Gelendwagen для початківців: що показав бліц-тест Suzuki Jimny
І за що можна поважати цей «маленький, але дуже гордий» японський позашляховик
Усі недоліки новітнього Jimny – суть продовження його достоїнств. Він ніколи не був і не буде містким, комфортним, п'ятидверним і сімейним. Зате завжди – субкомпактним, надлегким і суперпрохідним. Отже – готовим до будь-яких пригод.
Хто не пам'ятає історії, той не має майбутнього. Одні переплачують фотошпигунам, інші гадають на інсайдерській гущі. Нам же все було зрозуміло від самого початку: попередні півстоліття і три генерації Suzuki був гомофобно нетолерантним до несучих кузовів, незалежних підвісок, електронних диференціалів та інших цифрових імітацій.
Навіть у пізні 1990-ті, коли на поводку кросоверної моди йшли всі, аж до Gelendwagen і Pajero, цей хлопчик-мізинчик залишався непохитно залізним і аскетичним. Та ба, й відстаючи від прогресу, він захищав власну «теорію Дарвіна», де немає місця нічому зайвому.
Екстер'єр першого Jimny (1970-1981 рр.) Розробляли конструктори. Дизайнерів підпустили до проекту лише починаючи з другої (1981-1998 рр.) генерації, націленої на ринки Старого і Нового Світу. І лише третє покоління (1998-2018 рр.) пішло трохи далі від утилітарно-функціонального вигляду.
Свого часу унікальний сплав споживчих якостей відкрив першому Jimny двері на ринки більш ніж сотні країн світу на всіх континентах. У США і Австралії він став популярний передусім у серферів та їхніх рятувальників. Тобто там, де доводилося багато їздити по пісках та іншому нестійкому ґрунті, коли мінімальна вага важливіше за потужність.
Багатьох вводила в оману його «мультяшна» зовнішність і мініатюрність. Особливо це стосувалося минулої генерації, з якої і почалися в 1998 році офіційні продажі позашляховика в Україні. Через те що на нашому ринку позиціонуванням моделі, як і формуванням іміджу бренду в цілому, ніхто до пуття не займався, покупці субкомпакту розділилися на дві нерівні (60:40) групи.
Першу можна назвати «жіночою аудиторією» – адепти «великого автомобіля за менші гроші» купували дорогий і маломірний позашляховик улюбленим дружинам і дочкам-студенткам. Виключно як сіті-кар. І справа не лише в по-японськи зворушливому екстер'єрі з веселенькими забарвленнями і розмашистими декалями. Хоча і в цьому теж. Завдяки значній площі скління, величезним дзеркалам заднього виду, височенному кліренсу, заниженій підлокітній лінії та капітанській посадці оглядовість у мікропозашляховика була воістину акваріумною. Додайте сюди субтильні розміри, помножені на клікові звіси, і ви зрозумієте, чому вже через день знайомства з Jimny навіть панянки, які отримали права в подарунок разом з авто, відчували його габарити як свої.
Дорослу, якщо порівнювати з конкурентами, ціну (він і зараз найдорожчий Suzuki – дорожче за SX4 і Vitara) компенсували сходова рама, нерозрізні мости і чесний «повний привід» з демультиплікатором. Тобто навіть недосвідчений водій міг без зусиль виїхати вранці з кучугури, запаркуватися на ніч у «важкодоступному місці» і об'їхати затор по кювету. Або просочитися крізь нього – маючи ширину mini, це було простіше, ніж знайти важіль відкривання капота, який через нестачу місця в салоні назавжди сховали в й без того крихітний бардачок.
Салон настільки компактний, що скласти спинки задніх сидінь або відкрити багажні двері можна не встаючи з водійського місця. Так, у Jimny або одне, або інше – одночасно возити пасажирів і вантаж не вийде.
Все сказане вище справедливо і для нинішньої генерації. Її підвіска, як і раніше, непробивно залізобетонна на бездоріжжі й так само не знає жалю на «лежачих поліцейських». Нового мотора і старого автомата ледь вистачає на обгони вантажівок (на 120 км/год стрілка тахометра не падає нижче 3000 об/хв), причому зустрічні фури через високий центр ваги і неабияку вітрильність ледь не здувають зі смуги. Розгінну динаміку Suzuki і зовсім соромиться вказувати, так що, запізнюючись в аеропорт, краще скористатися послугами таксі.
Габарити автомобіля майже не змінилися, а ось у салоні стало просторніше за рахунок меншого нахилу лобового скла і зрушених назад сидінь другого ряду. Правда, і без того крихітний багажник тепер став розміром з висувний ящик письмового столу. Через це задні сидіння Jimny майже завжди складені.
Здавалося б, 85-літровий простір за задніми сидіннями дозволяє перевезти в ньому хіба що пакет з бутика. Але виявилося, що багажник спокійно вміщує пару 20-літрових каністр. А під фальш-підлогою заховано місткий кейс-органайзер для рибальських і мисливських снастей.
