Черговий ляп чи прорив Зеленського: як «суд у смартфоні» мінімізує корупцію

«За аналогією з державними послугами в смартфоні ми прагнемо й обов'язково зробимо «Суд у смартфоні». Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію й можливості для зловживань», – заявив президент Володимир Зеленський на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток Правосуддя». 

Яким буде функціонал цього IT-рішення? Яка орієнтовна вартість розроблення? Коли запрацює «Суд у смартфоні»? І чи дійсно він допоможе усунути корупцію? На ці та інші запитання шукав відповіді Mind.

Нове чи незабуте старе. Платформа «Електронний суд» (ЕС)  – підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи –  вже працює в Україні. У тестовому режимі з 2018 року.

В описі функціоналу сказано, що платформа забезпечує обмін процесуальними документами між судами, органами системи правосуддя та учасниками судового процесу. За допомогою сервісу можна подавати позовні заяви, клопотання тощо в електронній формі.

Після відправлення користувач має можливість відстежувати рух і стан розгляду документа в суді. Інформація про доставлення документа, його реєстрацію і інші відомості надсилаються до електронного кабінету автора в автоматичному режимі. Там же учасник судового процесу може сплатити судовий збір та інші платежі, сформувати та надати електронне доручення іншій особі.

Також розробники запевняють, що через «Електронний суд» користувач може отримувати:

• посилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів у справі (судові рішення, повістки, виклики тощо);
• інформацію про отримані та зареєстровані документи у справі, зокрема, і від інших учасників;
• електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматизованого розподілу тощо.

За даними Similarweb, в останні пів року відвідуваність «Електронного суду» сягала 80 000– 110 000 візитів на місяць.

Наскільки ефективна нинішня платформа? Більшість опитаних Mind користувачів «Електронного суду» вважають, що ідея корисна, але реалізація вимагає серйозного шліфування. «Попри весь жах інтерфейсу і баги – платформа ефективна. Ми подаємо багато документів до суду: позови, клопотання, заперечення. По кожному проєкту в середньому 5–7 документів на місяць. Документи потрібно подавати з копіями всім сторонам процесу або самим відправляти сторонам. «Електронний суд» дуже сильно спростив цю роботу. На подачу одного документа раніше йшло 1,5–2 години (роздрукувати та відвезти до канцелярії суду). А тепер на платформі витрачаємо 5–10 хвилин», – розповідає адвокат Axon Partners Надія Денисюк.

Керуючий партнер Juscutum Артем Афян доповнює, що робота системи ускладнюється ще двома факторами:

• не всі суди мають доступ до нормальної оргтехніки, щоб сканувати матеріали й у зручному вигляді довантажувати їх в «Електронний суд»;
• не всі судді морально готові перевести розгляд справи в remote. Наприклад, цілком може скластися ситуація, коли суддя всупереч закону відмовляє в прийнятті документа, але відмову в апеляції оскаржити не можна.

Адвокат ЮК «Титан» Валентин Павленко розповідає, що регулярно користується ЕС: «Вважаю, що це дуже вдала ідея, яка дозволяє швидко й оперативно подавати документи до суду; відстежувати  документи, які надходять; ефективно та своєчасно контролювати всі судові процеси».

Адвокат, партнер ESQUIRES Опанас Карлін говорить, що він із колегами іноді використовує підсистему для подачі позовів, процесуальних документів у справі, отримання доступу до матеріалів справи, поданих в електронному вигляді (або відсканованих судом), відстеження всіх процесуальних рішень у своєї справі (раніше, ніж вони будуть надіслані поштою або опубліковані в ЄДРСР). «Для неюристів система корисна наявністю шаблонів простих процесуальних документів, які дозволяють заощадити час і гроші на юристів. 2018 року навіть функціонував мобільний застосунок «Електронний суд», у який приходили повідомлення про надходження у систему документів у конкретній справі, що було досить зручно. На жаль, зараз програма не працює», – доповнює Карлін.

Адвокат, старший юрист практики спорів АО «Арцингер» Євген Дядюк розповідає, що в компанії епізодично використовують платформу: у ній зручно отримувати рішення суду та повідомлення про дати судових засідань в електронній формі. Але поки переважає традиційний спосіб спілкування із судом – через канцелярію, оскільки:

• ЕС має обмежений функціонал. Наприклад, при подачі позову в електронній формі вимагає і його відправлення в паперовому вигляді;
• не у всіх судах є сканери, тому не завжди вдається ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді або подати документи;
• не зовсім зручний інтерфейс кабінету.

На думку керуючого партнера Conflict Lawyers Романа Лиходіда, платформа є сирою: «Я та мої колеги її не використовуємо. Боротьба з технологією закінчилася, толком не розпочавшись – на першій відмові системи приймати скановані документи».

