Ніж біля горла Пекіна: як розвивається чергове коло американо-китайської торгової війни

Дві найбільші економіки світу конфліктують. У п'ятницю, 10 травня, за розпорядженням президента США Дональда Трампа був піднятий з 10 до 25% розмір мит на $200-мільярдний обсяг імпортних товарів, що ввозяться з Китаю. Наступна дзеркальна відповідь Пекіна породила страхи про подальші удари «зуб за зуб», уповільнення глобальної економіки, скорочення робочих місць і паніку на світових фондових ринках.

Що сталося?

Наприкінці минулого тижня Дональд Трамп «приставив ніж до горла Пекіна», оголосивши про підвищення мит на $200-мільярдний обсяг імпорту з Китаю і готовність ввести ще більш страхітливе 25%-ве мито для решти $339-мільярдного обсягу продукції, що надходить з КНР до США. Ці санкції здатні скоротити ВВП Китаю на 1,2 відсоткового пункту.

При цьому Трамп закликав владу Піднебесної утриматися від кроків у відповідь. Президент Сполучених Штатів зазначив, що КНР «протягом багатьох років отримувала вигоду за шкоду США», і пригрозив, що в разі прийняття контрзаходів Китаю «стане тільки гірше», бо незадоволені діями мит у відповідь бізнеси заходяться переміщувати свої виробництва з Китаю до В'єтнаму та інших подібних країн Азії.

«Відкрито кажу голові Сі Цзіньпіну і всім моїм багатьом друзям у КНР, що Китай дуже сильно постраждає, якщо не погодиться на торговельну угоду, бо компаніям доведеться переїхати з Китаю до інших країн», – написав у понеділок Дональд Трамп у своєму Twitter.

Однак через декілька годин після публікації Трампом цього попередження Пекін пішов на ескалацію торгового конфлікту. Влада КНР оголосила, що з 1 червня підвищує мита на 5140 товарних позицій з США на загальну суму $60 млрд на рік. Для 2493 найменувань, зокрема рослинних олій, заморожених овочів, вин, пива та інших напоїв, промислових мінералів і хімікатів, текстилю і одягу, металопродукції та автозапчастин, збори будуть підняті до 25% від їхньої вартості, ще для 1078 позицій – до 20% . Третя група з 974 товарів буде обкладена 10%-вим митом, а з четвертої частини – 595 найменувань – буде стягуватися 5%-ний збір.

Це найбільше і найсерйозніше напруження в американо-китайському торговому диспуті, що триває з середини минулого року. Через побоювання, що обмін митами вплине на глобальну економіку, на світових біржах відбулося істотне зниження вартості акцій. Понеділок став найгіршим днем після 3 січня для головного індексу американського фондового ринку S&P 500, який просів на 2,4%. Більш технологічний індекс Nasdaq зменшився на 3,4%, що стало для нього найбільшою втратою з 4 грудня.

Чому це відбувається?

Цілком ймовірно, через комбінації трьох наступних факторів.

Це в стилі Трампа: висувати завищені вимоги і потім великодушно робити поступки для досягнення компромісу – давно відпрацьована переговорна тактика Дональда Трампа. Протягом останніх місяців делегати від США і КНР погоджують велику торговельну угоду, в рамках якої Вашингтон хоче домогтися, аби Пекін полегшив життя американським бізнесам у Китаї, зменшив держпідтримку своїх технологічних компаній, припинив викрадати американські технології та збільшив закупівлі сільгосппродукції в США.

Можливість обговорити угоду на вищому рівні у Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна з'явиться під час майбутнього саміту «Великої двадцятки», який пройде наприкінці червня в Японії. До цього часу Сполучені Штати сподіваються провести критичний раунд переговорів. Щоб схилити китайців до поступок, Трамп, ймовірно, «взяв їх за горло», розраховуючи послабити зашморг і укласти угоду на вигідних умовах.

Це вплив радників Трампа: прихильники жорсткої політики щодо Китаю з адміністрації Трампа – зокрема, головний представник США на торгових переговорах з КНР Роберт Лайтхайзер – розлютили президента США і підштовхнули його до оголошення про введення мит на китайський імпорт. Про це пише інформагентство Bloomberg, за інформацією якого Роберт Лайтхайзер днями поскаржився Трампу, що переговорники від Китаю ухиляються від раніше досягнутих домовленостей.

Це економічні можливості: представники Білого дому стверджують, що економіка США перебуває в «ударному» стані. Це дозволяє президенту викручувати руки найбільшому торговому партнеру Штатів без остраху побічних наслідків, принаймні в найближчій перспективі.

Куди це заведе в подальшому?

На думку експертів, обидва учасники торгової війни понесуть економічні втрати від введення мит і зацікавлені в їхньому зменшенні. Небезпека полягає в тому, що тепер кожній зі сторін важко відступити назад. Після озвучених загроз з боку США про подальше швидке підвищення мит для $339-мільярдного обсягу імпорту і натяків Китаю про скорочення закупівель американської сільгосппродукції та літаків Boeing, перспективи конфлікту викликають тривогу.

За підсумками минулого року Сполучені Штати імпортували китайських товарів на $539 млрд, а Китай у свою чергу закупив американської продукції лише на $120 млрд. Зважаючи на величезний торговий дисбаланс, Китай не зможе, на думку аналітиків, надати адекватну відповідь одними лише митами. Він майже вичерпав свої можливості обмежувати імпорт із США без нанесення істотної шкоди власній економіці.

Однак Пекін здатний ускладнити життя американським компаніям, що виробляють і торгують на території Китаю. Першими в списку ймовірних жертв стоять інтернет-гігант Apple, який здійснює близько 40% продажів у Китаї, Тайвані та Гонконгу, а також концерн GM, що продає в КНР майже половину своїх автомобілів. Пекін може створити цим американським титанам багато проблем, вводячи для них регуляторні обмеження або субсидуючи їхніх конкурентів.

В арсеналі Китаю є і «ядерний інструмент» – накопичення $1,2-трильйонних державних боргів США. Продавши частину цих цінних паперів, Пекін може запустити шокові хвилі по всій фінансовій системі Сполучених Штатів, що неодмінно позначиться і на світових ринках.

Навіть без застосування цього крутого заходу, американо-китайська торгова війна відчутно вплине на глобальну економіку. Як висловився головний економіст дослідницької фірми Oxford Economics Грегорі Дако, «жодна сторона не виграє від цієї торгової війни, і ніхто не опиниться осторонь».

Oxford Economics прорахувала три варіанти подальшого розвитку подій. За найкращого сценарію, а саме якщо США і Китай підвищать імпортні мита, як пообіцяли, і зупиняться на цьому, економіка США у 2020 році зазнає втрат у розмірі $62 млрд, а світова економіка скоротиться на 0,3%, або $360 млрд.

У разі найгіршого сценарію «повномасштабної торгової війни на кілька фронтів», за якого США введуть 35%-ві мита на весь китайський імпорт і 10%-і мита на товари з Євросоюзу і Японії, американська економіка скоротиться на 2,1% у 2020 році, європейська і японська – на 1,5%, а глобальний ВВП може зменшитися на 1,7%.