Вячеслав Климов і Володимир Поперешнюк: «Президенти приходять і йдуть, а «Нова Пошта» залишається»
Співвласники і топи НП – про те, як КІТ, ХІТ й інші абревіатури допоможуть компанії зростати по 25% на рік, про приватизацію «Укрпошти» і дзвінки від політиків з проханням дати грошей
17 травня «Нова Пошта» запустила Хмельницький інноваційний термінал (ХІТ). Роком раніше – аналогічний у Києві (КІТ). Компанія вклала в їхнє будівництво майже 25 млн власних і позикових євро. Тепер планує відкрити ще п'ять схожих сортувальних хабів у Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі та другий у столиці. Загальний обсяг інвестицій у нові термінали може перевищити 50 млн євро.
Навіщо компанія вкладає чималі гроші у автоматизоване сортування? З якої «тумбочки» видобуває фінансування? Чому хоче запустити авіадоставку по Україні? Чи не небезпечно відмовляти Ігорю Коломойському? Про це та багато іншого Mind розповіли співвласники «Нової Пошти» Вячеслав Климов і Володимир Поперешнюк, СЕО компанії Олександр Бульба і фінансовий директор «Нова Пошта-Центр» Петро Фоков.
Про те, навіщо компанії дорогі автоматизовані термінали
Вячеслав Климов: «Нова Пошта» дуже не хоче залишитися в образі старої цегляної компанії. Інноваційні термінали – відповідь на наближення промислової революції 4.0. Як казав Генрі Форд, наші інвестиції знаходяться на нашому конвеєрі. Якщо компанія не буде постійно підвищувати свою ефективність, аналізувати витрати, вона стане хворіти. Це шлях до поразки.
Вячеслав Климов
До того ж через глобальний дефіцит на ринку праці незабаром у нас не буде такої розкоші, як можливість нескінченно набирати співробітників. Тому автоматизація – підготовка до майбутнього. Тим паче що дуже багато операцій не потребують ручної праці. Вона має бути замінена машинами. Я буду щасливий, якщо через п'ять років наш оборот збільшиться в декілька разів, а число співробітників збережеться на нинішньому рівні (28 000 людей. – Mind).
Володимир Поперешнюк: Мета запуску інноваційних терміналів – збільшити швидкість обробки посилок, скоротивши таким чином час доставки. Також вони дозволяють наростити потужність (пропускну здатність) – обробляти більше посилок за одиницю часу. А ще ми збільшуємо продуктивність праці, знижуючи при цьому рівень фізичного навантаження. Це допомагає покращувати умови праці, зокрема, підвищувати заробітну плату.
Володимир Поперешнюк
Олександр Бульба: Автоматизовані термінали допомагають нам зростати набагато швидше. Якби не було КІТа (запустили в березні 2018 року. – Mind), ми не змогли б за минулий рік доставити понад 174 млн посилок, зрости на 20% за рік.
Припустимо, є трилітрова банка, а у нас – 3,5 літра води. Зрозуміло, що такий обсяг туди неможливо вмістити. Тому з трилітрової ми зробили п'ятилітрову банку. За минулий рік обробили «чотири літри». І у нас ще є резервна потужність.
Цього року завдяки КІТу і ХІТу, сподіваюся, зможемо доставити 214 млн посилок. У передсвяткові дні КІТ обробляв по 400 000 вантажів на день. Зараз він здатний переробити до 540 000 посилок за робочу добу.
Автоматизація в декілька разів ефективніша за ручне сортування.
Про джерела фінансування семи великих терміналів
Вячеслав Климов: Понад 60% нашого прибутку ми обов'язково інвестуємо в розвиток компанії. Дуже не любимо кредити, ставимося до них з осторогою. Для будівництва ХІТа довелося залучити інвестиції.
Петро Фоков: Для будівництва ХІТа ми взяли 6,5 млн євро мультивалютного кредиту в ЄБРР терміном на сім років. Банк надав нам можливість вибирати транші в гривнях або євро. Поки ми віддаємо перевагу національній валюті. Процентну ставку не маю права розголошувати, за угодою з ЄБРР.
Петро Фоков
В українському банку ми могли б зайняти таку суму. Вибрали ЄБРР, бо цей банк – не тільки джерело фінансування. Він висуває цілу низку вимог з охорони праці, прозорості звітності тощо. А ми хочемо їм відповідати (мабуть, це підготовка до можливого виходу на IPO. – Mind).
Грант за «зеленою» програмою FINTECC від ЄБРР ми отримаємо після введення ХІТа в експлуатацію. Нам зроблять компенсацію вартості обладнання: 8% від ціни обладнання, що ми встановили. За підрахунками фахівців, автоматизоване сортування ХІТа дозволить знизити викиди СО2 в атмосферу на 1200 тонн на рік.
Новий термінал у Хмельницькому (ХДС)
А КІТ в основному будували на свої гроші. Взяли невеликий кредит в українському банку на три роки. Незабаром повернемо. Процентну ставку також не можу розголошувати.
При створенні наступних п'яти великих терміналів розглядаємо два варіанти фінансування. Перший: за власні і позикові гроші. Другий: залучення партнерів, які захочуть побудувати об'єкт і здавати нам його в оренду на зрозумілих і прозорих умовах.
