Мандри Апостола Андрія Першозваного: пункт призначення – Київ
Як мандрівки подібного роду святинь супроводжують значущі історичні події
28 липня у Києві пройде хресна хода Православної Церкви України, приурочена до святкування 1031-ої річниці хрещення України-Русі. Напередодні, з нагоди свята, делегація від 270-го Святішого Вселенського Патріарха, Архієпископа Константинополя-Нового Рима Варфаломія I привезла до Києва з Константинополя частинку мощів апостола Андрія. Вшанування святині є одним із головних моментів свята.
«Чи бачите гори ці? – на цих горах засяє благодать Божа; і буде місто велике і багато церков воздвигне Бог». Цими словами, згідно літопису «Повість минулих літ», стоячи на дніпровському пагорбі, Андрій Першозваний передрік появу Києва…
Історія «подорожі» мощів апостола Андрія триває майже два тисячоліття. Сподіваємось, вона не залишить байдужими навіть людину атеїстичних поглядів. Руйнування старовинних імперій, втечі середньовічних монархів з осаджених міст, історичні примирення глав Церков – саме про ці сюжети піде мова в даному історичному екскурсі.
Частинка мощів апостола Андрія Першозваного, яка прибула з Константинополя до Києва 27 липня 2019 р.
За легендою, апостола Андрія Першозваного було розіп’ято на хресті в грецькому м. Патри – в північно-західній частині Пелопонесу. Саме там століттями зберігалися нетлінні мощі першого учня Христа. У 357 р., з волі візантійського імператора Констанція II (337-361), частина мощів апостола Андрія була перенесена з Патр до столиці Візантійської імперії – Константинополя. Перенесення мощів здійснив полководець імператора – Артемій (св. великомученик Артемій Антіохійський). У свою чергу, в Патрах лишилася чесна глава апостола Андрія. Відповідно, починаючи з 357 р., ми можемо говорити про два місця перебування мощів апостола – Патри та Константинополь.
Зображення візантійського імператора Констанція II на «Керченському місорії» (щиті). IV ст.
Доля мощів Андрія Першозваного, які зберігалися у вищеназваних містах Візантійської імперії, склалася по різному. Нетлінне тіло Андрія в храмі Святих Апостолів у Константинополі зберігалося до трагічних подій взяття міста хрестоносцями у 1204 році.
Ежен Делакруа. Взяття Константинополя хрестоносцями. 1840 р.
Кардинал Петро Капуанський – один з духовних провідників IV Хрестового походу – у 1208 році вивіз мощі апостола Андрія з розграбованої столиці Візантійської імперії до свого рідного міста Амальфі в Італії, забезпечивши йому процвітання у зв’язку із прогнозованим напливом паломників у майбутньому.
У соборі св. Андрія в Амальфі мощі Першозваного апостола зберігаються дотепер. Німецький історик Церкви, доктор богослов’я Ернст Суттнер відзначає, що саме від них частинки мощів передаються амальфітанською курією до Стамбулу (до 1453 р. – Константинополь), Тбілісі, Риму та Флоренції у наш час.
Собор св. Андрія. м. Амальфі, Італія
У свою чергу, чесна глава Андрія Першозваного зберігалася у Патрах півтори тисячі років. Показово, що причиною її вимушених «мандрів» також стало взяття столиці Візантійської імперії загарбниками – от тільки вже не хрестоносцями, а турками-османами. 28 травня 1453 року війська султана Мехмета II увірвалися до Константинополя. Останній візантійський імператор Костянтин XI Палеолог (1449-1453), промовивши слова «місто впало, а я ще живий», пішов у бій як простий воїн та героїчно загинув. Візантійська імперія припинила своє існування…
Жан-Жозеф Бенжамен-Констан. Вступ Мехмеда II в Константинополь. 1876 р.
Володарем міста Патри в останні дні життя Візантійської імперії був рідний брат імператора – правитель Мореї Фома Палеолог. Мореєю називали автономне грецьке державне утворення у складі Візантійської імперії на території півострова Пелопонес. Морейський деспотат протримався трохи довше за столицю Візантії, утім і він впав під натиском турків-османів у 1460 році. Фома Палеолог був змушений рятуватися втечею до Риму. Разом із собою він вивіз чесну главу апостола Андрія Першозваного, яка століттями зберігалася в Патрах у золотому ковчезі-релікварії.