Що це за баги? Опитані користувачі скаржаться: на платформі маса недоробків. «Іноді потрібно кілька разів логінитися. Часом система «випльовує» користувача в середині процесу подачі. Зрозуміло, незакінчена робота не зберігається. У платформу вбудований свій редактор документів, тобто підготовлений у Word або Google текст потрібно перенести в чудо-редактор, а виглядає він як одна з перших версій «Лексикону». Не завжди документи завантажуються з першого разу», – зазначає адвокат Axon Partners.

Карлін доповнює: іноді сайт елементарно «висить»: «Сама підсистема дуже повільна, інтерфейс незручний. Існують обмеження за розміром і форматом документів, які можна завантажити. У разі великого обсягу додатків процес їхнього завантаження значно складніше, ніж подання в паперовому вигляді (система вимагає окремо завантажувати кожен додаток, на що необхідно багато кроків і часу».

Керуючий партнер Juscutum Артем Афян теж вважає, що платформа далека від ідеалу. «У ній є «шаблони», і забезпечують вони тільки заповнення «шапки»: імен сторін, судді, назви суду, номера справи. Система не перевіряє сам текст, який подається в документі. Це дозволяє вибрати будь-який шаблон і вставити в нього такий текст, який необхідний стороні, навіть якщо його суть не збігається із суттю шаблону. Так можна подати будь-який документ – починаючи від клопотання на ознайомлення з матеріалами справи, закінчуючи досить складною касаційною скаргою», – пояснює Афян.

На думку Олександра Кудрявцева, адвоката, керуючого однойменним Адвокатським бюро, платформа працює менше ніж на 50% свого функціоналу. «Подати процесуальний документ можна тільки за допомогою шаблону. Але не всі потрібні шаблони завантажені модератором. Щоб подати свій документ, спочатку потрібно відправити його шаблон модератору, потім дочекатися, поки цей шаблон схвалять, далі почекати, коли його завантажать на платформу, і тільки після цього їм можна користуватися. Часом доходить до абсурду. Учасник у справі відправляє документ через ЕС, а помічник судді все одно його роздруковує і підшиває у справу в паперовому вигляді. Рішення ж суду роздруковують на папері, сканують і завантажують в ЕС», – описує Кудрявцев.

Як зараз проходять дебати сторін в онлайні? Їх недавно запустили на платформі відеоконференцій EasyCon. Її не потрібно завантажувати, користувачеві досить перейти по посиланню на головній сторінці порталу «Судова влада України» і зареєструватися.

Дядюк розповідає, що були спроби монопольного впровадження EasyCon, але після надання судам деякої дискреції – вони здебільшого використовують Zoom і MS Team.

Денисюк уточнює, що поки далеко не у всіх судах є технічна можливість проводити відеозасідання.

Юридичний казус. Попри те що «Електронний суд» вже працює понад два роки, де-юре цей сервіс, як і вся ЄСІТС, – поза законом. «Ще 2017 року внесено зміни до процесуальних кодексів (ГПК, ЦПК, КАС), якими передбачено функціонування ЄСІТС. Вони повинні були набрати чинності з дня початку роботи цієї системи. Але прагнення до цифровізації підкосили ментальні й політичні перепони. Не обійшлося і без курйозів. 1 грудня 2018 року в газеті «Голос України» оголосили про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. Але через три місяці там же опублікували оголошення про відкликання попереднього оголошення. Тобто поки система фактично поза законом», – пояснює Карлін.

Пізніше Верховний Суд роз'яснив, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» і, відповідно, права особи на подачу процесуальних документів через ЕС.

«Але судитися аж до Верховного Суду з приводу звичайного розв'язання питання про прийняття позовної заяви й відкриття провадження мало хто хоче. У підсумку неоднозначність законодавства та судової практики все ще відволікає багатьох від цифрової трансформації. Не останню роль у гальмуванні якісного і досконалого введення електронного правосуддя відіграє й пасивність державних органів, які відверто саботують можливість використання ЕС. У справах, де ми подавали позовні заяви з вимогами до держорганів за допомогою цієї підсистеми, жодна з установ не змогла навчитися тестувати сучасні засоби зв'язку з правосуддям. Це, безумовно, впливає і на необґрунтоване витрачання бюджетних коштів», – вважає партнер ESQUIRES.

Чим відрізнятиметься «Суд у смартфоні» від «Електронного суду»? На це, здавалося б, просте запитання чіткої відповіді ще немає. У пресслужбі ДСА через день після заяви Зеленського сказали Mind: не знають, що мав на увазі президент. ДСА не повідомляли, чи буде доопрацьовуватися нинішня платформа або створюватися нова.

Із Мінцифри – від розробника «Держави в смартфоні» – Mind отримав обтічну відповідь. «Побудова прозорого та ефективного е-суду – один із найскладніших цифрових проєктів. З огляду на незалежність гілок влади, вважаємо, що замовником е-суду повинна бути Вища рада правосуддя. Уже сьогодні починається перезавантаження головного суддівського органу. Сподіваємося, що новий склад займе активну цифрову позицію. Разом з тим, з огляду на цифрові досвід та успіхи Мінцифри, довіру до «Дії», нас із боку ВСП, ДСА та профільного комітету ВРУ запросили до реалізації цього важливого проєкту», – повідомили в пресслужбі міністерства.

