У сучасному нестабільному світі актуальний порядок денний може змінюватися навіть не щодня, а щогодини. Свідченням цього стали останні події в Афганістані, звідки США вирішили вивести свою армію, щоб завершити найтривалішу війну у своїй історії, яка точилася 20 років. Попри непередбачувані труднощі, теракт в аеропорту Кабула та хаос серед афганських громадян, Вашингтон не став змінювати плани: спецоперація має закінчитися 31 серпня. Але через це адміністрація Джо Байдена була змушена скоригувати графік зустрічей у Білому домі та перенести переговори з президентом України Володимиром Зеленським на день пізніше дати, що була анонсована раніше, – тобто вони відбудуться 1 вересня.
Такі бюрократичні метаморфози – не рідкість у політичному процесі. Вони лише підтверджують важливість для кожної держави власного концептуального уявлення про те, як відстоювати і просувати свої інтереси на світовій арені. Для України таким орієнтиром можна вважати Стратегію зовнішньої політики, яку президент затвердив 26 серпня.
Основна мета документа – створення умов для «безпеки і процвітання України» через дипломатію, інтеграцію з ЄС і НАТО, сприяння зовнішній торгівлі та інвестиціям, протидію дезінформації, притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності у зв'язку з анексією Криму та підтримкою бойовиків на Донбасі.
Крім протидії російській агресії, державна безпека в зовнішньополітичній стратегії України пов'язана з проблемою глобальної зміни клімату, станом довкілля, постачаннями енергоресурсів і енергетичною трансформацією економіки завдяки стрімкому поширенню альтернативних видів енергії.
У документі говориться, що для розв'язання кліматичних проблем необхідна «координація дій усіх країн, але це часто вступає в конфлікт з національними інтересами держав, оскільки вимагає зміни підходів до виробництва та використання енергії» і «обумовлює перегляд ролі традиційних енергоносіїв – вугілля, нафти і газу».
Складність у тому, що «сучасний стан міжнародних відносин характеризується високою нестабільністю й ослабленням впливу міжнародних організацій, які повинні забезпечувати виконання норм міжнародного права, а також мобілізацію зусиль для подолання глобальних викликів».
А основною загрозою для України та Європи сьогодні є політика Росії, яка «докладає зусиль для відродження своєї ролі як глобального гравця шляхом політичного, військового, економічного, інформаційного тиску на держави і інститути трансатлантичного співробітництва», «використовує весь спектр інструментів гібридної агресії з метою відновлення контролю над Україною, а також для дестабілізації інших держав, порушення заснованого на нормах міжнародного права міжнародного правопорядку».
У посиленні державного суверенітету Україна робить ставку на розширення економічних і політичних зв'язків із зарубіжними партнерами. Стратегічним пріоритетом України задекларовані відносини із США, Великобританією, Канадою, Німеччиною і Францією. Також серед головних партнерів позначені Польща, Туреччина, Азербайджан, Литва, Румунія, Японія, Китай, Бразилія та Індія. Бізнес із компаніями із цих країн користуватиметься найбільшою підтримкою на найвищому політичному рівні.
Першим практичним наповненням нової зовнішньополітичної стратегії України стануть підсумки і наслідки візиту Володимира Зеленського до США, який відбудеться на цьому тижні.
Візит знаковий у тому сенсі, що в зовнішньополітичній стратегії України Сполучені Штати визнаються «лідером у консолідації зусиль міжнародної спільноти для підтримки державного суверенітету і територіальної цілісності, протидії агресії Російської Федерації, надання допомоги Україні у сфері безпеки, оборони і проведенні реформ».
Напередодні зустрічі з Володимиром Зеленським президент США Джо Байден доручив виділити Україні до $60 млн додаткової допомоги для оборонної галузі. Також США планують створити робочу групу в Держдепартаменті щодо України, призначити свого представника для участі в перемовинах у «нормандському» форматі стосовно врегулювання ситуації на Донбасі та надати Україні летальну зброю.
Насамперед через забезпечення двопартійної підтримки України з боку як демократів, так і республіканців у подальшому проведенні реформ. Ринкові перетворення мусять сприяти розширенню американських інвестицій в українську економіку. Пріоритетні напрями – енергетика, інфраструктурні проєкти, аерокосмічна галузь і високі технології, оборонно-промисловий комплекс. Також Київ робить ставку на спільні проєкти для розв'язання глобальних кліматичних проблем і співробітництво в протидії дезінформації.
У глобальному сенсі зовнішньополітична стратегія – це цінний ідеологічний документ. «Стратегія ставить крапку у всіх спекуляціях із приводу зовнішньополітичного курсу нашої держави», – наголошує міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
А по суті його слова підтверджують поширену думку про те, що зовнішньої політики загалом-то не існує, тому що вона є прагматичним і логічним продовженням політики внутрішньої, але іншими засобами. На міжнародній арені й у контактах з іншими країнами всі держави відстоюють власні інтереси, які визначаються метою та завданнями внутрішнього розвитку країни.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.