12 березня президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Японії Йосіхіде Суґа, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон відвідали перший саміт на вищому рівні керівників – Чотирьохсторонній діалог з безпеки, або Quad. Про що домовилися лідери країн і як це вплине на розвиток технологій у світі Mind пропонує дізнатися з матеріалу Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Автори матеріалу: Метью П. Гудман (Matthew P. Goodman) – перший віцепрезидент з економічних питань у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (ЦСМД) у Вашингтоні, округ Колумбія. Ділан Герстел (Dylan Gerstel) – науковий співробітник в Економічній програмі ЦСМД.
Переклад підготовлено партнером Mind – Бюро перекладів та Локалізації MK: translations.
Отримана в результаті спільна заява забезпечує посилення утвореного угрупування, що виникло у відповідь на цунамі в Індійському океані 2004 року й перебувало неактивним в період з 2008 до 2017 року, та сфера діяльності якого виходить за межі військових навчань і гуманітарної допомоги. Зокрема, лідерами Quad були створені три робочі групи для співпраці з питань розповсюдження вакцини від COVID-19, боротьби зі змінами клімату, а також критичних та інноваційних технологій.
Робоча група з технологічних питань – це остання спроба з низки актуальних проваджень щодо формалізації співробітництва між країнами-однодумцями в сферах захисту, врегулювання та розвитку стратегічних технологій. Після обрання президента Джо Байдена подібні пропозиції набирають обертів: від нових багатосторонніх організацій до вузькоспеціальних технічних намагань. Разом з тим на шляху до запланованих масштабних технологічних партнерств лишаються суттєві перешкоди.
Сполучені Штати та їхні союзники мають досвід спільних досліджень і захисту критичних технологій, починаючи з підтримки Великобританії та Канади в Мангеттенському проєкті. На сьогодні стрімкий технологічний прогрес Китаю й амбіційна промислова стратегія викликали занепокоєння у Вашингтоні та інших столицях-союзниках, оскільки запланований у Пекіні запуск нових технологій, що охоплюють штучний інтелект та квантові обчислення, може мати наслідки в сферах економіки, стратегій і прав людини.
Політики США схвильовані тим, що фірми за підтримки уряду Китаю здатні підірвати позиції американських конкурентів, внаслідок чого останні стануть банкрутами, що погіршить стан оборонної інноваційної бази. Крім того, безстроковий дефіцит напівпровідників і регулярні побоювання, що Пекін здатен обмежити доступ до стратегічно важливих матеріалів, обумовили необхідність пошуку безпечних і стійких каналів постачання. Зрештою Вашингтон та його союзники мають спільний інтерес у забезпеченні розвитку перспективних технологій, а також нових стандартів і норм для їхнього регулювання з урахуванням демократичних цінностей.
З урахуванням міжнародного характеру каналів постачання й кадрового потенціалу глобальних технологій, багатостороння співпраця може сприяти ефективному рішенню проблем із боку Китаю. Зусиллями адміністрації Байдена зазначена координація стала основним фактором зовнішньополітичної програми країни, аналогічно, прагнення спільної роботи поділяється партнерами та союзниками США.
Міжвідомчі стратегічні вказівки щодо національної безпеки, опубліковані адміністрацією Байдена на початку березня, передбачають об'єднання з «демократичними країнами – однодумцями для розвитку та захисту надійних і критично важливих каналів постачання й технологічної інфраструктури», а також «просування спільних норм та укладення нових угод у галузі нових технологій».
Конгрес США зробив перші кроки в підтримці зазначеного співробітництва. Закон про повноваження в галузі національної оборони 2021 року уповноважує співробітництво двох фондів у розробленні та виробництві телекомунікацій і мікроелектронних технологій, хоча останні ще очікують бюджетного асигнування. Кілька розроблюваних законопроєктів передбачають підтримку широкого співробітництва. Наприклад, підтриманий двома партіями демократичний закон про технологічне партнерство має на меті узгодження встановлення стандартів, управління даними, політику передачі технологій, реорганізацію каналів постачання, стимуляцію науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт (НДДКР) серед розвинених демократичних країн.
Союзниками США були внесені інші пропозиції в галузі співпраці. Згідно з Новою програмою глобальних змін США – ЄС (грудень 2020 року) Європейська комісія запропонувала Технологічній нараді посилити спільне технологічне лідерство. Комплексна оцінка безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики, здійснена Великобританією 2021 року, націлена на «розробку нових меж міжнародного наукового партнерства», а також на те, щоб зробити технологію основою інтеграції. Японія підтримує близько 160 спільних науково-дослідницьких проєктів співробітництва із Сполученими Штатами Америки, а також сприяє розширенню Quad-формату для забезпечення нових технологій.
Експерти в галузі зовнішньої політики також подали на розгляд різноманітні ідеї, як-от неформальний форум Technology 10, що координуватиме міжнародні стандарти й канали постачання з варіативним членством у конкретних питаннях.
Пропозиції мають різні масштаби, хоч і всі знаходяться під егідою технологічного співробітництва. Більшість із них охоплює захист технологій і встановлення стандартів, але також передбачає діяльність із сумісної розробки й навіть координацію конкурентної політики.
