За майже півтора року Україна пройшла три хвилі пандемії. Остання закінчилася в середині травня. За цей час слово «офлайн» стало ледь не архаїзмом. Однак Кабінет Міністрів послабив карантинні обмеження – отже, чимало освітніх подій повернулися до свого звичного способу проведення. 12-та IT-конференція iForum також відбуватиметься в режимі «живого» спілкування – на НСК «Олімпійський» 18 червня.
Mind поспілкувався зі співорганізатором події – керуючим партнером фонду GrowthUp і CEO Unicorn Nest – Денисом Довгополим про тренди в галузі IT, про його стартап, який допомагає шукати інвесторів, і про те, чому фонд припинив активно інвестувати.
Читачі Mind можуть відвідати IT-конференцію iForum зі знижкою 10% за промокодом mind.
– Традиційно на iForumi ви відповідаєте за напрями стартапів і блокчейну. Кого запросили на цьогорічний форум із цих галузей?
– Давайте так: ми про блокчейн, криптовалюти розповідали десь три роки тому.
– На форумі у 2018-му.
– Так, коли це був хот-топік. Зараз це, скажімо так, більш маргінальний напрям, і ми запросили лише одного спікера з темою, наближеною до блокчейну – Володя Панченко (засновник майданчика для торгівлі ігровими предметами, що базується на технології блокчейн і смарт-контрактах, DMarket. – Mind), який зробив ІСО (початкове розміщення монет на криптовалютному ринку. – Mind) декілька років тому. Потім він підняв раунд – близько $10 млн ($7,2 млн. – Mind) – від відомого фонду (Almaz Capital. – Mind). Зараз він розвиває цю технологію і свій продукт (майданчик DMarket) на ігровому ринку. Це буде єдина доповідь, пов’язана з блокчейном на цьогорічному iForumi.
– Які нові стартапи виступатимуть?
– Ми не фокусуємося на нових стартапах. Наша основна мета – запросити людей, які чогось досягли, при цьому стикнулися з проблемами і якось їх вирішували. Тому це не нові стартапи, а всім відомі. І вони розповідатимуть тим, хто лише починає цей шлях, як поборювати ті виклики, які вони зустрічатимуть.
Тому про нові стартапи ми не кажемо, але ми кажемо про стартапи, які останні два роки мали успіх.
Наприклад, Володя Панченко закрив раунд. Олексій Вітченко – це взагалі окрема історія. Він інвестор, але в нього була ідея, яку він профінансував, і самотужки створив дуже потужний стартап, який вивіз на ринок Америки. І він розповідатиме, чому не лише інвестує, а й розвиває свої бізнеси. І це дуже цікавий кейс, бо його бізнес – маркетплейс із психологічної підтримки людей у США. Він розкриє два кейси, це: вихід на ринок Америки та історія, як інвестор почав з нуля нову підприємницьку діяльність.
Данило Тонкопій – це дуже відомий підприємець. У нього вже не перший стартап, і він розповідатиме про унікальний, потужний кейс: як він зібрав в Україні понад $3 млн краудфандингом (на будівництво заводу з виготовлення електробайків Delfast. – Mind). Це майже фантастика. Ніхто, навіть я, не вірив, що це можливо взагалі.
– Delfast – це високоризиковані інвестиції. Ви самі інвестували в цей проєкт?
– Ні, я був там як едвайзер. Зараз я підприємець, а тоді був ще інвестором. До мене прийшов Данило (Тонкопій. – Mind) за підтримкою, але не за грошима. У нас був замалий чек для нього. І в нього й так був доступ до грошей, тому все було окей. Але я не інвестував не тому, що не вірив, а тому, що це була вже запізня стадія для мене.
– В Україні є конкретні кейси, коли бізнес впроваджує технології блокчейну? Які стартапи створюють цей продукт для бізнесу?
– Я не можу сказати, бо я був у блокчейні у 2017–2018 роках. З того часу почав розвивати свій стартап, і він дуже далеко від блокчейну, тому не можу коментувати. Знаю тільки один приклад – Паша Кравченко. Він зробив платформу (Distributed Lab. – Mind) для того, щоб токенізувати бізнеси. Він залучив гроші від дуже потужного ізраїльського підприємця та інвестора і зараз розвиває цей напрям. Я з ним спілкуюся, він веде велику конференцію. По-перше, це дуже цікавий кейс, а, по-друге, він може розповісти про блокчейн набагато більше, ніж я.
– 2019 року ви запрошували Володимира Зеленського на iForum, і тоді його виступ викликав неймовірний ажіотаж серед відвідувачів. Як ви вважаєте, якби його запросили на цьогорічний форум, чи був би такий самий ажіотаж? Як змінилося ставлення галузі до команди президента?
