Верховна Рада на початку року схвалила закон про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). Проте не всі бажання законотворців щодо функціонування нового органу увійшли в прийнятий закон. Народні обранці пропонують розширити повноваження БЕБ і внести до нормативного акта нові зміни, зокрема, проєктом закону про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України. Mind та експерти ЄБА пропонують розглянути пропозиції в рамках аналізу законопроєктів, які впливають на діяльність бізнесу.
Номер і дата реєстрації: №3959-1 від 25.08.2020
Автори: С.К. Іонушас, В. М. Неклюдов, В.А. Медяник, Г.О. Михайлюк
Етап: Прийнято в першому читанні
Ціна питання. Створення Бюро економічної безпеки України потребує законодавчих змін, а саме внесення змін до адміністративного, кримінального та кримінального процесуального законодавства щодо визначення статусу нових суб’єктів кримінального провадження, їх повноважень та підслідності їм кримінальних правопорушень.
Фактично до цього законопроєкту включені статті, які раніше не були підтримані народними депутатами в рамках вже ухваленого Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (реєстраційний номер законопроєкту №3087-д).
Зміст. Законопроєктом №3959-1 серед іншого встановлюються такі концептуальні положення:
Хто виграє. Старі кадри податкової міліції, які отримають реалістичні шанси на перепрацевлаштування у новому органі.
Хто програє. Законослухняний бізнес, який вимушений працювати в умовах збільшення кількості контролюючих органів та розширення їхніх повноважень, при цьому з фактично відсутньою відповідальністю за їхні неправомірні дії.
Прогнозована позиція фракцій. Схвальна.
Шанс на прийняття. Високий, зважаючи на наявність політичної волі запустити роботу Бюро економічної безпеки України.
Альтернативні законопроєкти. Відсутні
Оцінка EBA. Асоціація вважає, що низка положень законопроєкту №3959-1 суперечать основним задекларованим принципам влади – спрощення ведення бізнесу та неприпустимість тиску на суб’єктів господарювання. Зокрема, документом пропонується надати БЕБ повноваження щодо виявлення та розслідування кримінальних правопорушень економічного характеру досить суперечливого змісту.
До прикладу, запропонована редакція ст. 2222 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність платника податків за факт подачі заяви на отримання бюджетного відшкодування, тобто тільки за факт користування таким правом, навіть без фактичного отримання бюджетного відшкодування.
З огляду на те, що отриманню бюджетного відшкодування передує цілий комплекс заходів з боку контролюючого органу, запропонована редакція ст. 2222 ККУ фактично стане лише інструментом додаткового тиску на платників податків. Залишається поза увагою відповідальність та роль контролюючого органу, без перевірки якого неможливо одержати бюджетне відшкодування.
Також редакція ст. 2222 ККУ дозволяє досить широко трактувати дії платників податків щодо «надання завідомо неправдивих відомостей» з боку слідчих органів та залишає великий простір для державних органів для зловживання владними повноваженнями та здійснення тиску на платників податків.
Крім того, законопроєктом №3959-1 пропонуються зміни до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, де замінюється орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства на БЕБ і залишається не вирішена застаріла проблема, коли дозволяється порушувати кримінальні провадження лише за фактом акту перевірки, хоча акт перевірки компанія має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку, і результати перевірки можуть бути змінені або повністю скасовані, тоді як кримінальна справа залишається відкритою.
Скасування відповідальності помічників і радників президента України, голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України в разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди є необґрунтованим.
Крім того, законопроєкт передбачає збільшення покарання за несплату податків аж до 12 років ув’язнення. Зважаючи на вищенаведені потенційні методи тиску на бізнес, які пропонуються до запровадження, асоціація закликає відхилити законопроєкт №3959-1.
Описана в законопроєкті ситуація є категорично неприйнятною як для бізнесу, так і для держави, оскільки створює загрозу для фінансової стабільності платників податків і не дає можливості діяти в правовому полі. Реалізація зазначених намірів може завдати нищівного удару по інвестиційній привабливості країни.