Зайве вугілля: чому бастують шахтарі окупованого Донбасу
І як вугільна криза в РФ перегукується з українськими реаліями
На окупованій частині Донбасу вперше за шість років відбулися серйозні шахтарські страйки. Гірники тиждень провели під землею, відмовляючись підніматися на поверхню, доки влада не виконає їхні вимоги – виплатити заборгованість із зарплатні, що накопичилася за три місяці.
Російська Федерація, маніпулюючи своїми «сировинними» сателітами, відмовляється визнавати: світ перейшов до ери новітніх технологій і переглянув значення викопного палива. На жаль, Україна не надто далеко пішла в цьому питанні: протягом 30 років незалежності проблеми вітчизняної вугільної галузі лише консервувалися, а українські шахтарі наразі – такі ж заручники системи, як і гірники в ОРДЛО. Що там наразі відбувається та як цей досвід можна екстраполювати на вугледобувну сферу решти української території, розбирався Mind.
Як назрівала криза на шахтах Донбасу?
7 червня цього року 119 гірників шахти «Комсомольська» в окупованому місті Антрацит на Луганщині відмовилися виходити на поверхню. Їх збиралися підтримати колеги з сусідньої шахти «Білоріченська», але керівництво так званої «ЛНР» швидко ввело на територію шахтоуправління підрозділи «народної міліції» та МГБ і заблокувало доступ до шахти.
Місцеві профспілки навіть повідомляли про повну блокаду місцевості та викрадення та катування тих, хто підтримує страйкарів. Надходила й інформація, що страйкарі оголосили голодування, а на шахті вимкнули електрику та вентиляцію.
Та минулої неділі, 14 червня, страйк було