Mind поспілкувався з міністром фінансів Сергієм Марченком про ситуацію з зовнішніми боргами держави й можливості реструктуризації, нюанси нової співпраці з МВФ і варіативність відмови від запозичень. Також темами інтерв’ю стали майбутнє неоднозначного податку на виведений капітал та очікувані доходи з продажу державою сільськогосподарських земель у 2021 році.
Тут ми публікуємо дев’ять найголовніших тез із нашої бесіди з головою Мінфіну. Повна версія інтерв’ю доступна за посиланням.
– Щодо зовнішніх джерел, то передбачається отримання кількох запозичень. Передусім, це виплати МВФ до кінця 2020-го (перший транш – $2,1 млрд, сума другого і третього – $1,4 млрд). Також плануємо отримати макрофінансову допомогу від Європейської Комісії (обсяг 1,2 млрд євро + 0,5 млрд євро), а ще – $1 млрд від Світового банку до кінця 2020 року (в липні надійде $350 млн).
– Основні виплати виплачуватимуться у вересні. Виплати за комерційними боргами складають близько $1,4 млрд (погашення євробонду).
– Так склалося, що у нас недосконалий менеджмент управління доходами держбюджету. Ще до мого приходу були діри на митниці та в податковій. Сьогодні мета – максимально стабілізувати роботу цих відомств, аби вони могли адміністративно і якісно виконувати свої функції. Тому йдеться не про підвищення податків, а про боротьбу з контрабандою на митниці та ліквідацію тіньових схем. Щодо податкової – це так звані «скрутки» з ПДВ, тощо.
– Нинішній рівень доходів на митниці не є достатнім. Ми не виконали план у травні – близько 3 млрд грн, але робота йде. Наші очікування – підвищити доходи митниці на 15-20%.
– У нас є велике недоопрацювання в роботі фіскальних органів, але ми це виправимо... Ми днями представили проект Стратегії Мінфіну з робочою назвою «Самодостатність» (Graduate from IMF), де більш докладно описуємо ці та інші заходи. Загалом документ складається з п’яти напрямків. Серед них: ефективні бюджетні видатки, податкове стимулювання економіки, зважена фінансова і боргова політика, якісні кадри і діджиталізація, а також детінізація.
– За нашими оцінками, найбільше падіння економіки було у ІІ кварталі, потім економіка країни буде поступово відновлюватись. Наразі ми бачимо наявність відкладеного попиту – як споживчого, так і інвестиційного, та часткову адаптацію економіки до нових умов функціонування.
– Є завдання президента попрацювати над нульовою декларацією і декларуванням українцями своїх доходів. Нульова декларація означає, що якийсь період часу ми даємо можливість тим, хто має закордонні активи – легалізувати їх в Україні. А тим, хто має активи (в т.ч. грошові) на території України – теж легалізувати. Тобто, зараз обговорюється можливість запровадження декларування доходів фізичними особами – так зване разове (нульове) декларування.
– Оскільки зараз у нас економічна криза, й обсяги прибутків та податки на прибуток зменшуються – є підстави працювати над моделлю реінвестування прибутків у капітал. Назвати це ПнВК чи інакше – дискусійне питання.
– Ще рік тому я не був прихильником ПнВК – вбачав ризики втрати 50-100 млрд грн доходів [дербюджету]. Це були непідйомні ризики. Слід було шукати компенсатори, які ніхто не запропонував. Зараз можна подумати над такими інструментами економічної підтримки.