Релікварій , в якому зберігалася чесна глава апостола Андрія у м. Патри до 1460 р. (V ст. н. е.)
12 квітня 1462 року на Мульвійському мості у Римі відбулася зустріч Фоми Палеолога та тодішнього Папи Римського Пія II (в миру – Енея Сильвіо Пікколоміні). Понтифік прийняв золотий ковчег-релікварій з главою Андрія Першозваного зі словами: «Ти знайшов прихисток у твого брата (апостола Петра – авт.), князя апостолів; ти з честю повернешся в призначену тобі країну, як на те буде Божа Воля». Слова Пія II не були красивою метафорою. Дійсно, наступного дня глава апостола Андрія була покладена поблизу гробниці його брата – в соборі св. Петра. Кардинал Віссаріон Нікейський (колишній візантійський архієпископ м. Нікея) від імені апостола Андрія промовив до Папи: «Ти у ці дні прийнявший мене з великою шаною, да відправиш мене зі ще більшою шаною до моєї країни, як ти вчора пообіцяв мені, з доброї волі та щиросердно».
Пінтуріккіо. Папа Пій II прибуває до Анкони (фрагмент). 1502-1507 рр.
Цей дивовижний уявний діалог між апостолами Андрієм та Петром дійшов до нас завдяки автобіографії Папи Римського, яка має назву «Нотатки про достопам’ятні діяння Пія II». Чи вірили Пій II та кардинал Віссаріон у повернення святині до Греції, коли «розігрували» діалог між апостолами? Хто знає… Утім, чесна глава Першозваного до Патр дійсно повернулася. Хоча чекати на цю історичну подію довелося 500 років.
Повернення глави апостола Андрія у Грецію пов’язане з ім’ям Папи Римського Павла VI (1963-1978 рр.). Цей понтифік відвідав усі п’ять континентів (19 країн), вів масштабну зовнішню політику Ватикану та отримав прізвисько «Папа-пілігрим».
60-ті роки XX ст. були позначені активізацією екуменічного діалогу між католицькою та православною церквами. Його кульмінацією стала історична зустріч Павла VI та Константинопольського патріарха Афінагора I в Єрусалимі у 1964 році. Під час зустрічі було прийнято рішення про взаємне зняття анафем, накладених Папою Римським та Вселенським патріархом один на одного у далекому 1054 році, що ознаменувало розподіл світового Християнства на православ’я та католицизм. Своє місце в цих епохальних подіях знайшлося і для мощів апостола Андрія Першозваного.
Папа Римський Павло VI. Фото від 25 липня 1968 р.
Після зустрічі з Константинопольським патріархом, у промові до кардиналів від 23 червня 1964 року Павло VI заявив про своє рішення повернути чесну главу апостола Андрія до Патр: «…базиліка св. Петра, отримавши прохання Костянтина, православного митрополита Патрського, повертає цій єпископській катедрі безцінну реліквію – главу святого апостола Андрія. Ця коштовність була довірена Нашому попереднику Папі Пію II, славнозвісному Енею Сільвіо Пікколоміні. Він отримав її за виняткових історичних обставин 12 квітня 1462 р., і вона гідним чином зберігалася поблизу могили брата Андрія, апостола Петра. Був намір, аби реліквія, якщо на те буде воля Божа, повернулася назад. Про це в автобіографії писав сам Папа».
26 вересня 1964 року чесну главу Андрія Першозваного було повернуто до Патр. Нині вона зберігається в місцевому соборі Апостола Андрія.
Духовенство Елладської церкви з повернутою у м. Патри реліквією. Фото 1964 р.
Вважається, що сьогодні частинки мощів Апостола Андрія зберігаються не лише у Патрах, Амальфі та Константинополі. Звісно, питання їх справжності лежить радше в площині віри ніж критичного осмислення. Метою ж цього історичного екскурсу було продемонструвати, як мандрівки подібного роду святинь супроводжують значущі історичні події.
Отримання автокефалії Православною Церквою України шляхом надання Томосу Вселенським патріархом Варфаломієм на початку 2019 році, без перебільшення, було такою подією. Відповідно, цьогорічна «подорож» Апостола Андрія з Константинополя до Києва виглядає красномовним жестом підтримки молодої Православної Церкви України.