«На нинішній платформі працює кілька модулів. Ми хочемо модернізувати концепцію і підхід», – зазначили в пресслужбі Мінцифри. Орієнтовну вартість розроблення (доопрацювання) в міністерстві поки не готові предметно обговорювати.

Як «Суд у смартфоні» мінімізує корупцію? Це ще одне запитання без відповіді. Одні спікери не ризикнули вгадувати логічний зв'язок у міркуваннях Володимира Зеленського. Інші жорстко потролили його заяву. «Це повна нісенітниця, як і все те, що говорить президент щодо судової системи. Боюся, що він просто ляпнув щось не те, бо «Суд у смартфоні» вже існує, і, як мені здається, на освоєному бюджеті куплена вже не одна дача», – вважає Надія Денисюк.

«Складно сказати, як «Суд у смартфоні» скоротить корупцію в судах. Навряд чи вона виникає при подачі заяви. Зловживання, зокрема, суддів трапляються. Їх дозволяють собі й учасники процесу. Але це радше за все проблема не відсутності технологій, а виконання закону», – вважає Лиходід.

«На мою думку, «Суд у смартфоні» – абсурдна утопія. Читав заяви президента, склалося враження, що він не розуміє, про що говорить», – зазначає Кудрявцев.

Дядюк вважає, що е-суд може частково припинити корупцію: «В якійсь окремій ланці, наприклад, при прийнятті та реєстрації документів. Хоча в мене із цим ніколи не виникало проблем. Але корупція може плавно перетворитися на хакерство, адже системи вирішення спорів – такі ж об'єкти й мішені, як і електронні рахунки».

Керуючий партнер SBH Law Offices Ukraine Ксенія Проконова передбачає, що правоохоронці будуть проти е-суду. «Давайте уявимо, як всі справи щодо обшуків і тимчасових доступів передають, наприклад, штучному інтелекту, у який просто заливають критерії з КПК. Йому ж не можна підморгнути та сказати: «Ну ви ж розумієте, ваша честь, що це бандити. Ну які ще потрібні підстави?» – жартує юрист.

Чого хочуть користувачі? Спікери дружно заявили Mind, що їм потрібен повноцінний функціонал та усунення юридичних перешкод. «За роки, що минули з початку введення ЕС, його реальних поліпшень не спостерігається. Якщо наявний стан речей перенести в смартфон, навряд чи це вирішить завдання. Спочатку слід вирішити фундаментальні проблеми, вибудувати процеси, перш ніж вводити мобільну версію», – каже Карлін.

«Держава не повинна робити зручний інтерфейс. Вона має підключити до ЕС всі суди і створити максимально просту платформу. Все інше зробить бізнес через API. А ось API у того ж «Електронного суду» немає, і, як мені сказали в центрі підтримки, не передбачається», – наголошує Надія Денисюк.

Дядюк зазначає, що державі для швидкості та спрощення вирішення незначних спорів не потрібно придумувати щось принципово нове – за основу може бути взята онлайн-система вирішення спорів E-Вay, Amazon або PayPal. «В Україні вже з 2018 року здійснюється робота над практичним застосуванням схожих онлайн-платформ. На базі Київського районного суду Одеси навіть реалізується пілотний проєкт. Ще один важливий аспект будь-якого «Суду у смартфоні», який є ще не повністю вирішеним, – алгоритмізація вирішення спору та оцифровка «справедливості» (машина/онлайн-платформа поки не може повністю замінити людину). Хоча машини здатні якісно обробляти й систематизувати BigData в сфері вирішення спорів. Плюс зворотний зв'язок від користувачів таких систем – обов'язковий», –  говорить старший юрист практики спорів «Арцингер».

Керуючий партнер Conflict Lawyers вважає: будь-яка альтернатива черзі до канцелярії, до секретаря судді або пошті – радісна новина. «Прискорювати комунікацію між судом і учасниками процесу необхідно. Створення місця, де по клацанню миші можна відправити потрібний документ, дізнатися дату засідання, отримати рішення – правильний напрям. Сподіваюся, бюрократія не буде такою, як була», – зазначає Лиходід.

Проконова звертає увагу на ще один важливий момент – реалізацію на практиці. «2021 року нам в одному із судів абсолютно серйозно сказали, що засідання не буде, оскільки «у нас кабелі вкрали». Йдеться ж не тільки про Київ. Потрібно розуміти, чи можна впровадити е-суд у всій Україні».

За словами Афяна, юристи очікують, що «Суд у смартфоні» значно оптимізує роботу адвокатів, розвантажить суди та дозволить реалізувати всі ті принципи, яким має відповідати судова система.