У всьому світі пріоритетом зараз є боротьба з пандемією нового коронавірусу COVID-19. Стабільні поставки енергії – важлива ланка в ланцюжку кроків з вирішення цієї екстремальної ситуації. Складно уявити, що могло б статися, якби Європа зараз залишилася без електрики і тепла.
На тлі обставин, що повсякчас змінюються, і нових викликів можна виділити тенденції, які в доступному для огляду майбутньому вплинуть на енергетику в усьому світі.
Наприклад, глобальний економічний спад призведе до зменшення в споживанні та вартості енергоносіїв. Але через певний час пропозиція адаптується до нового попиту – і ціни стабілізуються. Від цього в першу чергу виграють споживачі.
Також можна очікувати, що посилиться конфлікт інтересів на енергоринку. Найочевиднішим є протистояння між постачальниками традиційних і поновлюваних енергоресурсів.
Як нинішня криза відіб'ється на енергетичній сфері світу та України в довгостроковій перспективі, розбирався Mind.
Супутникові знімки, які фіксують викиди вуглецю і вихлопних газів від автомобілів, викопне паливо, що спалюється на електростанціях, та інші результати виробничої діяльності, демонструють вражаюче зниження рівня забруднень у Китаї та Італії (з моменту спалаху коронавірусу).
Однак поточні зміни відбуваються не на системному рівні, а викликані непередбаченими і досить сумними обставинами. У результаті пандемії знижується глобальний попит на нафту і відбувається загальний економічний спад. У довгостроковій перспективі це може значно уповільнити розвиток галузі «зелених» технологій і відновлюваних джерел енергії, що мають сприяти вирішенню проблеми зміни клімату.
«Було б помилкою вважати, що вірус, який швидко поширюється і вже вбив тисячі людей, а мільйони посадив на карантин, матиме значний вплив на зміну клімату. У світовій історії вже були випадки зменшення викидів внаслідок економічних криз, епідемій і воєн. І щоразу показники викидів СО2 знову збільшувалися, як тільки економіка приходила до норми», – говорить Джеймс Темпл, редактор відділу енергетики MIT Technology Review.
Багато дослідників сьогодні вважають, що саме антропогенне втручання в природу є причиною поширення таких хвороб, як ебола, пташиний грип, SARS, а тепер COVID-19. Тому «зелені» і екологічно безпечні технології повинні стрімко розвиватися, щоб людство могло уникнути непередбачених пандемій у майбутньому.
«Криза через пандемію нового коронавірусу вже завдає значної шкоди всьому світу. Замість того щоб посилювати трагедію, дозволяючи їй перешкоджати переходу до чистої енергії, нам потрібно використовувати можливість, щоб допомогти прискорити його... Аналіз Міжнародного енергетичного агентства показує, що уряди прямо або опосередковано впливають на більш ніж 70% глобальних інвестицій у енергетичний сектор. Сьогодні в них є історична можливість направити ці інвестиції на шлях сталого розвитку», – зазначає Фатіх Біроль, глава МЕА.
Але поки серед можливих наслідків пандемії коронавірусу більшість ринкових аналітиків схильні бачити такі довгострокові наслідки, які навряд чи посприяють вирішенню проблеми зміни клімату.
Наприклад, Джеймс Темпл в своєму прогнозі виділяє наступні:
Різноманіття думок, які зараз звучать під час обговорення впливу коронавірусу на економіку та енергетичний перехід, говорить про небувалий масштаб проблеми і широту її впливу на наш звичний уклад. Пандемія чітко проявила взаємозв'язок економічного розвитку з довкіллям. Ймовірно, амбітні плани ЄС і України досягти кліматичної нейтральності до 2050 року тимчасово відійдуть на другий план, але навряд чи будуть відкладені – зовсім навпаки: небезпека безконтрольного повторення пандемії здатна простимулювати їх реалізацію.
Тому дискусії про перехід до низьковуглецевої економіки не будуть припинені, а зазвучать з новою силою після того, як поширення коронавірусу буде зупинено. Це означає, що українська економіка потребуватиме інвестицій у «зелені» технології, як ніколи раніше.