Виконавчий директор GR Capital: «Glovo – одна із зірок нашого портфеля. Наразі не збираємося розлучатися з нею»
Максим Філіппов – про те, чому в кризу інвесторам легше знаходити гідні проекти
За останній місяць у світових ЗМІ продовжують з'являтися новини про залучення стартапами значних інвестицій. Лише українські проекти заявили про закриття декількох угод. У Zakaz.ua влили 5 млн євро, в Allset – $8,25 млн, у Preply – $10 млн. Ці новини свідчать про те, що пандемія поки що не дуже вдарила по венчурній індустрії. Втім, фаундери почали перемовини з інвесторами ще до кризи. Що буде далі? Чи варто стартапам хвилюватися за майбутнє фінансування? Які ніші наразі цікаві інвесторам? Про це та багато іншого в інтерв'ю Mind розповів виконавчий директор венчурного фонду GR Capital Максим Філіппов.
GR Capital управляє активами в розмірі $70 млн. За 3,5 роки роботи перший фонд GR Capital інвестував $25 млн, зараз до портфелю входить 10 стартапів – Glovo, Deliveroo, Lime, Azimo, WeFox, McMakler, Meero, Owlet, Lofelt, Victor. Компанія в процесі підняття наступного фонду на $100–150 млн.
– Як пандемія вплинула на ринок венчурних інвестицій?
– З одного боку, вже істотно впали мультиплікатори як на публічних, так і на приватних ринках. З іншого боку, венчур – загартована індустрія, яка давно звикла працювати в умовах невизначеності. Тут свої кризи можуть відбуватися кожні два місяці. Фонди навчилися прогнозувати ризики. Криза зміцнить і старпати: вони зіткнулися з необхідністю не просто демонструвати зростання, а стати ефективними, довести інвесторам, що їхні послуги дійсно потрібні споживачам. Якщо не в період карантину, то після виходу з кризи.
– Наскільки складніше фондам тепер залучати капітал?
– Венчур – одна з найризикованіших галузей для інвестицій. Зараз дедалі менше проактивних інвесторів, що вкладають і у фонди, і в компанії. Тепер вони більше займають вичікувальну позицію.
Багато інвесторів у фонди зараз вирішують свої більш значні проблеми на публічних ринках і шукають стабільніші «гавані». Багато інвестиційних фондів загрузли в проблемах своїх портфельних компаній і не роблять нових інвестицій. Але це тимчасова ситуація. Як правило, інвестори оперативно повертаються до венчура, тому що він пропонує нові інноваційні, більш захищені бізнес-моделі.
– Кількість фондів знизиться?
– Ймовірно, хтось вийде з ринку, комусь не вдасться підняти наступний фонд. Але, гадаю, побачимо й нових гравців, тому що завжди відкриваються нові можливості там, де старі «вмирають». Ми для себе бачимо більше перспектив, ніж негативу.
– Стартапам зараз краще затягнути пояси й не розраховувати на великі угоди?
– Дійсно, стартапи урізують багато статей витрат. Але їм важливо залишатися готовими з подвійним завзяттям вискочити з кризи, не «вирізати» економією свої «м'язи». Якщо фаундери бачать, що грошей вистачить менше, ніж на рік, то загальна практика – спробувати зібрати внутрішній раунд у поточних інвесторів.
Утім, криза створює можливості для фондів зайти в цікаві стартапи, які раніше не були готові залучати зовнішніх інвесторів. Скажімо, у них було все добре з фондуванням, а тут раптом у одного з інвесторів зникла можливість підтримати капіталом у цей момент.
– Як останні події відбилися на діяльності вашого фонду?
– По-перше, ми давно готувалися до кризи. Про ймовірну корекцію на ринку експерти говорили вже не перший рік. Хоча ніхто не очікував її у вигляді епідемії. До того ж венчурне інвестування – вкладення мінімум на 5-7 років, а частіше – і на 10–15. Не передбачити на цьому циклі кризи було б нерозумно. Тому ми дуже обережно інвестували й вибирали кризостійкі бізнеси.
По-друге, заздалегідь провели аудит компаній у портфелі: до кризи виявили, у кого можуть виникнути проблеми. Ці компанії вже закрили або закривають свої внутрішні раунди. У наших стартапів тепер достатньо грошей на розвиток. Не бачимо ризиків банкрутства у зв'язку з кризою. А в галузі доставки зараз, навпаки, спостерігаємо бум. Glovo і Deliveroo ледве справляються зі зростаючим попитом. Навіть беручи до уваги проблеми в Іспанії та Італії.
По-третє, проаналізували ніші, які зростатимуть. Наразі у нас в роботі дві угоди, які, сподіваюся, зможемо закрити й оголосити в травні. На найближчі півроку пригледіли 10–15 перспективних компаній, у 2–3 з них, ймовірно, інвестуватимемо. Наша мета – у цьому році закрити 3–4 угоди і закінчити інвестувати з першого фонду. Плюс зараз піднімаємо другий фонд на $100–150 млн.
– Можете розкрити імена двох стартапів, угоди з якими незабаром закриєте?