– Не хочу коментувати, я був проти його запрошення. Але оргкомітет так вирішив, і його запросили – не на мою секцію, а, якщо не помиляюсь, у секцію «Майбутнє» чи на головну сцену. Я не слухав його виступу, але це був ажіотаж. Зараз до команди Зеленського дуже двояке ставлення в нашій галузі.
Цього року в нас буде представник Мінцифри (Міністерства цифрової трансформації. – Mind) Олександр Борняков, який дуже багато чого робить. Але на нашій сесії я запропонував йому розповідати не про «Дію», яку він розвиває, а про український стартап-фанд, що став останні два роки найбільшим інвестором у початкові стадії. В Україні немає ні фондів, ні «груп ангелів», які зробили би таку кількість інвестицій. А вони це роблять, і це дуже потужна підтримка ринку.
Не стежу за політикою, принаймні в Україні, мені зараз набагато важливіше, що відбувається в Європі та в Штатах. Але Саша Борняков та його команда з Українського фонду стартапів робить дуже потужні речі для розвитку нашої екосистеми, і вони заповнили нішу, яка в Україні бідує – початковий капітал для ранніх стадій. У нас дуже обмежена кількість інвесторів, які на цей ринок дивляться.
– У чому основна цінність цьогорічного форуму? І чому інвестори й стартапи мають його відвідати?
– Ми фокусуємося на стартапах, а не інвесторах. І ми, як завжди, склали програму, яка будується на коротких фокусних, але дуже корисних виступах людей, які day to day роблять щось цікаве з погляду підприємництва чи інвестицій.
Цього року я навіть не виступатиму, бо, коли я був інвестором і гравцем екосистеми, то міг щось корисне сказати, а зараз я – підприємець. Ми брали успішних людей і просили поділитися досвідом. Не просто досвідом, а конкретними проблемами, з якими вони зіткнулися на глобальному ринку на шляху до $10 млн річної виручки. Просили їх відібрати ті проблеми, з якими зустрічаються більшість українських стартапів, що починають глобальний бізнес з України.
– Фонд GrowthUP перестав існувати?
– Діяльність усіх фондів розподіляється на два етапи. 1-й – коли вони інвестують, 2-й етап – коли стартапи виростають і продаються. Зараз ми завершили наш активний етап і допомагаємо нашим портфельним компаніям рости й робити екзіти. Це вже не така напружена робота, як була три-чотири роки тому.
Ті стартапи, які ми проінвестували, ростуть. І десь цього або наступного року ми будемо свідками декількох цікавих історій.
– Ви маєте на увазі екзіти?
– Так.
– До яких пулів угод фонд входив 2019 року? У якості кого входите в такі пули: як співінвестор, як керуючий компанії чи як розпорядник коштів?
– Це не фонд, це я як представник фонду беру участь у пошуку та відборі стартапів під інвестування. Зараз не займаю активну позицію, тому не можу їх назвати, бо це не мої ініціативи. Але хлопці з Прибалтики та Балкан уклали за ці три роки десь близько 40 угод, і декілька з них вельми потужні. Мабуть, десь за три роки ми будемо мати дуже цікаві екзіти. Зараз вони намагаються підняти раунд A, Seed вони підняли.
– Ви говорите про балканський стартап?
– Так.
– Інвестори фонду залишилися ті самі чи змінилися?
– Коли ми збирали фонд, ми збирали пул інвесторів, які вкладалися у фонд. І вони залишилися.
– Який принцип роботи вашого стартапу Unicorn Nest?
– Ми відбудовуємо екосистему, яка допомагатиме стартапам залучати зовнішні гроші. Фокусуємося на стартапах, що піднімають раунди від $2 млн до $20 млн.
Наш основний ринок – це країни «золотого мільярда»: Європа та Північна Америка, за винятком Кремнієвої долини. Ця екосистема складається з продуктів, сервісів і субпідрядників.
Зараз ми запустили найбільш повну базу з дуже розгорнутим пошуком інвесторів для конкретних стартапів. І десь наступного місяця запустимо CRM-систему для підтримки фандрайзингу. Бо це дуже складний, довгий і дорогий процес. А потім на цьому будемо вибудовувати екосистему з субпідрядників і сервісів третіх сторін.
– Як працює ця база?
– База відкрита. При обмеженій кількості запитів одного користувача вона безкоштовна. Якщо перевищити поріг, то потрібно заплатити. Ми орієнтуємося на плату декілька десятків доларів на місяць.
Наш сервіс розв'язує ключову проблему: у світі існує десь 60 000–70 000 фондів. Щоб окремий стартап знайшов фонди, які потрібно таргетувати при фандрайзингу, витрачається від 200 до 300 годин праці. І ця праця дуже погано делегується. СЕО і команда менеджерів повинні робити це самотужки.