Серед офіційних пропозицій, наймасштабнішою була Торгівельно-технологічна рада, запропонована Європейською комісією. План передбачає «розробку сумісних стандартів та підходів до регулювання нових технологій із забезпеченням критичного рівня збереження каналів постачання, поглиблення сумісних досліджень, сприяння інноваціям та чесній конкуренції». Зокрема, документ поєднує питання торгівлі та технологій, акцентує увагу на невідкладному «усуненні подразників двосторонньої торгівлі, що ослаблюють наше стратегічне партнерство». На відміну від інших програм, конкурентна політика Європейської комісії, що є складним питанням для Вашингтону, буде обговорена в «трансатлантичному діалозі про відповідальність онлайн платформ та Big Tech».
Адміністрація Байдена наразі ще не сформулювала детального публічного бачення технологічного співробітництва. Група високопосадовців Білого дому до вступу в адміністрацію працювали над програмами співробітництва в галузі технологій, і ранні звіти свідчать про те, що вони запровадять гнучкий підхід з організацією різних коаліцій провідних країн у галузі. Разом із тим специфіка лишається невизначеною, оскільки потенційний обсяг таких груп варіюється від партнерств у встановленні технічних стандартів та регулювання, координації технологічного контролю, узгодження управління каналами постачання до більш амбіційних зусиль у НДДКР.
Робоча група Quad із нових і критичних технологій представляє перший конкретний крок у напрямі «технологічного альянсу», але вона має менший об'єм, ніж пропозиції ЄC і США. Інформаційний бюлетень Білого дому налічує п'ять напрямів роботи:
Наразі перелік дій передбачає переважно діалоги, а пріоритетами лідерів у найближчій перспективі мають стати спільні зусилля Quad щодо вакцинації.
Не зважаючи на весь ентузіазм щодо співпраці, існують три основні перешкоди для потенційного «технічного альянсу»: різні інтерпретації проблем, пов'язаних із Китаєм; подразники актуальної політики; економічна конкуренція між союзниками та партнерами США.
Тоді як Вашингтон та його союзники поділяють занепокоєння щодо зростання впливу Китаю, їхнє бачення конкретних труднощів охоплює різні погляди. У своєму першому виступі щодо бачення зовнішньої політики адміністрацією Байдена, державний секретар Ентоні Блінкен охарактеризував Китай як «найбільше геополітичне випробування XXI століття» і визнав, що двосторонні відносини «стануть за необхідності конкурентними, по можливості спільними, при потребі конфронтаційними».
Брюссель використав аналогічну риторику в Стратегічному прогнозі щодо Китаю за 2019 рік, у якому одночасно визначив Пекін як партнера в кооперації та перемовинах, економічного та загальносистемного конкурента. Крім того, трансатлантичні держави приділили першочергову увагу різним аспектам багатомірних відносин, з укладанням вистражданої комплексної угоди про інвестиції між Брюсселем та Пекіном за кілька тижнів до того, як Блінкен заявив, що він поділяє рішучість адміністрації Трампа щодо скоєння геноциду китайською владою в Сіньцзяні. Інші важливі партнери обачно не вступали у відкрите протистояння з КНР. Разом із тим запис перемов недавніх офіційних засідань США та Японії містить жорстоку критику поведінки Пекіну, тоді як у звіті засідань США та Японії наступного дня Китай не згадувався.
Актуальні політичні суперечки та розбіжності у випадку їхнього невирішення також перешкоджатимуть зусиллям у галузі співпраці. Програма Торгівельно-технологічної ради Європейської комісії наполягає на усуненні «подразників двосторонньої торгівлі», посилаючись на тарифи національної оборони США на європейську сталь і алюміній, а також каральне мито на тлі дотацій для Boeing та Airbus. Найбільшим випробуванням для урядовців є узгодження різноманітних поглядів на управління даними і конкурентну політику, що визначать характер розвитку інноваційних технологій.
У результаті, хоча союзники поділяють стратегічні інтереси, вони також є жорсткими економічними конкурентами. Країни в імовірному технічному альянсі змагаються один з одним з приводу очолення новітніх технологій, крім того, разом із суттєвими державними інвестиціями в потужності виробництва елементів живлення, штучного інтелекту та напівпровідників. Такі зусилля можуть трактуватися як дискримінаційна промислова політика. Брюссель вже озвучив занепокоєння стосовно того, що недавні ініціативі «Купуй американське» потенційно порушують правила Світової організації торгівлі.
І хоча ці виклики є значними, вони не є нездоланними. Думки щодо Китаю збігаються серед ключових технологічних партнерів США, хоч і з різною швидкістю. Адміністрація Байдена надала ранні позитивні вказівки на те, що вона прагне піти на компроміс стосовно давніх подразників США – ЄС, серед яких глобальний податок на цифрові послуги та суперечка Boeing та Airbus. У майбутньому підхід адміністрації Байдена до управління даними та розгортання програми «Купуй американське» зможе визначити можливість поглиблення співробітництва в сфері технологій.