Західна Україна стала популярною не лише серед внутрішніх туристів, а й серед закордонних як вдале місце гірськолижного відпочинку. Протягом 2018 року Карпатський регіон відвідало 5,31 млн відпочивальників, з яких 81 000 – іноземці. Таку статистику вдалося зібрати мобільним операторам, проаналізувавши білінг та дані про обслуговування у роумінгу користувачів з іноземними SIM-картками, які перебували тут понад дві доби.
Проте у регіоні дуже мало уваги приділяють іншому потенційно важливому та перспективному напрямку – медичному туризму. Хоча його розвиток і популяризація можуть добре спрацювати на формування привабливості не лише Українських Карпат, а й країни загалом – і для туристів, і для інвесторів.
З 2014 року Карпатський регіон показує щорічний приріст туристичного потоку на рівні 8%. Із семи наявних відпочинкових зон у Львівській області найактивніше діють та розвиваються Трускавець, Східниця та Моршин – так званий курортний трикутник Карпат. Інші зони – Великий Любінь, Шкло, Немирів, Розлуч – на жаль, перебувають у занепаді.
За статистикою управління туризму Львівської облдержадміністрації, впродовж 2018 року в санаторно-курортних закладах Трускавця лікувалося 231 500 осіб, з них 52 000 іноземців – громадяни 72 країн. У Моршині того ж року відпочивало майже 50 000 людей, зокрема близько 5000 іноземців. Сюди приїздили гості з Білорусі, Росії, Молдови, Азербайджану, Туркменістану, Естонії та навіть Німеччини й Ізраїлю.
Великою перевагою для розвитку туристичної галузі в межах «курортного трикутника» Львівщини є той факт, що тут слабо відчувається сезонність. Отже спад у так званий низький сезон складає лише 7% від середнього туристичного потоку в інші періоди.
Найбільш відомим серед туристів є Трускавець. Тут відпочивальники мають змогу не лише випити мінеральної води, але й пройти повний курс оздоровчих фізіотерапевтичних процедур: різноманітні обгортання, лікувальні ванни, масажі, косметологічні послуги тощо.
Також тут знаходиться унікальний заклад – Клініка професора Козявкіна, де за системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації лікують пацієнтів, хворих на дитячий церебральний параліч, остеохондроз та інші неврологічні недуги.
Що стосується Східниці, то це в першу чергу бальнеологічний курорт. Але він має ще одну перевагу – близькість до гір, що дає змогу поєднувати активний туризм і лікувально-оздоровчі процедури.
Моршин – ще одна локація, яка відома своїми джерелами і, зокрема, лікувальними процедурами з озокеритом. До речі, у світі розвідано чотири місця з покладами природного озокериту. І найбільше з них знаходиться в місті Борислав поблизу Трускавця. Але воно, на жаль, зараз не розробляється.
Медичний туризм можна поділити на дві частини: безпосередньо медичний туризм (надання професійних спеціалізованих медичних послуг у відповідних установах) та велнес (оздоровчий та реабілітаційний) туризм, в якому більшою мірою використовуються природні ресурси: мінеральні води, лікувальні грязі, лікувальні солі та розсоли і озокеритолікування.
Основними напрямками медичного туризму в Україні наразі є стоматологія, імплантологія, репродуктивна медицина, пластична хірургія, офтальмологія, реабілітація, фізіотерапія, гінекологія та урологія, загальна медична практика.
Але для розвитку медичного туризму потрібно створити відповідну інфраструктуру та комплексний туристичний продукт. Такі міста, як Моршин, Трускавець і Східниця, мають величезний потенціал у цьому напрямку, але їх розвитком та розбудовою майже ніхто не займається.
Згідно з опитуванням, яке було проведене під час Форуму медичного туризму, що пройшов цьогоріч у Трускавці, баєри (особи, які здійснюють закупівлю з подальшим перепродажем туристичного продукту та послуг клінік. – Mind) поки що стикаються у Карпатах з низкою перепон. Серед них – відсутність прямих авіасполучень, складність проходження візових та митних процедур, відсутність необхідної кількості якісних місць розміщення та значне завантаження наявних готелів рівня 4* та 5*. А також – несформованість комплексного продукту для медичного туризму та нерозвинута інша розважальна й відпочинкова інфраструктура в регіоні.
За радянських часів заповненість санаторіїв та готелів розраховувалася на рівні державного планування. Оздоровлення відбувалося через надання путівок системою соціального страхування та профспілок.
Середня відвідуваність курортних зон Львівської області сумарно складала 600 000–650 000 туристів щороку. Наприклад, у 1985 році лише Трускавець відвідало близько 350 000 відпочивальників. Але конкурентна складова була повністю відсутня: туристи не могли обирати, а керівники приймаючих структур – не мали мотивації оперативно коригувати якість послуг.
Після набуття Україною незалежності – з появою ринкових відносин та відкриттям кордонів – з’явилася конкуренція як з невеликою кількістю приватних готелів, так і з іноземними ринками, де рівень сервісу переважав у рази.
