Масштабніше за «Гіперлуп»: у світі скоро з'являться три підводних супертунелі

Впродовж 24 років лаври найбільшої підводної дороги належать прокопаному під 38-кілометровою протокою Ла-Манш Євротунелю, що з'єднав у 1994 році Британію і Францію. Однак незабаром його слава померкне. В Арабських Еміратах, Фінляндії та Норвегії ініційовані будівництва більш грандіозних підводних тунелів. Mind пропонує дізнатися детальніше про ці три заплановані суперспоруди.

Проект тунелю Гельсінкі – Таллінн

Довжина: 103 км

Оціночна вартість: $17 млрд

Фінляндія та Естонія домовилися на вищому рівні з'єднати підводним тунелем свої столиці, розділені Фінською затокою, і розробляють одразу два проекти з реалізації цього задуму. Перший проект під назвою Finest Link з 2016 року фінансується з фондів Євросоюзу, а другий – FinEst Bay Area – у грудні 2018 року одержав $115-мільйонне грошове вливання від дубайської будівельної групи ARJ Holding. У кінцевому підсумку два проекти повинні бути об'єднані в один.

Щодня з Таллінна до  Гельсінкі і назад їздять десятки тисяч робітників і туристів. Єдиний транспорт, що пов'язує ці дві столиці, – пороми, які дозволяють дістатися з міста до міста за 1,5–2 години. Вартість проїзду на них становить від 20 до 50 євро в одному напряму.

Відповідно до технічної документації Finest Link, 103-кілометровий тунель з двома залізничними лініями дозволить скоротити час у дорозі між Гельсінкі й Таллінном у 3–4 рази, до 30 хвилин. На його спорудження доведеться витратити від 13 млрд до 20 млрд євро. Потяги зможуть їздити цим тунелем зі швидкістю 160 км/год і перевозитимуть за рік близько 14 млн пасажирів і до 6 млн тонн вантажів. Пасажирський квиток в один кінець коштуватиме 18 євро, а 30-денний проїзний – 480 євро. Також на поїзді тунелем з Таллінна до Гельсінкі можна буде транспортувати автомобіль за 70 євро.

Проект FinEst Bay Area, очолюваний 50-річним творцем популярної гри Angry Birds Пітером Вестербаскою, набагато амбіційніший. Він пропонує прокласти між Гельсінкі й Таллінном два паралельних тунелі, побудувати чотири станції, штучний острів для проживання 50 000 осіб і технологічний хаб біля Гельсінкі, який має стати «Нордичною Кремнієвою долиною».

Візуальне представлення проекту FinEst Bay Area

На все це, а також на закупівлю потягів, за оцінкою FinEst Bay Area, доведеться витратити 15 млрд євро. Будівельники тунелів зможуть отримати 30% цієї суми безпосередньо від азійських і європейських інвесторів, а решту 70% позичити у банків. Сучасні технології плазмового буріння, за словами Пітера Вестербаскі, дозволять прокласти 103-кілометрові тунелі за пару років, і поїзди ними реально запустити до кінця 2024 року. Однак естонська звичка «поспішати повільно» і фінські чиновники можуть затягнути реалізацію проекту.

Проект тунелю Фуджайра – Мумбаї

Довжина: 2000 км

Компанія National Advisor Bureau Limited з ОАЕ наприкінці 2018 року повідомила про плани спорудити під Аравійським морем архітектурне диво – 2000-кілометрової довжини залізничний тунель для ультрашвидкісних поїздів на магнітних подушках. Він зв'яже столицю емірату Фуджейра з найбільш густонаселеним індійським містом Мумбаї. Оскільки поїзди на магнітних подушках можуть розганятися до 1000 км/год, доїхати з арабського міста в індійське можна буде трохи більше ніж за 2 години.

Тунель складатиметься з двох бетонних труб. Усередині кожної з них будуть дві залізничні лінії та два трубопроводи для нафти і води. Його концепцію компанія представила на відео.

«Ми хочемо зв'язати Мумбаї та Фуджейру ультрашвидкісними поїздами. Проект спрямований на розвиток двосторонньої торгівлі. Ми поставлятимемо до Індії нафту з порту Фуджайра, а собі качатимемо чисту воду з річки Нармада, що протікає біля Мумбаї. Планується, що інші країни Перської затоки теж будуть імпортувати і експортувати товари нашою підводною дорогою», – розповів у листопаді керуючий директор National Advisor Bureau Limited Абдалла Аль Шеххі під час саміту бізнесменів та експертів двох країн.

За його словами, бетонні конструкції тунелю будуть занурені у воду «досить глибоко, щоб не піддаватися впливу водного транспорту і погодних явищ». Стабілізаторами для труб послужать понтони – порожнисті металеві циліндри на поверхні моря.

Проект прибережного шосе E39 у Норвегії

Норвегія збирається втілити найбільший інфраструктурний проект у своїй історії – удосконалити 1100-кілометровий маршрут E39, що тягнеться уздовж західного узбережжя країни від міста Тронхейма на півночі до Крістіансанна на півдні. На це виділено $41 млрд, і 10% робіт вже зроблено. Нинішня проблема маршруту E39 у фіордах – вузьких, довгих і дуже глибоких морських затоках. Зараз, добираючись з Тронхейма до Крістіансанна, автомобілісту потрібно сім разів переправлятися поромом через фіорди, і поїздка триває 21 годину.

Влада Норвегії має намір до 2035 року скоротити час поїздки від Тронхейма до Крістіансанна до 11 годин, замінивши всі сім поромних переправ на мости і тунелі. Деякі з них, за словами норвезьких чиновників, можуть не тільки полегшити життя місцевому населенню, але і стати пам'ятками, що їх можна буде порівняти з чудесами світу.

Проект реконструкції маршруту E39 у Норвегії

«Маршрут E39 – це основний маршрут для Норвегії, – розповідає менеджер проекту реконструкції шосе E39 для «Норвезької адміністрації громадських доріг» Кьерсті Дунхам. – Поліпшення транспорту підвищить добробут місцевого населення, бо збільшить обсяги імпорту-експорту і приплив туристів. Наші тунелі можуть стати атракціонами, такими як Ейфелева вежа, тільки не на землі, а під водою».

Однією з наймасштабніших споруд на маршруті E39 стане тунель 27-кілометрової довжини, який прокопають на рекордній 390-метровій глибині під фіордом Boknafjorden. А головною визначною пам'яткою повинен стати перший у світі підводний плаваючий тунель. Його збираються протягнути у водах фіорду Sognefjord, глибина якого (1,3 км) не дозволяє прокопати проїзд під ним.

Дві 5-кілометрові бетонні труби тунелю – окрема для кожного напряму трафіку – будуть занурені на глибину 30 м від поверхні фіорду, досить низько, щоб найбільші кораблі вільно пропливали над ними, але так високо, щоб не заважати підводним човнам. Фіксаторами для плаваючого тунелю будуть скелясті береги фіорду, понтони, і, можливо, троси, прикріплені до дна.

За словами інженерів «Норвезької адміністрації громадських доріг», зафіксувати плаваючий тунель у воді не так складно – на 30-метровій глибині конструкція майже не піддається впливу хвиль і течій. Набагато більшою проблемою є автомобілі, що мають проїжджати всередині нього. Важливо знайти надійні способи убезпечити унікальний тунель від перевантажень, загорянь і вибухів.