41 млрд грн обороту: як smart-рішення допомагають Ferrexpo конкурувати зі світовими гігантами
Навіщо виробник окатків став четвертим 4G-оператором
Що об'єднує Samsung, Apple, BMW, Audi, Mercedes та Volkswagen? Деталі цих маленьких і не дуже гаджетів створені із заліза, яке виробляється з руди, що видобуває група Ferrexpo. Навіщо власникові компанії Костянтину Жеваго знадобилася приватна мережа LTE? Скільки коштувала ліцензія на користування частотами? Яка безпілотна техніка працює на підприємстві? І до чого тут «Vodafone Україна»? Про це та багато іншого журналістам розповіли на екскурсії кар'єрами Ferrexpo, розташованими поблизу Горішніх Плавнів.
7 фактів про Ferrexpo
- До складу Ferrexpo входять Полтавський, Єристівський та Біланівський ГЗК. На перших двох видобувають руду та виробляють із неї залізорудні окатки. Третій – наймолодший ГЗК – поки що на стадії розробки.
- За даними «Опендатабот», 2020 року виторг Полтавського ГЗК перевищив 34,7 млрд грн, чистий прибуток – 11 млрд грн. У Єристівського ГЗК фінрези дещо скромніші: оборот – 6,5 млрд грн, чистий прибуток – 1,08 млрд грн.
- На ГЗК працює понад 7500 співробітників.
- Їхня середня зарплата – близько 20 000 грн.
- Ferrexpo – у трійці світових лідерів з експорту залізорудних окатишів. Вони поставляються на сталеливарні заводи Австрії, Німеччини, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В'єтнаму тощо.
- На території ГЗК прокладено близько 100 км залізниці.
- Розвідані запаси руди на Полтавському, Єристівському та Біланівському ГЗК – близько 20 млрд тонн. «При нинішніх обсягах видобутку нам вистачить роботи ще на 60 років», – жартують на підприємстві.
У чому «розумні» фішки найбільшого в Євразії кар'єру?
Тестувати smart-рішення Ferrexpo почала ще 2010 року. 2011-го на Полтавському ГЗК запустили бездротову мережу Motorola Mesh. «Екскаватори, самоскиди, бурові верстати, бульдозери, поливальники, паливозаправники, навантажувачі обладнані бортовими комп'ютерами. Водії цих машин отримують команди та звітують про виконання кожної операції. Також техніку обладнано різними датчиками, які допомагають у режимі реального часу відстежувати, що відбувається в кар'єрі: який самоскид, яку гірську масу везе, у якому обсязі, з якого місця навантаження тощо», – розповідає директор з інформаційних технологій Ferrexpo Юрій Арсеньєв, стоячи біля краю оглядового майданчика кар'єру Полтавського ГЗК.
З нього відкривається вражаючий вид. Це найбільший у Євразії кар'єр: довжина – 6 км, ширина – 1,5–2,5 км, глибина – 500 м. Руду тут почали видобувати ще далекого 1960 року. Бурові установки активуються ночами, вдень техніка вивозить породу.
А керується вся ця «велич» із диспетчерського центру. Тут на монітори виведено всі ключові показники, а на великих екранах оператори бачать, як переміщується техніка.
Як запустили першу в Україні приватну мережу LTE
2019 року на Ferrexpo стартував новий раунд IoT-експериментів. «Два роки ми тестували різні технології: стандартний та пропрієтарний Wi-Fi, публічну та приватну LTE-мережі. Зупинилися на останньому варіанті, оскільки лише Private Networks e-LTE задовольнила всі наші «забаганки». Сьогодні на промислових об'єктах необхідна висока швидкість передачі даних, низька затримка, стабільність мережі, швидке перемикання об'єкта, що рухається по території, пріоритизація застосунків», – розповідає Арсеньєв.
Наразі до Private LTE-мережі підключено три дистанційно керовані бурові установки. Якщо експеримент вдасться – на дистанційне керування переведуть і самоскиди. Також на LTE переведуть усю техніку з комп'ютерами та водіями на борту. А надалі приватну мережу збудують у кар'єрі Полтавського ГЗК.
Запуск Private LTE-мережі на кар'єрі Єристівського ГЗК коштував Ferrexpo $1 млн. До цієї суми увійшла й вартість ліцензії, яку компанія придбала в НКРЗІ на використання частот у діапазоні 5,7 ГГц. «Отримали ліцензію локального мобільного оператора, щоби бути впевненими, що діапазон більше ніким не буде зайнятий, тож зможемо спокійно, без перешкод у ньому працювати. Радіочастоти для локального застосування коштують недорого: кількасот тисяч гривень», – уточнив Арсеньєв.
Перші показники ефективності (відсоток зниження витрат, травм на виробництві тощо) наш екскурсовод поки що не ризикнув озвучити журналістам: пілотний проєкт ще не завершено.
Загалом попередні результати роботи мережі його влаштовують: затримка 50–60 мс, швидкість до 4 Мбіт/с від кожної одиниці техніки. «Наразі в мережі працюють не окремі пристрої, а машини з великою кількістю датчиків, відеокамер. Найближчим часом хочемо купити ще кілька десятків безпілотних машин. Мережа розрахована на 120 одиниць техніки», – уточнює IT-директор.
Що далі?
У Ferrexpo чекають на запуск 5G. Навіщо, якщо LTE-мережа влаштовує? «Ми використовуємо різні датчики. Наприклад, є прилади, які не потребують високої швидкості: датчики контролю зниження ґрунтових вод тощо. Але для дистанційного керування технікою потрібні високопродуктивні мережі із низькою затримкою. Сьогодні нам цілком достатньо LTE. Коли ж запустять 5G – зможемо мріяти та реалізовувати вимогливіші за продуктивністю завдання. Як тільки 5G з'явиться – придумаємо, як його застосувати», – розповідає Арсеньєв.
І уточнює: «Конкурувати зі світовими монстрами стає дедалі важче. Наші конкуренти використовують технології для зниження собівартості. Інвестиції в «розумні» рішення допомагають нам утриматися на плаву. Це заділ на майбутнє. Чудово розуміємо, що за місяць-два нові технології не можна запустити, у це треба вкладати роки, поступово впроваджувати, вчитися застосовувати, готувати спеціалістів. І сьогодні ми цим займаємося, щоби завтра не залишитися на узбіччі», – резюмує IT-директор.