За останні роки значно зросла кількість іноземців, які приїжджають з метою оздоровлення, починаючи від лікування зубів і закінчуючи пластичними операціями. Президент Української асоціації медичного туризму (УАМТ) Віолетта Янішевська раніше в інтерв'ю озвучувала дані, що за минулий рік загалом Україну з метою отримання медичних послуг відвідали близько 65 000 туристів. Кожен з них у середньому залишає тут $2000–2500.
За прогнозами Янішевської, частка іноземних туристів, що приїжджають в Україну з метою діагностики й лікування, щорічно зростатиме на 10–15%.
Максимальне використання потенціалу, яким володіють курорти України, серед них й Львівської області, дозволить ще більше наростити цей показник. Зокрема, за рахунок створення нового конкурентного комплексного туристичного продукту. Головною перевагою має стати співвідношення якості та ціни. Аналіз конкурентоспроможності рекреаційної галузі Львівської області показав, що є можливість надавати комплексні туристичні послуги за ціною від $55/доба.
Серед переліку сильних сторін ще й такі: географічне розташування в Прикарпатті та на межі біосферного заповідника; специфічний мікроклімат; природні лікувальні ресурси; наявна базова санаторна інфраструктура; кваліфікований медичний персонал та школа підготовки персоналу; незначний вплив сезонності; унікальні послуги з оздоровлення, які надаються в цьому регіоні, у переліку яких є озокеритотерапія. Один з найвідоміших курортів, де використовують озокерит в лікуванні, знаходиться саме в Трускавці.
Але для початку потрібно забезпечити відповідні умови відпочинку та оздоровлення за світовими стандартами, щоб привабити туриста, який, обираючи між умовним Трускавцем і закордонним курортом, віддасть перевагу першому.
Зокрема, це стосується створення якісних місць розміщення різних категорій клієнтів. Значний потенціал має сегмент категорії 3*, який поки що відсутній. Також на порядку денному – створення комплексного туристичного продукту (від авіачартерів або прямого рейсу з трансфером у місце перебування до забезпечення харчування за системою «все включено»), організація в одному центрі клінік різного спрямування, аби забезпечити клієнта широким колом медичних послуг.
Втім, слід зазначити, що з кожним роком туристам стає доступна все більша кількість готелів Карпат.
А ще необхідно сформувати розважальну та іншу туристичну інфраструктуру.
Реалізація цих пунктів вимагає великих інвестиційних надходжень. Наприклад, для будівництва сучасного туристичного комплексу і забезпечення супутньої інфраструктури необхідно залучити близько $2 млрд.
Зі слів Романа Матиса, керівника управління інвестиційної політики Львівської ОДА, територією Трускавця, Моршина і Східниці зацікавились інвестори, які висловили ініціативу – започаткувати тут Медичний парк. Проект передбачає будівництво нових готелів, медичних центрів, СПА тощо. Його мета – сформувати базу для створення комплексного туристичного продукту, який буде спроможний додатково обслуговувати до 1 млн медичних туристів щороку.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для здійснення цих планів, складає близько $1 мрлд. Проект має стартувати вже наступного року, а термін його повної реалізації – вісім років. Медичний парк має зосередити в собі весь природній лікувальний потенціал регіону і забезпечити відпочивальників усіма мінеральними водами Львівщини, торфо-, грязелікуванням, а після відновлення видобутку озокериту – й озокеритолікуванням.
Також парк створить можливості для відкриття в одному місці приватних медичних клінік різного спрямування. Зокрема, стоматологічної клініки, клініки естетичної медицини та косметології, клініки пластичної хірургії, офтальмологічної клініки, клініки репродуктології, гінекологічної та урологічної клініки, клініки загальної практики. А ще – центр лікування та профілактики діабету, реабілітаційний центр, водо- та грязелікарню, клініку відновлювальної медицини та інші.
Планується, що медичний парк прийматиме внутрішніх та іноземних туристів у співвідношенні 30% до 70%. Закордонними клієнтами Медичного парку можуть стати пацієнти не лише з пострадянського простору, але й з країн Перської затоки, Європейського Союзу (країн колишнього Варшавського договору), Канади та Китаю.
Для забезпечення потреб і нового об’єкту, і тих, що вже функціонують у межах цієї локації, як уже зазначалося вище, необхідна розвинена інфраструктура. Адже наразі низька якість транспортного сполучення, відсутність відпочинково-розважальної та низький рівень інженерної інфраструктури курорту все ще відлякує велику кількість потенційної клієнтури курортно-оздоровчого сегменту Українських Карпат. Та й сучасного туриста, який хоче отримати максимум за свої гроші, важко привабити за умов відсутності альтернативи проведення дозвілля.
У супутню інфраструктуру проекту потрібно інвестувати близько $700–800 млн. Тут може стати в пригоді державно-приватне партнерство – наприклад, при розширенні спроможності міжнародного аеропорту «Львів» або у ході будівництва нового летовища, створення якісного залізничного та автосполучення з курортним регіоном.
Реалізація інфраструктурного проекту дозволить об’єднати Трускавець, Східницю та Моршин у вагомий осередок медичного туризму, зробивши його основним рекреаційним центром як для українців, так і для іноземців.