза більше, ніж у 2016-му, і майже вдвічі більше, ніж у 2014-му. Юристи запевняють, що кількість обшуків, проведених у 2018 році, залишилася на рівні 2017-го.
Ця статистика виглядає особливо гнітюче на тлі того, що парламент ухвалив уже два законопроекти, спрямованих на захист бізнесу від неправомірного тиску з боку силових структур.
Першим став закон №2213-VIII від 7 грудня 2017 року під назвою «Маски-шоу стоп». «Ми дуже обмежили поліцію, СБУ, фіскалів, прокуратуру. Тепер будь-який бізнес працюватиме стійко. І кожен знатиме, що телефон, комп'ютер або сервер ніхто не забере під час обшуку, можуть тільки скопіювати з них дані, якщо є рішення суду», – повідомив рік тому міністр МВС Арсен Аваков.
У вересні 2018 року було прийнято ще один законопроект під назвою «Маски-шоу стоп-2», який з листопада діє як закон № 2548-VIII. Законодавці обіцяли, що цей документ відчутно захистить інтереси бізнесу і позбавить його від необґрунтованого тиску силовиків. Але «візити ввічливості» все одно продовжилися.
Mind вибрав топ-5 найгучніших обшуків 2018 року.
Жовтень 2018 року
11 жовтня 2018 року Служба безпеки України наскочила з обшуками до 14 інвестиційних компаній і двох фондових бірж. Серед постраждалих – «Універ Капітал» і «Універ Менеджмент», «Майстер Брок», «Навігатор-Інвест», «АРТ Капітал», «Опексір Лімітед», «Українська біржа» та ПФТС. До слова, обшук пройшов і в будинку керівника «Універ Капітал» Тараса Козака, про що він сам повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Санкцію представникам СБУ надав Шевченківський суд Києва. А приводом для обшуків стали факти відмивання доходів, отриманих нелегальним шляхом через українські фондові біржі, які задокументували співробітники СБУ. «Оперативники спецслужби встановили, що протягом 2017–2018 років посадові особи бірж через низку підконтрольних торговців цінними паперами, представників банківських установ організували механізм легалізації незаконних доходів і виведення коштів за кордон. Угоди здійснювалися з використанням підконтрольних нерезидентів шляхом покупки облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у режимі так званого «групового звіту». Операції проводилися в інтересах фізичних осіб, таким протиправним способом отримували легалізований дохід, який до того ж не підлягає оподаткуванню. Загальна сума легалізованих зловмисниками коштів становить понад 100 млн грн», – прокоментувала інцидент прес-служба СБУ.
Що цікаво, постраждалі компанії про дії правоохоронців говорити відмовлялися. Хоча неофіційно учасники фондового ринку висловили здивування і занепокоєння тим, що відбувається.
З публічною заявою виступила лише «Українська біржа». Її представники повідомили, що біржа веде свою діяльність виключно в межах закону і відповідно до внутрішніх документів, які пройшли узгодження в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), і контролює всі операції, що проходять через неї. При цьому інформація про укладені угоди оперативно передається НКЦБФР, а про угоди, що підлягають фінмоніторингу – в Державну службу з фінмоніторингу.
«Слід зазначити коректність роботи слідчих, які діяли виключно в межах своїх повноважень і не перешкоджали основній діяльності біржі. Слідчим не довелося вилучати серверне обладнання, персональні комп'ютери, стільникові телефони співробітників біржі. Керівництвом біржі були надані всі запитані документи, що відволікло досить багато робочого часу, але біржа готова співпрацювати зі слідством, оскільки не порушувала жодних положень законодавства», – йшлося в повідомленні УБ.
За біржовиків заступився і глава НЦКЦБФР Тимур Хромаєв. Він заявив, що дуже здивований цими обшуками. «Біржі визначені як суб'єкти критичної інфраструктури держави, і їхня діяльність регламентується фінансовим законодавством, вони впливають на фінансову стабільність країни. Використання таких засобів слідства повинно мати дуже тверду основу», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
За деякою інформацією, обшуки тоді торкнулися ще й кількох банків, серед яких фігурували Укргазбанк, Альфа-Банк Україна і банк «Альянс». Але фінустанови факти обшуків не підтвердили.