– Поки можу лише сказати, що це німецькі компанії, що працюють у сфері доставки та логістики. Ми ще працюємо з ними, щоб структурувати раунд.
Наша загальна стратегія не змінюється. І зараз, і до кризи ми інвестуємо в стартапи, пов'язані з фінансами, житлом, здоров'ям, доставкою та логістикою. Такі сервіси людям будуть потрібні завжди. Зараз нам навіть легше знаходити ефективні моделі: криза вже показала, хто є хто.
– У які медтех-стартапи ви готові вкладатися?
– У нашому портфелі поки один health-стартап із США – Owlet. Це пристрій для трекінгу здоров'я малюка. У нього ми інвестували три роки тому, бо вже тоді розуміли, що попит на девайс зростатиме, а команда забезпечить міжнародні продажі.
Зараз нам дуже цікава модель телемедицини. Такі стартапи пильно розглядали останні пару років. В один з них вже були готові вкладатися, але не знайшли точки дотику. Хоча знаємо, що за останній рік цей проект дуже серйозно зріс. Подібних стартапів досить багато, але більшість із них – на ранній стадії розвитку. Ми стежимо за їхнім зростанням і готові в майбутньому долучитися до фінансування.
Також нам цікаві проекти на стику медицини і страхування. Зараз цей бізнес в основному – в офлайні. Надалі він перейде в онлайн.
Ще одна перспективна ніша – менеджмент лікарень. Це колосальна індустрія для розробки софту. Поки в клініках багато що менеджерується через застаріле обладнання, пересилання один одному листів, записів на CD-дисках тощо. Хоча все це можна вести в хмарі в єдиному зручному форматі для всіх лікарів. Сюди підключається призначення візитів, усі результати аналізів. І кількість відвідувань клініки зводиться до мінімуму, а безцільно витрачений час – до нуля.
Також розглядаємо застосунки для wellness, які пішли глибше. Наприклад, адаптовані для боротьби з хронічними недугами. Для людей за 40 років такі захворювання стають проблемою. Вони витрачають багато грошей на консультації та вправи. А в застосунку можна підібрати необхідні вправи, встановити графік тощо. Такі сервіси, які можна реалізувати простою технологією і швидко масштабувати, нас цікавлять.
– Чи розглядаєте українські стартапи, наприклад Cardiomo, Raccoon?
– Це цікаві компанії. Вони вирішують важливі проблеми. Але для нас поки це вузькі ніші. Плюс ми обережні з hardware-стартапами і намагаємося не «лізти» в медичні дослідження, розробки. Це доля спеціалізованих інвесторів.
У нашому пріоритеті – компанії, що дуже швидко зростають. Нам потрібно показати 3X зростання всього портфеля по першому фонду за сім років.
– У вашому портфелі немає жодного українського стартапу. Чому?
– По-перше, ми інвестуємо в стартапи на пізній стадії. В Україні таких компаній небагато.
По-друге, наша цінність для стартапів полягає в тому, що ми допомагаємо їм виходити на ринки Східної Європи, запускати тут R&D-центри. Наприклад, ми відкривали ринок України для Glovo. А для українських компаній, навпаки, важливо відкриття західних ринків. Вітчизняні успішні стартапи Allset, Preply, Petcube тощо бачать основним ринком США, тому і знаходять відповідних інвесторів.
– Тобто українським проектам до вас звертатися марно?
– Ні в якому разі. Ми консультуємо вітчизняні компанії, допомагаємо їм знаходити інвесторів. Наприклад, зараз працюємо зі стартапом Axdraft, який має намір вийти на американський ринок. Якщо український проект бачить у середньостроковій перспективі пріоритетними ринки ЄС і вже залучав раунд від інституційних інвесторів (Series A), то нам є про що поговорити.
– Ви говорили про відкриття R&D-центрів. Хтось із ваших портфельних компаній збирається найближчим часом запускати їх в Україні?
– Такі плани є. Поки не можу розкривати деталі. З кожним стартапом, у який інвестуємо, розробляємо окремий кейс виходу на ринки Східної Європи і відкриття R&D. Але компанія сама повинна прийняти рішення, коли буде готова.
Зараз три проекти розглядають створення R&D. Ми виступаємо за Україну. Але скажу чесно, не завжди компанії ухвалюють рішення на користь нашої країни. Ми – не чарівники, можемо відкрити багато дверей, показати всі плюси, але мінуси України теж відомі.
Нам доводиться дуже сильно конкурувати з Польщею та іншими країнами. Тому поки не можу сказати, де будуть відкриті R&D-центри. Але ми намагаємося, щоб кожна наша компанія була присутня в Україні.
– Як конкуруєте з Польщею, Білоруссю і доводите, що варто виходити в нашу країну?
– По-перше, в Україні найкраща ситуація з доступом до талантів. Дуже багато розумних фахівців, які до того ж вільно говорять англійською.
По-друге, в нашій країні дешевше найняти цих фахівців. По-третє, наразі у нас досить гнучке законодавство, що стосується найму. По-четверте, нижчі ціни на оренду нерухомості та інші адміністративні «дрібниці». У підсумку можна заощадити чимало грошей.
