Що об'єднує Samsung, Apple, BMW, Audi, Mercedes та Volkswagen? Деталі цих маленьких і не дуже гаджетів створені із заліза, яке виробляється з руди, що видобуває група Ferrexpo. Навіщо власникові компанії Костянтину Жеваго знадобилася приватна мережа LTE? Скільки коштувала ліцензія на користування частотами? Яка безпілотна техніка працює на підприємстві? І до чого тут «Vodafone Україна»? Про це та багато іншого журналістам розповіли на екскурсії кар'єрами Ferrexpo, розташованими поблизу Горішніх Плавнів.
Тестувати smart-рішення Ferrexpo почала ще 2010 року. 2011-го на Полтавському ГЗК запустили бездротову мережу Motorola Mesh. «Екскаватори, самоскиди, бурові верстати, бульдозери, поливальники, паливозаправники, навантажувачі обладнані бортовими комп'ютерами. Водії цих машин отримують команди та звітують про виконання кожної операції. Також техніку обладнано різними датчиками, які допомагають у режимі реального часу відстежувати, що відбувається в кар'єрі: який самоскид, яку гірську масу везе, у якому обсязі, з якого місця навантаження тощо», – розповідає директор з інформаційних технологій Ferrexpo Юрій Арсеньєв, стоячи біля краю оглядового майданчика кар'єру Полтавського ГЗК.
З нього відкривається вражаючий вид. Це найбільший у Євразії кар'єр: довжина – 6 км, ширина – 1,5–2,5 км, глибина – 500 м. Руду тут почали видобувати ще далекого 1960 року. Бурові установки активуються ночами, вдень техніка вивозить породу.
А керується вся ця «велич» із диспетчерського центру. Тут на монітори виведено всі ключові показники, а на великих екранах оператори бачать, як переміщується техніка.
2019 року на Ferrexpo стартував новий раунд IoT-експериментів. «Два роки ми тестували різні технології: стандартний та пропрієтарний Wi-Fi, публічну та приватну LTE-мережі. Зупинилися на останньому варіанті, оскільки лише Private Networks e-LTE задовольнила всі наші «забаганки». Сьогодні на промислових об'єктах необхідна висока швидкість передачі даних, низька затримка, стабільність мережі, швидке перемикання об'єкта, що рухається по території, пріоритизація застосунків», – розповідає Арсеньєв.
Наразі до Private LTE-мережі підключено три дистанційно керовані бурові установки. Якщо експеримент вдасться – на дистанційне керування переведуть і самоскиди. Також на LTE переведуть усю техніку з комп'ютерами та водіями на борту. А надалі приватну мережу збудують у кар'єрі Полтавського ГЗК.
Запуск Private LTE-мережі на кар'єрі Єристівського ГЗК коштував Ferrexpo $1 млн. До цієї суми увійшла й вартість ліцензії, яку компанія придбала в НКРЗІ на використання частот у діапазоні 5,7 ГГц. «Отримали ліцензію локального мобільного оператора, щоби бути впевненими, що діапазон більше ніким не буде зайнятий, тож зможемо спокійно, без перешкод у ньому працювати. Радіочастоти для локального застосування коштують недорого: кількасот тисяч гривень», – уточнив Арсеньєв.
Перші показники ефективності (відсоток зниження витрат, травм на виробництві тощо) наш екскурсовод поки що не ризикнув озвучити журналістам: пілотний проєкт ще не завершено.
Загалом попередні результати роботи мережі його влаштовують: затримка 50–60 мс, швидкість до 4 Мбіт/с від кожної одиниці техніки. «Наразі в мережі працюють не окремі пристрої, а машини з великою кількістю датчиків, відеокамер. Найближчим часом хочемо купити ще кілька десятків безпілотних машин. Мережа розрахована на 120 одиниць техніки», – уточнює IT-директор.
У Ferrexpo чекають на запуск 5G. Навіщо, якщо LTE-мережа влаштовує? «Ми використовуємо різні датчики. Наприклад, є прилади, які не потребують високої швидкості: датчики контролю зниження ґрунтових вод тощо. Але для дистанційного керування технікою потрібні високопродуктивні мережі із низькою затримкою. Сьогодні нам цілком достатньо LTE. Коли ж запустять 5G – зможемо мріяти та реалізовувати вимогливіші за продуктивністю завдання. Як тільки 5G з'явиться – придумаємо, як його застосувати», – розповідає Арсеньєв.
І уточнює: «Конкурувати зі світовими монстрами стає дедалі важче. Наші конкуренти використовують технології для зниження собівартості. Інвестиції в «розумні» рішення допомагають нам утриматися на плаву. Це заділ на майбутнє. Чудово розуміємо, що за місяць-два нові технології не можна запустити, у це треба вкладати роки, поступово впроваджувати, вчитися застосовувати, готувати спеціалістів. І сьогодні ми цим займаємося, щоби завтра не залишитися на узбіччі», – резюмує IT-директор.