«Кібератаки не впливають на здоров’я так, як коронавірус, але вони вражають економіку, а отже, мають прямий вплив на наше повсякденне життя. Єдиний спосіб зупинити поширення кібервірусу – це повністю відключити мільйони вражених пристроїв від інших і від’єднати їх від інтернету. Один день без інтернету коштуватиме нашій економіці $50 млрд», – ішлося в проморолику панельної дискусії WEF 2021, присвяченої запобіганню так званій кіберпандемії. Mind публікує висловлювання спікерів, які заперечували й підтверджували той факт, що світ живе за часів не лише біологічної, а й віртуальної пандемії.
«Ми бачимо, що дистанційна робота й e-комерція стали нашим новим способом життя. Пандемія збільшила довіру суспільства до цифрової інфраструктури, а віртуальний простір став джерелом життєвої сили нашої економіки».
«Коронавірусна пандемія – це питання фізичного світу, а кіберпандемія – віртуального. Між цими пандеміями є схожість: вони обидві потребують колективної відповідальності».
«У Сінгапурі ми запустили проєкт створення безпечного віртуального простору. Наша мета – захистити критично важливу інформацію й забезпечити базовий рівень кібербезпеки для всього суспільства».
«Наприкінці минулого року Австралія, Індія, Японія та США домовилися про співпрацю, щоб у кілька рук працювати над найчутливішими питаннями, з якими ми зіштовхуємося. Ми замислилися над тим, як важливо вибудовувати різні види співпраці навколо захисту даних».
«Надзвичайно складно довіряти не просто тим, з ким ти ділишся інформацією, а й тому, як ти це робиш».
«Я полюбляю говорити, що ми живемо під час кіберпандемії просто зараз. Це дещо контраверсійно звучить, але не всі вірять у це. Однак, якщо поглянути на вплив кібератак на світові економіки й повсякденне життя, то в мене не залишається сумнівів».
«Я не можу сказати, що ми живемо в часи кіберпандемії, тому що наше життя не зупинилося так, як під час біологічної пандемії. Звичайно, щодня на нас здійснюються масові атаки з різних джерел: від комерційних і кримінальних до державних. Це типова ситуація, в якій ми завжди перебуваємо. Одні атаки цілком успішні, інші ми відбиваємо, але це не зупиняє економіку».
«Ми вміємо реагувати на кібератаки. І сьогодні нам усім слід говорити не про кіберпандемію, а про те, як створити механізми реагування на них у режимі реального часу. Ми це називаємо п’ятим поколінням атак. У цьому поколінні найскладніше – це виявляти атаки, бо кожна з них – це нова мутація. Вони всі різні».
«Понад 75% американців перебувають в онлайні, зберігаючи в хмарних сховищах свої персональні дані. У нас виник цілий пул проблем через пандемію, оскільки люди працюють з дому, використовуючи незахищену мережу, якою користується вся родина. В Азії більшість людей повернулися в офіси, однак у США досі велика частка населення працює дистанційно».
«Найменш захищеним є малий бізнес. Єдиний зв’язок, який існує між біологічною і кібербезпековою пандемією – це те, що в обох випадках є вразливі групи населення».
P.S. На запитання модератора, як спікери планують розв’язати проблему з кібербезпекою, прозвучали відповіді про співпрацю з іншими урядами й залученням приватного сектору, який може винайти слушне рішення.