Торговельна війна: як Китай планує керувати бізнесом

Наприкінці вересня ЗМІ повідомили, що торгові переговори між США та Китаєм відновляться 10–11 жовтня. Чиновники адміністрації Дональда Трампа заявили, що очікують відновлення переговорів з Пекіном, які на початку цього року пригальмували на тлі суперечок щодо майбутньої торгової угоди.

Зокрема, Трамп нещодавно заявив, що США та Китай можуть укласти угоду раніше, ніж багато хто очікує.

Проте, як йдеться у матеріалі The New York Times, переклад якого пропонує вашій увазі Mind, Китай концентрує чималі обсяги загальнодоступних та приватних даних у величезних базах, що повинні допомогти країні посилити контроль над її майже 1,4-мільярдним населенням. Але її основною мішенню стали ділові кола. Як зазначається, під удар також можуть потрапити й американські фірми.

Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

За даними ЗМІ, урядових документів й експертів, Пекін продовжує збирати до купи інформацію, яку зараз розділено між багатьма урядовими службами та галузевими асоціаціями, зокрема, рішення судів, відомості про заробітну платню, екологічну документацію, записи про порушення авторських прав і навіть про те, скільки працівників входять до Комуністичної партії. Він використовує ці дані для складання рейтингу компаній та людей, що їх очолюють.

На кого вплинуть результати рейтингу

Компаніям з низьким рейтингом можуть заборонити брати кредити або виконувати інші важливі дії. Їхнім власникам або керівникам може бути заморожено банківські рахунки та не дозволено подорожувати.

Та ці дії спрямовані не лише на китайський бізнес. У листах, надісланих компаніям, посадовці пригрозили внести американські авіалінії United Airlines, American Airlines та Delta Air Lines до чорних списків, якщо вони не підкоряться волі Пекіна. Ці санкції можуть зачепити й кур’єрську службу FedEx.

Китай називає їх системою соціального кредиту. Китайські очільники сподіваються до початку наступного року розгорнути амбіційну національну програму штрафування та винагороди фізичних осіб. Її було створено на зразок системи кредитного скорингу, що широко використовується в США та інших країнах, а також з метою контролю за поведінкою в країні, де закони втілюються непослідовно.

Борці за громадянські права попереджали, що це створить цифрового «Великого брата», який втручатиметься в повсякденне життя китайців. Але поки до фізичних осіб ця система не застосовується в масовому масштабі.

Проте для багатьох компаній соціальний кредит став суворою реальністю життя. У вересні китайське центральне управління економічного планування оголосило про завершення першої оцінки 33 млн компаній, завдяки чому йому вдалося скласти рейтинг за оцінками від 1 («відмінно») до 4 («погано»). Китай сподівається, що колись управління стане національним регуляторним знаряддям, яке контролюватиме розвиток навичок країни з великих даних та автоматизації. І це допомагатиме Комуністичній партії тримати ділові кола в шорах.

Яка роль у цьому «проєкті» Комуністичної партії Китаю

«Ця система повинна забезпечувати відповідність рішень компаній волі партії», – стверджує Саманта Гофман, член Австралійського інституту стратегічної політики, аналітичного центру.

Лорен Фей, 30-річну доньку власника шовкової фабрики, було внесено до чорного списку компаній та їхніх володарів. За її словами, її банківські рахунки було заморожено, вона втратила роботу та можливість подорожувати, через те що її батько не зміг сплатити за рахунками. «Моя родина справді збирається виплатити борг, але система робить це неможливим», – каже пані Фей.

Органи влади випробовують систему як знаряддя, що зможе підкорити іноземні компанії політичним поглядам Комуністичної партії.

Того року компанії United, Delta та American отримали від представників китайського авіаційного управління листи, де говорилося, що їхній рейтинг може погіршитися, якщо на їхніх вебсайтах Макао, Гонконг і Тайвань не буде зазначено як частину Китаю. Відповідно до листа, надісланого авіакомпанії United, та за даними газети The New York Times, у разі низького рейтингу буде розпочато розслідування, може бути заморожено банківські рахунки, накладено обмеження на місцеві переміщення працівників та інші санкції.

Представники авіакомпаній United, Delta та American Airlines підтвердили зміни на своїх вебсайтах, але відмовилися коментувати саму ситуацію.

Соціальний кредит – це одна з ініціатив Комуністичної партії під керівництвом Сі Цзіньпіня, її очільника, спрямована на зміцнення її контролю над країною. Органи влади встановлюють окремі технології розпізнавання облич та інші системи моніторингу для знищення інакомислення та зупинення криміналу. Вони також взяли більш жорсткий курс стосовно ЗМІ, та, завдяки вжитим заходам, партія посилила свою роль у ділових колах та закладах освіти.

Що стосується підприємств, система соціального кредиту може мати реальні переваги для Китаю. Незважаючи на авторитарне зосередження влади в руках Пекіну, йому довелося докласти багато зусиль, щоб змусити компанії слідувати закону. Застосуванню законів заважає конкуренція та неефективність серед державних міністерств. Органи місцевого самоврядування протегують впливовим компаніям. Це призвело до повсюдних забруднень навколишнього середовища, кричущих порушень законів про працю та інших проблем.

Наприклад, пані Фей зазначила, що роками органи місцевого самоврядування, що жадали економічного росту, дозволяли шовковій фабриці її родини порушувати екологічні норми. Та зрештою її було закрито саме через ці порушення.

