Суб'єктивно про важливе: чому не варто зловживати сторонньою думкою

І чи завжди слід питати пораду у важливі моменти

Pixabay.com

У кожного хоча б раз у житті виникали складні ситуації, пов'язані з пошуком роботи чи прийняттям серйозних рішень. У цих обставинах люди часто зосереджуються на тому, щоб зібрати якомога більше інформації, яка допоможе зробити найкращий вибір. Саме тому ми можемо звертатися не до одного, а до кількох спеціалістів, щоб почути різні думки. Дослідження показало, що це може призвести до прийняття більш зважених рішень. Mind пропонує переклад і адаптацію опублікованої в Harvard Business Revew статті про те, чи можуть поради від багатьох різних людей призвести до протилежних наслідків. Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Дослідження, опубліковане у виданні Organizational Behavior and Human Decision Processes, підказує, що це можливо.

Ті враження, які ми справляємо на наших радників, а також наші відносини з ними мають не менше значення. Якщо згадати, що ми зазвичай просимо поради у людей, які мають вищий статус, ніж у нас, їхнє уявлення про нас може мати надзвичайно серйозний вплив на наше майбутнє.

Були проведені дослідження, що допомогли зрозуміти міжособистісні наслідки таких стратегій звернення за порадами, і розглядали реакцію радників на такі звернення. В одному з досліджень було проведено опитування серед 200 американських робітників – їм запропонували згадати якийсь випадок, коли їх питали про пораду і коли вони стали єдиним таким радником або одним з декількох, до кого зверталася особа. Після цього їх запитали про враження від людини, яка шукала поради: наскільки дружніми залишилися стосунки після цього досвіду, і чи бажали вони знову консультувати цю людину в майбутньому.

Зважаючи на те, наскільки часто нам пропонують одержати висновок другого чи третього спеціаліста, слід було б очікувати, що люди, які дають нам пораду, вважатимуть нас більш компетентними. Люди не зациклюються на одній думці та перевіряють одержаний висновок. Однак дослідження показали прямо протилежне. Люди, які не стали першим та єдиним консультантом, вважали особу, що звернулася за порадою, менш компетентною. Також вони зазначили, що пізніше не бажали продовжувати спілкування та були менш зацікавлені надавати такій людині поради в майбутньому.

Що ж викликало цю негативну реакцію? Швидше за все, радники насправді так відреагували через те, що саме їхню пораду було відкинуто і що її корисність зменшилася. (Чим більша кількість радників, до яких звертається людина з певним питанням, тим менша ймовірність того, що вона дотримається поради будь-якого з них.) Люди часто високо цінують себе та свої висновки, і вони також посилюють свій статус, коли хтось дослухається саме їхніх порад. Отже, вони можуть образитися, якщо їхню пораду просто відкинуть, негативно ставитимуться до особи, яка звернулася до них за консультацією, і намагатимуться віддалитися від неї.

Зв’язок між тим, наскільки люди дотримувалися одержаних порад, та подальшою поведінкою радників, теж перевірили. У п’яти експериментах взяли участь 1362 особи. У цих експериментах досліджували, чи дотрималася людина наданих їй рекомендацій.

Виявилося, що радники, чиї пропозиції було проігноровано, дійсно образилися більше та були більш схильні до повного розриву відносин з тими, хто до них звертався. Вони також почали сумніватися у своїх здібностях та соціальному положенні.

Щоб краще дослідити цей зв’язок між негативною реакцією та страхом відхилення, викликаними присутністю інших радників-конкурентів, провели ще один експеримент у контрольованому середовищі. 186 досвідченим працівникам краудсорсингової онлайн-платформи (Amazon Mechanical Turk) було запропоновано такий тест: до них за порадою звернувся новий працівник, який мав певне запитання про використання платформи. Половина радників вважала, що новачок звернувся за консультацією тільки до них; іншій половині було сказано, що ця людина звернулася ще до чотирьох інших експертів.

Після цього радників спитали, яка, на їхню думку, ймовірність того, що людина дотримається їхніх рекомендацій. Вони також мали оцінити компетентність того, хто звернувся за порадою, та одержали можливість або продовжити працювати з цією людиною, або обрати для співпраці когось іншого для наступного завдання. Дійсно, ми виявили, що радники, які були не єдиними консультантами заявника, більше відчували, що їх пораду ігноруватимуть, і відповідно вважали новачка менш компетентним. І вони також були більш схильними до співпраці з іншим партнером.

Отже, коли ми вирахували, настільки серйозним для міжособистісних стосунків є вплив звернення за порадою, або ж просто відкидання наданої поради, ми спробували зрозуміти, наскільки всеохоплюючою є така поведінка. Можливо, люди зрозуміють це та уникатимуть таких ризикованих стратегій консультування. Але коли дослідники провели опитування серед 119 штатних працівників з різних професійних сфер у США (які зверталися за порадою за останній місяць), 58% відповіли, що зверталися до декількох спеціалістів, а 52,9% зазначили, що проігнорували одержані рекомендації.

Чому ті, хто звертається за порадою, не зважають на ймовірність негативної реакції? Дослідження показало, що вони необов’язково зустрічаються зі своїми радниками особисто, коли йдеться про мету їх взаємодії. В іншому дослідженні з’ясували, що ті, хто звертався за консультацією, просто хотіли одержати якомога більше інформації (і таким чином розширити можливості, які вони розглядатимуть). А консультанти частіше вважали, що вони мають надати чіткі інструкції. Якщо ви даєте комусь конкретні вказівки, у вас є більше приводів сподіватись, що людина дотримається вашої поради. А от якщо просто надати загальні рекомендації, не вдаючись до специфіки, – це вже інша справа.

Суб'єктивне про важливе: чому не варто зловживати сторонньою думкою

Вся ця проведена робота наводить на думку, що люди, які звертаються за порадою, мають чітко усвідомлювати потенційні наслідки своїх звернень. Коли ви обираєте спеціаліста, який надасть вам найбільший обсяг інформації, спитайте себе, як він може відреагувати, якщо ви не дотримаєтесь його порад. Можливо, буде навіть краще для вас, якщо ви відкрито заявите про свої цілі. Якщо ви поясните, чому саме звертаєтеся за порадою, це може допомогти вам задати тон дискусії та встановити, чого саме ви очікуєте від подальших дій.

Тим, хто надає консультації, варто зрозуміти, що не слід вдаватися до загальної тенденції та егоїстично й упереджено реагувати на тих, хто прийшов за консультацією. Чимало людей щиро бажають допомогти тим, хто потребує поради, і наші рекомендації не завжди виявляються найкращими.

Хочете пораду? Міркуйте ширше, коли визначаєте мету звернення за порадою. Це може стати корисним для обох сторін.

Переклад підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS