Які сфери лишаться власне людськими в епоху машин? Де людину витіснять роботи, а де – ні? Що такого є в нас, чого ніколи не буде в них? Чи й надалі ми можемо мріяти про своє панування у світі? Але в роботів мрій не буває, у них є програми. І що тут виявиться сильнішим – мрії чи програми?
Бекґраунд. Автори Ендрю Макафі та Ерік Бріньолфссон є знаними дослідниками та викладачами одного з найкращих у світі освітніх закладів – Масачусетського технологічного інституту. Окрім цієї книги, створили ще один бестселер – «Друга ера машин», в якому так само вдумливо аналізують сучасний цифровий світ, порівнюючи його з промисловою революцією XVIII століття – «першою ерою машин».
Розважливість, неспокій, оригінальність та інтелект обох авторів зробили свою справу: їхніми книгами активно зачитуються всі, хто хоче зрозуміти все про сьогодення та про завтра. Макафі та Бріньолфссона також включено до глобального рейтингу провідних бізнес-мислителів Thinkers50.
«Конференції та семінари вкладають нам у голови купу ідей», – кажуть автори, наголошуючи, що люблять брати участь у лекціях (зокрема, TED), конференціях, семінарах.
Про що їхня книга? Про нові способи взаємодії розуму й машин, а також про зміни в підходах компаній до важливих економічних та соціальних процесів. Про те, як інноваційні компанії об'єднують продукти та платформи і перетворюють їх на пропозиції. Та про те, як, власне, ядро та натовп змінюють сам вигляд і принципи роботи організацій.
Примітно, що обоє авторів присвячують книгу своїм батькам. Ендрю Макафі, наприклад, пише: «Дякую, що дозволяли мені час від часу залишати трохи грошей на покерному столі». І в цьому – певний символізм. Передбачати майбутнє людства – це теж ніби в покер грати.
Оригінальна назва: Machine, Platform, Crowd. Harnessing Our Digital Ruture
Видавництво: «Наш формат»
Наклад: 1050 примірників
Сюжет. «Є один старий жарт: на заводі майбутнього буде лише два працівники – людина і собака. Людина повинна буде годувати собаку, а собака – тримати людину подалі від машин», – так жартують на початку книги автори.
Але насправді людям уже має бути не до жартів. Багато трансакцій та взаємодій перебрали сьогодні на себе цифрові інтерфейси. Магазини без касирів, без терміналів самообслуговування, нашпиговані датчиками, де рахунок виставляється вже на виході. Чудова здатність штучного інтелекту прогнозувати та робити точні наукові дослідження. Друк деталей на 3D-принтерах, які фактично неможливо виготовити людям на виробництві.
І навіть творчість – останній наш бастіон – роботи беруть із впертою завзятістю. Програма Саймона Колтона Painting Fool малює картини без участі людини, Патрік Трессет розробив кілька роботизованих рук, які малюють портрети живих моделей у різній манері, а програма Emily Howell, яку розробив професор музики Девід Коуп, пише музику в різних стилях, якою захоплюються інші професори і кажуть, що це – найдивовижніше, що їм доводилося чути.
То як нам бути, де, зрештою, наше місце у світі, який, подібно до дощових крапель, наповнюється роботами? «Оскільки машини беруть на себе більше фізичної роботи, нам уже не треба напружуватися. Тепер ми можемо працювати головою», – підказують у книзі автори, наголошуючи, що нашу комбінацію з органів чуття, рук і ніг роботи не зможуть перевершити ще принаймні кілька років.
Врятує людство й двосистемне мислення, яке, згідно з класифікацією відомого психолога Деніела Канемана, складається зі швидкого, інтуїтивного та того, яке потребує розумових зусиль, вибору й концентрації. І якраз останнім володіють роботи, не маючи доступу до першого, інтуїтивного, набутого протягом еволюції.
«Щоб розуміти, чого хочуть люди, зазвичай треба цілком усвідомлювати, що означає бути людиною, і відчувати світ усіма органами чуття й емоціями. Найімовірніше, і зараз, і в майбутньому люди залишаться єдиними, хто на це здатний», – переконує книга читачів.
А поки ми пишаємось своєю незбагненністю, зміни тривають. «Революція платформ у самому розпалі. Її вплив стає дедалі більшим. Приклад Stripe, ClassPass, Postmates i Transfix є лише ранніми пташками масштабної тенденції поширення платформ», – йдеться у книзі.
Але всі ці зміни несуть й багато корисного для людства. Наприклад, доступ до величезної маси знань та можливість їх використання, а також перспектива об’єднати мільярди людських умів в одній глобальній спільноті. І з часом наші можливості лише зростатимуть.
Вам сподобається, якщо: ви любите конкретні докази і факти, якими оперують автори у своїх судженнях. Ця книга містить величезну кількість реальних прикладів, а також аналітичних даних.
Цікава й структуризація видання: кожен розділ закінчується короткими висновками, зробленими на основі викладеного матеріалу, і навіть питаннями, за допомогою яких компанії та організації можуть при бажанні себе протестувати.
Вам не сподобається, якщо: ви тяжієте винятково до інформації з гуманітарної сфери. У текстах книги багато технічної інформації, зрозумілої авторам та тим, з ким їм зазвичай доводиться спілкуватись, пізнаючи та досліджуючи складний світ штучного інтелекту. Також багато фактів, з яких так і не зроблено очікуваних конкретних висновків.
Головна причина прочитати: усього фактично два десятки років тому виникло так зване стандартне партнерство поміж людиною та штучним інтелектом, покликане звільнити людям час і сили для розумової роботи. А як багато всього змінилось!
Чи зможе це партнерство надалі перетворитись на конкуренцію? Може, але для цього роботам як мінімум треба знати, як працює наш мозок, а ми про це й самі гадки не маємо.
«Близько 100 мільйонів нейронів у нашому мозку не розташовані за якоюсь чіткою схемою, але глибоко взаємопов’язані: типовий людський нейрон приймає вхідну інформацію від 10 000 своїх сусідів, а потім посилає вихідне повідомлення приблизно такій самій кількості нейронів», – наголошують дослідники.
Але лишається беззаперечним той факт, що завдяки цифровим технологіям у нас з’явилося більше можливостей і впливу, ніж будь-коли.
«Машини, платформи і натовпи можуть чинити різні ефекти залежно від використання». Власне, це поки що все, що треба знати про цифровий світ.
Автор книги – шведсько-американський космолог та астрофізик, автор гіпотези математичного Всесвіту, професор Массачусетського технологічного інституту та засновник Інституту майбутнього життя, який отримав грант від самого Ілона Маска: $10 млн на дослідження можливих наслідків розвитку штучного інтелекту.
Книга «Життя 3.0. Доба штучного інтелекту» недаремно викликала ажіотаж в інтелектуальному світі: автор зумів переконливо сформулювати еволюційні формати життя. Їх три: 1.0, 2.0 і 3.0.
Життя версії 1.0 притаманне бактеріям – невеликим атомам, котрі утворюють найпростіший алгоритм саморегуляції з надзвичайно простим робочим механізмом: рухатися в бік, де більше їжі.
Життя 2.0 властиве людям з важливим умінням вчитися й удосконалюватися, що власне й зробило нас домінантами на нашій планеті.
Життя 3.0 стосується штучного інтелекту. Він може фактично безкінечно покращувати свої версії, не маючи й не потребуючи для цього жодного біологічного підґрунтя. І вчений у цій книзі говорить про два шляхи розвитку цивілізації: або штучний інтелект суттєво покращить життя кожного з нас, або стане найбільшою загрозою в історії людства. І нам уже варто серйозно замислюватись над цим.
Автор книги Тім О’Райлі – засновник компанії O'Reilly Media, яка відстоює вільне та безкоштовне програмне забезпечення у світі. А ще – видавець, письменник, програміст, бізнесмен, якого називають Оракулом Кремнієвої долини.
Що ж пророкує нам у своїй книзі один із головних ідеологів Веб 2.0 (інформаційні технології, які дозволяють користувачам створювати та поширювати власний контент у всесвітній павутині)?
Книга «ХЗ» (англ. WTF) – не про спокій і впевненість, бо це неможливо в епоху інновацій, які фактично змінюють все, а, навпаки, про тривогу та необхідність думати й діяти. Трансформуються платформи й мережі, освіта, врядування, бізнес, уряди, фінансові ринки, словом, усе. Звичне життя ламається, перетворюється, набуває нових якостей, і за усім цим чітко проглядається невидима, але вже могутня тінь штучного інтелекту.
Ось як сказав про цю книгу Рейд Хоффман, співзасновник LinkedIn: «Для тих, хто хоче знати, як підготуватися до майбутнього і як можна сформувати його так, щоб воно давало користь широкому суспільству, а не лише технологічним чи підприємницьким елітам, WTF є незамінним гідом».