Таким шляхом пішли у Львові. Партнер добудовує для нас ще один інноваційний термінал. Підписали договір, в якому зобов'язуємося тривалий час орендувати об'єкт. Ми не зацікавлені часто міняти термінали, перевозити своє дороге устаткування, адже через переїзди може зупинитися сортування. Розглядаємо такий самий підхід для Харкова й Одеси. Ми відкриті до співпраці й готові розглянути пропозиції потенційних партнерів.
Чому нам вигідна оренда? Три інструменти – оренда, аутсорсинг і франчайзинг – дозволили компанії зростати набагато швидше. Якби ми розвивалися без партнерів, лише за рахунок своїх коштів, думаю, змогли б «бігти» набагато повільніше.
Про нові способи транспортування вантажів
Володимир Поперешнюк: Ми плануємо зробити доставку більш оперативною. Зараз тестуємо авіаперевезення. Сподіваюся, незабаром зможемо запустити перший авіамаршрут по Україні. Потім перейдемо до дронів.
Одне з українських підприємств – розробників коптерів створило для нас дрон, який може возити вантажі до 4 кг між містами. Наприклад, між Києвом і Полтавою.
Ми його відтестували. По Київській області вже перевозили посилки. Але поки тимчасово законсервували цей напрямок: зараз запускаємо близько 25 проектів на рік і просто фізично не встигаємо освоїти всі ніші.
Вячеслав Климов: Незабаром ми отримаємо 40 перших електромопедів і влітку в Києві запустимо пілотний проект. Є речі, які потрібно робити без довгих роздумів. Переходити або не переходити на електокари – одна з них. Може, прямо зараз у цьому немає «економіки». Але впевнений, до 2030 року вже не буде двигунів внутрішнього згоряння.
Нове спорядження працівників «Нової Пошти»
Про те, який ваговій сегмент (до 2, 10 або 50 кг) найвигідніший
Вячеслав Климов: У нас досить рівна картинка з рентабельності. Однаково маржинальні й посилки, й важкі вантажі. Так, у теорії чим менше вага, тим вище прибуток. Але поки не виходить. Думаю, це питання до нашої операційної ефективності. Дрібні посилки потрібно обробляти ефективніше, ніж ми це робимо. Тоді й рентабельність буде вище. У нас домінують посилки від 2 до 10 кг.
Про глобальну конкуренцію
Вячеслав Климов: Через корупцію Україна жила в «термосі»: до нас не приходили західні та азійські інвестори. Український бізнес, з одного боку, відчував себе комфортно без глобальних конкурентів, але, з іншого – розслабився, розвивався менш динамічно.
Завдяки змінам в Україні «стіни» почали зникати. З'ясувалося, що українські бізнеси відірвані від світової конкуренції. Ключовий виклик, який вони отримали з приходом цієї конкуренції, – дефіцит на ринку праці.
Виявилося, що практично всі українські підприємства повинні конкурувати за своїх працівників з польськими, британськими, німецькими компаніями. Конкуренція йде як за «мізки», так і за руки. Не раз чув скарги від бізнесменів: не можуть відкрити завод, бо люди виїхали на полуницю в Польщу. Можна скаржитися скільки завгодно, але це реальність.
Петро Фоков: Amazon і Aliexpress поки не заходять в Україну. Як довго це триватиме – не знаємо. Але рано чи пізно гіганти вийдуть на український ринок. У цій ситуації у нас є два варіанти: сидіти і чекати або вже зараз готуватися до їхнього приходу, запускаючи автоматизовані термінали.
Про конкурентів
Вячеслав Климов: Хто наш головний конкурент? Ми самі. Потенційного обсягу посилок набагато більше, ніж ми можемо переварити. «Пляшкових горлечок» у нас поки дуже багато. Це і наші знання, і компетенція, і технологічні підрозділи.
Хто конкурент №2? Його немає. Є «Нова Пошта» та всі інші. Звичайно, є багато конкурентів як вітчизняних, так й іноземних, плюс власна доставка інтернет-магазинів. Якщо онлайн-маркет використовує свою доставку – це сигнал, що ми зробили щось не так.
Ритейл повинен займатися продажами і маркетингом, якщо ж він змушений займатися логістикою – значить, ми недопрацювали.
Про можливу приватизацію «Укрпошти»
Вячеслав Климов: Думаю, однозначно варто приватизувати «Укрпошту»: максимально швидко і дешево, за 1 грн. Не намагаючись на ній заробити, а намагаючись від неї позбутися.
Будь-які держкомпанії – проблема для економіки, джерело корупції і перекосу в індустріях. Наприклад, згідно із законом, ми не можемо доставляти листи, у нас немає доступу до поштових скриньок. Мені здається, для ХХI століття дивна ситуація, коли приватним компаніям щось не можна робити, якщо не порушуються якісь фундаментальні вимоги закону.
Це яскравий приклад того, як держкомпанія з монополіями – пережитками радянської системи шкодить розвитку індустрії.
