Верховна Рада 2 листопада ухвалила в першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік. Працювати над головним фінансовим документом країни парламент розпочав ще 20 жовтня. Аж до початку листопада депутати розглядали поправки до проєкту держбюджету, загальна кількість яких перевищила 3000.
Тепер Кабінет Міністрів має два тижні для того, щоб підготувати проєкт бюджету до другого читання і винести його на розгляд до парламенту. Отже, в ідеалі вже до грудня Україна матиме затверджений кошторис на 2022 рік. Mind проаналізував основні параметри документа.
Згідно із законопроектом №6000 та повідомленнями пресслужби партії «Слуга народу», доходи держбюджету-2022 очікуються на рівні 1,27 трлн грн, витрати – 1,47 трлн грн; дефіцит не має перевищити 3,5% ВВП. Якщо порівнювати з показниками бюджету на поточний рік, то доходи наступного року зростуть більш ніж на 10%, витрати – на 6,5%, а дефіцит скоротиться на 2 в. п.
Граничний розмір державного боргу України на 31 грудня 2022 року становитиме 2,8 трлн грн. За даними Міністерства фінансів, на 1 жовтня 2021 року обсяг держборгу був на рівні 2,45 трлн грн.
Тобто до кінця 2022 року борги України зростуть більш ніж на 14%. При цьому запланований обсяг запозичень на 2022 рік – 571 млрд грн. З цієї суми близько 74% – внутрішні запозичення та решта 16% – зовнішні позики. До речі, на погашення боргів 2022 року буде направлено понад 393 млрд грн (близько 15 млрд доларів у валютному еквіваленті).
Також у проєкті держбюджету закладено державні гарантії на 78 млрд грн. Це на 10 млрд грн менше, ніж 2021 року. Зі згаданої суми Кабмін може надавати гарантії в розмірі до 50 млрд грн: на забезпечення кредитних зобов'язань у межах інвестиційних та інфраструктурних проєктів; на пільгове кредитування малого та середнього бізнесу за участю комерційних банків; на фінансування програм щодо посилення обороноздатності та безпеки держави.
Щодо ключових макроекономічних індикаторів на 2022 рік, то прогноз збільшення ВВП України становить 3,8% (за оцінками НБУ, у 2021 році ВВП зросте на 3,1%), інфляція – 6,2% (хоча Нацбанк погрожує скоротити темпи зростання споживцін) наступного року (до 5%), середньорічний валютний курс – у діапазоні 28,6–28,7 грн/$.
Найбільш «ненажерливі» сфери – це соціальне забезпечення (320 млрд грн), безпека та оборона (319 млрд грн), охорона здоров'я (193 млрд грн) та освіта (186 млрд грн).
Міністерство внутрішніх справ отримає 98 млрд грн (така сама сума була і 2021 року), Міністерство оборони – 131 млрд грн (122 млрд грн 2021 року), Національна гвардія – 14 млрд грн (як і 2021-го), Офіс генпрокурора – 13,6 млрд грн (11,5 млрд грн 2021-го), Національне антикорупційне бюро – 1,2 млрд грн (1,07 млрд грн 2021-го).
Обсяг фінансування новоствореного Бюро економічної безпеки перевищить 620 млн грн. Це при тому, що на нього за підсумками 2021 року буде витрачено понад півмільярда, а воно досі не функціонує.
На Міністерство освіти в держбюджеті-2022 заплановано 58 млрд грн (50,4 млрд грн 2021-го), на Національну службу здоров'я – 158 млрд грн (129 млрд грн 2021-го), зокрема на вакцинацію від COVID-19 – 2 6 млрд грн. У сфері соціального забезпечення більшу частину фінансування «з'їсть» Пенсійний фонд. На його дотування в бюджеті передбачено 200,6 млрд грн, що на 2,7% більше, ніж 2021 року. Також у «соціалці» враховано 38,4 млрд грн на виплату ЖКГ-субсидій. Втім, порівняно з 2021-м обсяг субсидій скоротиться майже на 9 млрд грн. Хоча тарифи (передусім на електроенергію та тепло), навпаки, продовжують зростати.
Ще 2022 року буде витрачено близько 40 млрд грн на будівництво та ремонт доріг, 3 млрд грн – на Фонд розвитку підприємництва, 4,4 млрд грн – на фінансову підтримку сільгоспвиробників та фермерів, 671 млн грн – на держпідтримку кіно та 1,9 млрд грн. – на фінансування Національного громадського телебачення.
Оскільки економічного буму у 2022 році не передбачається, збільшення податкових зборів відбудеться здебільшого завдяки посиленню адміністративного тиску на платників податків.
Насамперед у податкові «тиски» потрапить малий та середній бізнес. Нагадаємо, що на підприємців з 1 січня 2022 року чекає тотальна фіскалізація: застосування РРО стане обов'язковим для всіх СПД на єдиному податку, крім першої групи. Крім того, депутати готують до другого читання так званий ресурсний законопроєкт за №5600, ухвалення якого призведе до збільшення фіскального навантаження на бізнес, завдяки чому бюджет має отримати додатково близько 25 млрд грн.
Якщо повернутися до проєкту держбюджету, то податкові надходження 2022 року становитимуть 1,1 трлн грн, що на 11% більше, ніж у 2021-му. Податок на доходи фізосіб принесе держбюджету 161 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 137 млрд грн, рентна плата та плата за користування інших природних ресурсів – 46 млрд грн Акцизний податок із товарів, вироблених в Україні, має принести 84 млрд грн, ввізне мито – 36 млрд грн, внутрішній ПДВ – 166 млрд грн, ПДВ на товари, що ввезені в Україну з-за кордону – 398 млрд грн.
Крім цього, до держбюджету-2022 закладено 150 млрд грн неподаткових надходжень. Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що буде перерахована до держскарбниці, становитиме 49 млрд грн. Це у 1,7 раза більше, ніж 2021 року. А ось адміністративні збори та платежі, а також доходи від некомерційної господарської діяльності скоротяться на 43% – до 9,6 млрд грн.
Не забули автори проєкту держбюджету й про приватизацію. Доходи від продажу державного майна 2022 року становитимуть 8 млрд грн. Це, щоправда, на 4 млрд грн менше, ніж 2021-го. Хоча навряд чи приватизаційний план року, що минає, буде виконано. За даними Державної казначейської служби, за січень – вересень держбюджет отримав від приватизації 2 млрд грн. Тобто лише 17% плану.
Ну і насамкінець невелика приємна новина для бізнесу.
Мінімальної зарплати депутати вирішили не чіпати. Вона з 1 грудня 2021 року зросте до 6500 грн і залишиться на цьому рівні до жовтня 2022 року. А оскільки до мінімалки прив'язані платежі по ЄСВ, роботодавці матимуть майже 11 місяців, щоб підготуватися до чергового зростання податкових відрахувань із зарплат.