Про можливості захисту бізнесу

Але, за словами експертів, компанії мають небагато можливостей захистити себе, якщо дані неточні або санкції занадто жорсткі.

«Єдина система винагород та санкцій суттєво підвищує ризик того, що одне порушення буде більше й більше впливати на всю вашу діяльність, мов сніжний ком, а потім ця лавина санкцій взагалі зробить вашу роботу неможливою, доки ви не вирішите ту одну проблему», – пояснює Кендра Шефер, голова відділу цифрових досліджень у Trivium China, консалтинговій фірмі, яка нещодавно опублікувала звіт про соціальний кредит.
Іноземні компанії висловлюють занепокоєність тим, як на них можуть вплинути їхні ділові партнери. Німецька хімічна компанія BASF, наприклад, відповідає за те, щоб її китайські партнери виконували екологічні норми.

«На нас тиснуть, щоб ми розібралися з екологічними вимогами в каналі поставок, – сказав Йорг Вуттке, голова Торгово-промислової палати Європейського Союзу в Китаї, який також є головним представником BASF у цій країні. – Це суттєвий зсув, який завдає нам багато клопоту».

Іноземні компанії також побоюються, що соціальний кредит може стати зброєю в торговельній війні між Китаєм та Сполученими Штатами. У звіті, опублікованому того місяця, Торгово-промислова палата Європейського Союзу навела приклад FedEx, американської кур’єрської компанії, яка опинилася посеред торговельних суперечок.

Китайський уряд пригрозив додати FedEx до переліку іноземних юридичних та фізичних осіб, яких він вважає ненадійними, начебто через те, що фірма порушила закон, затримавши відправлення продукції Huawei. Претензію було сформульовано так, як у системі соціального кредиту. Китайські посадовці не публікували цей перелік та не уточнювали, яке значення він матиме, але вони запевнили, що ставитимуться до всіх компаній однаково.

Китай почав говорити про свій намір утворити систему соціального кредиту вже шість років тому, стверджуючи, що її може бути реалізовано до 2020-го року. Хоча деякі критики побачили в ній форму повного контролю за суспільством, її в основному вважають інструментом для країни, де люди часто скоюють великі та малі правопорушення без жодних покарань. Головним засобом китайських органів влади для соціального контролю є поліція, яка встановлює окремі, більш суворі системи, зокрема, збирання біометричних даних, наприклад сканування обличчя та реєстрація ДНК.

У будь-якому разі виявилося, що соціальний кредит важко застосовувати до фізичних осіб. Китайський центральний банк скасував плани щодо включення даних з популярних систем електронних платежів, які знаходяться під контролем Alibaba та Tencent, двох китайських інтернет-гігантів. Пробні програми було впроваджено лише подекуди.

Та навіть у тих місцях вони мали невеликий вплив. Під час візиту до східнокитайського міста Жунчен, де проводилася пробна програма соціального кредиту, посадовці пообіцяли, що для тих, хто матиме гарний рейтинг, процес оформлення до лікарень та отримання кредитів буде простішим та легшим. Але працівники лікарень і вчителі запевнили, що соціальний кредит не вплинув на якість виконання їхньої роботи. Багато громадян сказали, що навіть не знали про його існування.

«Можливо, я щось десь чула про нього, але, гадаю, це не моя справа й не впливає на життя у нашому селищі», – говорить Лян Сяолі, власниця крамниці. «До того ж, – додала вона, – мені байдуже. Чого це має мене хвилювати?»

Громадяни отримували винагороду на підставі, наприклад, того, чи допомагали вони зберігати місто чистим. Посадовці з папками збирали дані та видавали бланки для самостійного оцінювання. Вони розміщували фотографії громадян з найкращими балами на дошках об’яв. У багатьох випадках «відмінники» були родичами місцевих лідерів Комуністичної партії. Лян Хуайін, посадовець із Жучена, говорить, що вони отримали бали, бо частіше за інших відвідували офіційні заходи.

Як працює система соціального кредитування для бізнесу

Виявилося, що система непогано адаптується до створення належної репутації для бізнесу. Система соціального кредиту поєднує різноманітні чорні списки, які вже давно ведуть міністерства та органи місцевого самоврядування, що дозволяє владі застосовувати широкі та систематичні санкції до правопорушників.

Але, хоча Китай і компонує єдину національну систему соціального кредиту, в неї все ще залишаються численні системи на рівні міст, де використовуються різні методи оцінювання.

Пані Фей, донька власника шовкової фабрики, дізналася, що її було внесено до системи під час відрядження наприкінці 2017-го року, коли вона не змогла купити зворотній квиток на потяг. Потім заблокували її банківські рахунки. Згодом її звільнили з посади фінансового аналітика.

Пані Фей оформила кредит від імені батька. До чорного списку потрапила і її мати, пенсіонерка, за те, що є акціонеркою. Щомісячну пенсію їй не виплачують. Родина заборгувала сотні тисяч доларів. Пані Фей, яка зараз продає товари через інтернет, сказала, що заробляє всього одну десяту частину свого попереднього прибутку.

У мережі вона знайшла спільноту людей, які потрапили в аналогічні ситуації. Один чоловік сказав, що був державним службовцем, але потім його змусили звільнитися через те, що він потрапив до чорного списку.

Пані Фей каже, що це несправедливо. «Ніхто не хоче бути непорядною людиною», – говорить вона.

Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».