Січень 2018 року
На початку 2018 року відразу кілька десятків співробітників Державної фіскальної служби прийшли з обшуком до центрального офісу оператора стільникового зв'язку «Київстар». Про це повідомив президент компанії (на сьогоднішній день уже колишній) Петро Чернишов. За його словами, у податківців не було ні зброї, ні масок. «Але що ж вони шукають таким великим складом? Три угоди, укладених дуже давно ще минулим керівництвом компанії і які вже припинили дію, і пару десятків додаткових документів до них», – додав топ-менеджер.
Справа в тім, що у стільникового оператора на той момент вже понад двох років тривала судова тяганина з Державною фіскальною службою, яка викрила компанію в несплаті податків.
«Ми ніколи не відмовлялися надавати документи і відвезли до суду цілу вантажівку (це не жарт!) доказів. Але, мабуть, суд вважав це недостатнім, і 26 грудня 2017 року, нічого нам не сказавши, дав податковим інспекторам дозвіл на обшук і вилучення документів», – заявив Чернишов.
У ДФС обшук підтвердили, як і те, що причиною візиту дійсно стало розслідування в межах кримінального провадження за фактом несплати компанією близько 2,4 млрд грн податків.
«4 січня за фактичним місцем розташування офісних приміщень «Київстар» з метою знаходження і вилучення документів, що мають об'єктивне значення в кримінальному провадженні, проведено обшук на виконання постанови судді від 3 січня 2018 року. Під час обшуку у відповідності зі змінами до кримінально-процесуального кодексу застосовувався відеозапис», – прокоментувала прес-служба ДФС.
До речі, тяжби між «Київстар» і фіскалами тривають досі.
Березень 2018 року
16 березня Генпрокуратура провела понад десяток обшуків у офісах і на складах «Нової пошти» в Києві, Полтаві, Харкові, Дніпрі. Співзасновник компанії Володимир Поперешнюк на своїй сторінці у Facebook написав, що слідчі вилучили у нього особистий комп'ютер.
Прес-служба ГПУ повідомила, що обшуки пов'язані з розслідуванням кримінального провадження. Згідно з його матеріалами, посадові особи ТОВ «Нова пошта» та групи споріднених компаній використовували злочинну схему, спрямовану на надання послуг з переведення в «кеш» безготівкових коштів і мінімізацію податкових зобов'язань підприємств-клієнтів, що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.
Трохи пізніше із заявою виступив і генпрокурор Юрій Луценко. Він пояснив, що обшуки, проведені в приміщеннях «Нової пошти», були також пов'язані з пересилкою безакцизного алкоголю і наркотиків. При цьому Луценко зазначив, що власники компанії визнали законність і коректність дій Генпрокуратури.
Квітень 2018 року
23 квітня 2018 року СБУ навідалася з обшуком на підприємство «Мотор Січ» у Запоріжжі. Прес-служба підприємства підтвердила, що рано-вранці на прохідну прийшли люди в масках і показали припис суду. Обшуки були пов'язані з клопотанням СБУ про накладення арешту на 41% акцій компанії «Мотор Січ». СБУ ще восени 2017 року висунуло співвласнику підприємства депутату В'ячеславу Богуслаєву підозру про незаконний продаж 56% акцій «Мотор Січ» китайським інвесторам.
Богуслаєв назвав дії правоохоронців рейдерством і планом захоплення підприємства. «Гройсман обіцяв, що зніме балаклави, зупинить «маски-шоу», а вчора на завод через прохідну перестрибували співробітники «Альфи», – скаржився тоді Богуслаєв.
Крім того, він спростував підозри СБУ і уточнив, що підприємство повністю публічне, а його акції відкрито обертаються на біржах. «Я продав 15% акцій і залучив інвестиції: $100 млн у минулому (2017) році і стільки ж у цьому», – сказав Богуслаєв.
Вересень 2018 року
20 вересня 2018 року співробітники СБУ обшукали курорт «Буковель». Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко повідомив, що правоохоронці повністю заблокували роботу курорту.
Але трохи пізніше з'ясувалося, що обшук був пов'язаний не з діяльністю самого «Буковеля», а з роботою розташованих на його території підприємств, які підозрюються в розкраданні коштів Дорожнього фонду.
Підтвердив це і екс-гендиректор курорту депутат Олександр Шевченко, за словами якого, співробітники провели обшуки в приміщеннях «Буковеля» і дорожньої компанії ПБС. Водночас Шевченко назвав дії СБУ політично вмотивованими.