Як і в суперкарі, у Jimny тісно і пасажирам, і їх багажу. Через таку обмежену місткість його можна рекомендувати на роль другого-третього автомобіля в родині, але ніяк не єдиного.
Зворотний бік компактності – дивовижна легкість і верткість, що вселяють давно забуте на бездоріжжі почуття вседозволеності.
Здавалося б, більш ніж за півстоліття японці могли зробити ергономіку позашляховика близькою до зразкової. Але компоновники перенесли клавіші склопідйомників на центральну консоль якраз в районі колін, не здогадавшись заокруглити 90-градусні кути блоку. Але він, як і колись, не провалюється в наїжджену колію, з якої буває не вибратися, а прокладає власну. Навіть більше, завдяки тим самим мінімальним габаритам і звисам у нього мотоциклетний (4,9 м) радіус розвороту, а отже – і приголомшлива маневреність на пересіченій місцевості. Адже іноді простіше об'їхати перешкоду, ніж атакувати її «в лоб», а Jimny може пробратися навіть між деревами в мангровому лісі.
Маленький, але дуже серйозний позашляховик дозволяє милуватися всіма природними красотами не виходячи з машини.
Саме за це і любить модель друга категорія покупців, яких сміливо можна назвати «поціновувачами». Вони чудово обізнані про всі її достоїнства, заради яких закривають очі на слабохарактерний мотор, жорстку підвіску і тісний для пасажирів і багажу салон. Бо розуміють: недоліки є продовженням достоїнств Jimny і відходять на другий план, коли справа стосується експлуатації. Тут все як у квадроцикла – зупинити маленький, але гордий позашляховик може хіба що перешкода, яка більше за ного фізично. Він битиметься з бездоріжжям не до перегріву муфти через три хвилини після буксування, а доти, поки не втомиться його водій.
Несуча рама сходового типу стала ще жорсткішою на кручення за рахунок додавання Х-образної розпірки і пари поперечних ребер. Конструктори дещо компенсували її «залізобетонність», встановивши демпфер на рульовий механізм, що знижує вібрацію і удари на кермо.
Роздрібні ціни на Suzuki Jimny IV покоління (тис. грн)
| Комплектація | Привід | КПП | Ціна |
| Jimny GA | AllGrip PRO (4WD) | 5-ст. МКП | 489 |
| Jimny GL | AllGrip PRO (4WD) | 5-ст. МКП | 535 |
| Jimny GL | AllGrip PRO (4WD) | 4-ст. АКП | 570 |
| Jimny GLX | AllGrip PRO (4WD) | 4-ст. АКП | 673 |
Тактико-технічні характеристики Suzuki Jimny GLX AllGrip PRO
| Двигун | L4, атмо., багатоточкове вприскування |
| Робочий об'єм (куб. см) | 1462 |
| Макс. потужність (к. с. / об/хв) | 102/6000 |
| Крутний момент (Нм / об/хв ) | 130/4000 |
| Тип приводу | повний, що підключається |
| Коробка передач | 4-ступінчаста автоматична |
| Довжина/ширина/висота/база (мм) | 3645/1645/1720/2250 |
| Дорожній просвіт (мм) | 210/204* |
| Кут в'їзду/рампи/з'їзду (град.) | 37/28/49 |
| Радіус розвороту (мм) | 4900 |
| Об'єм багажника (л) | 85/377 |
| Об'єм паливного бака (л) | 40 |
| Маса суха/споряджена (кг) | 1100/1435 |
| Гальма (передні/задні) | дискові/барабанні |
| Покришки (передні/задні) | 195/80R15 Bridgestone Dueler H/T |
| Максимальна швидкість (км/год) | 140/162 |
| Розгін, 0–100 км/год (с) | 12/11* |
| Витрата палива, NED (л/100 км) | 8,4/6,9/7,5 |
| Комплектація |
система контролю тяги, аварійного гальмування, утримання в смузі, стеження за «мертвими» зонами і поздовжнім розгойдуванням, гальмування на спуску, перемикання фар дальнього світла, світлодіодні передні LED-фари, клімат-контроль, круїз-контроль, литі колісні диски, мультимедійний центр з сенсорним 7-дюймовим екраном, навігацією і можливістю підключення смартфона |
| Конкуренти (ціна) | Lada 21214 1.7 5МТ (323 200 грн); Renault Duster 1.6 5МТ (470 100 грн); Jeep Wrangler 2.0 Sport (1,398 млн грн) |
*Власні виміри.
Фоном для нашого модного кампейну Suzuki обрав Драгобрат, на який Jimny видряпається і без повнопривідної трансмісії. Єдине, від чого «джімніводам» доведеться відмовитися в поїздках по Карпатам – від місцевої кухні. Особливо ввечері. Бо є ризик на ранок не поміститься за кермом.