Ми створили сервіс, коли ти можеш заповнити коротку анкету і безкоштовно отримати список інвесторів. Від 200 до 500 фондів можемо запропонувати кожному стартапу. І працювати із цим списком можна безоплатно. Але можна користуватися нашими сервісами: перевірити, що це за фонди, чи є у вас хтось зі знайомих, хто працює в фонді чи в афілійованих із фондом структурах або в портфельних компаніях, щоб можна було зробити тепле введення.
Цей список можна завантажити в CRM-систему і розіслати е-mail усім співробітникам цих фондів. Зараз це працює так: підприємці надсилають сотні тисяч листів венчурним капіталістам. А ми створюємо сервіс, коли можна відправити декілька сотень, а в майбутньому – декілька десятків листів і отримати відповідь.
– Скільки зараз стартапів користуються відкритою базою даних венчурних фондів?
– Ми не розкриваємо, але декілька сотень.
– Які ще сервіси, крім CRM-системи і бази венчурних фондів, будуть у Unicorn Nest?
– Зараз маємо багато планів. Але намагаємося більше робити, ніж казати.
– Це продукт для міжнародного ринку?
– І для українців теж. Ми вирішили, що стартапи з України й стартапи з Люксембургу користуватимуться безоплатно цим сервісом наступні майже два роки, а мабуть, і більше.
– А чому з Люксембургу?
– Нам дуже допомагає Люксембург як країна. Відбудовуємо там операції.
Не секрет, що, маючи українську юрисдикцію, дуже важко будувати глобальний бізнес. Тому ми вирішили стартувати з Люксембургу.
Україна – наша батьківщина, і ми не можемо ігнорувати це. Тому українські стартапи матимуть безоплатний доступ до наших сервісів. А Люксембург – країна, яка нам дуже допомагає у створенні цього бізнесу, тому ми теж вирішили надавати їм безоплатний доступ.
– Компанія повністю базується там?
– Ні, навпаки. Зараз компанія повністю базується в Україні, але ми будемо сплітувати.
– У що зараз найбільше інвестують венчурні інвестори? Які проєкти їх цікавлять?
– Їх цікавлять проєкти з виручкою. Що стосується індустрії, то хот-топік зараз AIML, пов’язаний із різними галузями. Бачимо найбільше штучного інтелекту у фінтеху. Але ми самі з цього кластеру, тому помічаємо більше проєктів, пов’язаних з АІ саме в цій галузі.
Зараз усі індустрії використовують штучний інтелект. І медицина – дуже важка індустрія взагалі. І використання там штучного інтелекту теж дуже важке.
У медицині працюють більше не стартапи, а великі корпорації. Але АІ є у пов’язаних з нею галузях. Одна з моїх улюблених – це Silver tech (технології для людей старшого віку. – Mind). Вона перебуває на стику соціальних послуг і охорони здоров’я. Продукти, орієнтовані на людей 60+.
– 2019 року ви говорили, що у 2020-му буде велика криза. Ваші прогнози справдилися, хоч і з інших причин. То які ваші прогнози про майбутнє галузі після пандемії?
– Пандемія трансформувала нашу галузь і зсередини, і ззовні. Стартапи й інвестори почали активно працювати віддалено. До кризи таких було не більше 10%, а 100% інвесторів не мали можливості робити інвестиції, не побувавши фізично в офісі стартапу.
Зараз десь близько 70% інвестицій здійснюються без фізичного візиту інвесторів до офісу, а велика кількість підприємців взагалі не створюють офіси й працюють з командами, які розпорошені по світу.
– Що чекає на глобальний ринок далі? Які трансформації відбудуться?
– Глобальний ринок зріс десь на 12% за останній рік. І пандемія, мабуть, виступила каталізатором цього процесу.
– І далі цей процес поглиблюватиметься?
– Цей ринок зростає останні 20 років більш ніж на 7% за рік. Він зростатиме й далі. І роль венчурного капіталу, технологічного бізнесу в житті, у глобальній економіці зростає. Вважаю, що вона зростатиме наступні 10–12 років.
Ми таргетуємо цей ринок. Зараз щороку вкладається близько $0,5 трлн інвестицій. Менше ніж за 10 років буде $1 трлн. Якщо виникне криза, то стануться структурні зсуви в індустрії, але обсяг капіталу не мінятиметься. У кризу інвестують у менш ризиковані компанії, що вже мають виручку, – вона підтверджує те, що сервіс матиме попит у клієнтів. А коли криза минає, то інвестори починають інвестувати в ризикованіші проєкти на ранніх стадіях розвитку.