– Наприкінці грудня ви відкрили офіс у Лондоні. Навіщо?
– У першу чергу – для фандрайзингу другого фонду. Наша мета – стати більш міжнародною компанією, залучити інвесторів із різних країн. Для них зрозуміліше, якщо ти перебуваєш ближче до них. Обрали Лондон, тому що він як і раніше залишається європейською столицею венчуру, незважаючи на Brexit.
– Зараз не збираєтеся відправити офіс на «канікули»?
– Ні. Наші плани не змінюються. Фандрайзинг не зупиняється. До того ж ми не відкривали величезне представництво на 300 осіб. Це невеликий офіс у центрі Лондона, у якому працює один партнер, і ми періодично туди приїжджаємо.
Офіс венчурного фонду – це як велика конспіративна квартира, куди можна зайти попрацювати й запросити партнерів на зустріч. Надалі у нас є плани відкрити офіси і в інших європейських країнах: Німеччині, Франції та Іспанії.
– Навіщо?
– Зі зростанням активів під управлінням ми хочемо більше фокусуватися по країнам. Зараз у нас достатньо збалансований портфель, і ми хочемо заглиблюватися. Відповідно ефективніше наймати людей на місцях. Хоча подивимося. Зараз дехто почав прогнозувати, що після кризи індустрія офісів може піти в минуле. Люди навчилися працювати вдома. А венчурні інвестори вже давно звикли працювати в поїздах і літаках.
– Поки у вас був лише один екзит? Чи збираються найближчим часом виходити з інших проектів? Наприклад, з Glovo, чия вартість напевно серйозно зросла за останні місяці?
– Наш перший екзит був технічним: американський стартап Maple викупила Deliveroo, а ми отримали акції компанії. Нашому фонду лише 3,5 роки, термін його життя – сім років. Тому виходи почнемо проводити в найближчі пару років.
Так, Glovo – одна із зірок нашого портфеля. Поки не збираємося розлучатися з ним: бачимо дуже великий потенціал компанії і після кризи. Під час карантину споживачі масово почали користуватися доставкою. Думаю, люди звикнуть і робитимуть це й надалі. Тому в найближчі 2–3 роки – поки в нас є час до виходу – чекаємо, що Glovo покаже ще кращі результати. Просадка мультиплікаторів зараз компенсується зростанням продажів. А в перспективі 2–3 років мультиплікатори повинні відновитися до рівня, якій був рік тому, і який дозволить нам ще відмінно дозаробити.
– Восени 2019-го Lime (сервіс прокату електроскутерів) заявляв про плани вийти на український ринок цьогоріч. А нещодавно повідомив про тимчасове припинення роботи в 23 країнах. З цим стартапом ви теж не збираєтеся розлучатися?
– Це найбільш постраждалий проект у портфелі. Карантин став великим випробуванням для них і для всієї галузі. Але ми віримо, що ніша micro mobility активно зростатиме в найближчі 5–10 років. Лише в Європі проінвестовано понад п’ять таких компаній.
Ми обрали Lime, оскільки він глобально лідирує в своїй ніші, залучив кошти від найсильніших інвесторів, мав кращу команду на ринку. Гадаю, з таким набором переваг вони будуть першими, хто після кризи оперативно надолужить згаяне. Не виключаю активні M&A в цій сфері.
– Вихід Lime до України відкладено на «після кризи»?
– Поки рішення немає. Ми надаємо їм всю потрібну інформацію по ринку. Україна залишається на мапі потенційних країн. Вони знають про успіх Glovo, Uber у нашій країні (Uber серед інвесторів Lime. – Mind). Ми віримо, що електроскутери можуть стати популярними у великих містах України.
– Восени минулого року конкурент Lime – Bolt запустив сервіс у тестовому режимі на території київського UNIT.City.
– Ми знайомі з цим рішенням. Bolt стане гідним конкурентом Lime. Їхні скутери дешевші, надійні, антивандальні. Для українських реалій вони більше пасують.
– Давайте підсумуємо. Чи можна сьогодні хоча б орієнтовно прогнозувати, з якими злетами і падіннями венчурна індустрія переживе 2020 рік?
– Це лише початок кризи. Поки ми не знаємо всіх чинників. На обрії маячить зростання кількості безробітних у США, прихована статистика Італії та Іспанії, яку ми дізнаємося пізніше, тощо. Думаю, лише до кінця літа стане зрозуміла глибина провалля, у якому ми опинимося. У будь-якому разі будуть переможці і переможені.
Переможцями, скоріш за все, виявляться не ті, попит на чиї товари/послуги різко зріс під час кризи, тому що не завжди зрозуміло, що буде потім і чи залишиться все так само добре. Справжніми переможцями стануть ті, хто ще до кризи був готовий до поганих ситуацій, мав план Б і резерви за спиною. При цьому також побачимо багато несподіваних «вдалих» історій. Цим криза й цікава.
Життя не спиняється. Просто потрібно адаптуватися до нових умов, шукати свою нішу, сильні сторони. Тоді всі разом вийдемо з кризи набагато раніше.