Чи братимемо участь у приватизації? Звичайно, ні. Зараз ми знаходимося на інноваційному терміналі, який не має нічого спільного з операціями на УП. Мені банально нема чого там купувати. В історії з приватизацією УП може йтися лише про продаж нерухомості. У компанії величезна кількість об'єктів, в яких можна відкрити ресторани, магазини і тощо. Не знаю, чи буде умовою приватизації збереження роботи підприємства. Не цікавлюся цим питанням. Бо не вважаю УП привабливим для нас активом.
За 1 грн не віддадуть, за скільки б сьогодні могли виставити на продаж? Відповідь на поверхні: зазвичай компанії оцінюють, множачи прибуток на її мультиплікатор. Але у УП – грандіозний збиток. Ті, хто говорить про приватизацію, повинні розуміти, кому дістанеться цей збиток. Якщо застосують інший метод оцінки активу, то це точно буде не бізнес-рішення.
Втім, до реальної приватизації ще дуже далеко. Держава досі не визначилася, чого вона хоче від УП. З одного боку, є якісь бізнес-інтереси, а з іншого – постійні вимоги, наприклад, щодо доставки пенсій і кореспонденції.
Чи цікавить нас Головпоштамт (глава УП Ігор Смілянський хоче виставити його на продаж. – Mind)? Ми не купуємо нерухомість. Не знаю, кому він може бути цікавий. Думаю, від Головпоштамту буде складно позбутися: у будівлі стародавні каналізація і електромережі. У ньому не можна зробити, наприклад, сучасний бізнес-центр. Єдине можливе застосування Головпоштамту – готель.
Про менеджмент «Укрпошти»
Вячеслав Климов: Чемпіони Facebook. Реальних змін небагато. Зазвичай зміни лише візуальні.
Про можливий продаж «Нової пошти»
Вячеслав Климов: Чи пристанемо ми на пропозицію Amazon або Alibaba, якщо вона надійде? Зараз у наших планах немає продажу або участі в частці. Наш план такий: створювати велику компанію з бездоганним сервісом. І ця компанія має бути в такому стані, щоб ми не були змушені ухвалювати одне якесь рішення через 5 або 10 років. А мали 3–4 варіантів вибору, і останнє слово було за нами.
Про торішній обшук ГПУ
Володимир Поперешнюк: Політики приходять і йдуть, а «Нова Пошта» залишається. Слідчі ГПУ вибрали дуже «вдалий» час для візиту: ЄББР розглядав рішення про видачу кредиту. Ми репутаційно постраждали перед західними партнерами. Вдячні, що вони повірили нам.
Вячеслав Климов: Упевнений, компанія вийшла сильнішою з тієї маленької кризи. Вона тривала 15 хвилин. За цей час ми з Володимиром отямилися і зрозуміли, що хлопцям у нас шукати нема чого.
Про політику
Вячеслав Климов: Вважаю, в Україні політиці та політикам приділяється занадто багато уваги. Перед презентацією ХІТа ми спілкувалися з Олександром Сімчишиним (мером Хмельницького). Я розповів про наші інновації, він – про відкриття дитячих садків і шкіл. Ми зрозуміли, що ці теми набагато цікавіші, ніж дата інавгурації.
Хочу вас закликати: коли заходите на сайти почитати новини, відкривайте розділ не політики, а технологій. Там набагато більше правди.
Одна з причин жалюгідного стану нашої політики в тому, що нею намагаються користуватися в бізнес-цілях. Думаю, зараз 90% складу ВР – бізнесмени. Поки в парламенті знаходитимуться люди, які прийшли туди не робити реформи, а займатися зароблянням грошей, – нічого не зміниться. Для мене буде страшним розчаруванням, якщо в новому парламенті знову будуть спритні бізнесмени.
Саме тому ні я, ні Володимир не розглядаємо таких перспектив. Якби ми пішли у владу, «Нова Пошта» стала б працювати набагато гірше. Ніхто з нас цього не хоче. Це по-перше. А по-друге, у мене є досить багато колег-бізнесменів, які ходили у владу. Але не знаю жодного позитивного кейса. Всі були звідти вигнані з купою кримінальних справ. Немає нічого небезпечнішого, ніж бізнесменові піти у владу.
Якщо завтра зателефонує Геннадій Корбан і попросить допомогти? Уже телефонують багато політиків, просять вкластися в їхню передвиборчу кампанію. Хоч би хто подзвонив, я скажу: «У мене немає грошей на політику. Всі гроші інвестуються в бізнес».
Чи не небезпечно відмовляти Ігорю Коломойському? Ми пережили п'ять президентів, кілька десятків глав ДФС і генпрокурорів.
Завжди стверджував і буду стверджувати: бізнес як структура більш стійкий, ніж будь-яке місце при владі.
Ми впливаємо на політику через Спілку українських підприємців, який я очолюю. Це об'єднання тисячі компаній, в яких працюють 140 000 співробітників. Ось це впливає.
Мені не потрібно йти до ВР, щоб впливати. Ми можемо писати законопроекти, які потрібні бізнесу. Пропонувати їх владі та наполягати на прийнятті. Для мене головне, щоб ми випадково не перетворилися на олігархів.