Спадщина Саакашвілі: які шанси стати реальністю має «український Лас-Вегас за 2,5 млрд»
Чому екологи проти і до чого тут зволікання українських законотворців
Створення українського Лас-Вегаса знову активізувалося. Розташуватися він має під Одесою – між озером Сасик і Чорним морем. За проєктом, там мають бути збудовані десятки готелів і казино.
Проєкт активно просував Міхеїл Саакашивілі ще 2016 року, коли був головою Одеської ОДА. А у 2019-му будівництво нового курорту на Одещині презентував президент України Володимир Зеленський на форумі Ялтинської європейської стратегії. Наразі цей проєкт під назвою «Дунайя» промотує одеський підприємець, голова Центру туризму «Південна ліга» Фазіль Аскеров.
Торік, 29 грудня, Одеська обласна адміністрація зареєструвала держпідприємство «Дунайя» із статутним фондом 10 000 грн. Також проєкт «Дунайя» представляє Україну на всесвітній виставці EXPO-2020 в ОАЕ.
Екологи категорично незадоволені вибором локації під будівництво. Вони наполягають: ця місцевість є частиною Смарагдової мережі та занесена до міжнародного списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.
Mind розбирався, що саме хочуть побудувати під Одесою, скільки грошей на це потрібно, де їх взяти і чи настільки великою є шкода для екології.
Що планують збудувати? Цілорічний курорт із гемблінговою (гральною) зоною «Дунайя» буде розміщений на косі (частина коси – це дамба) між озером Сасик та Чорним морем.
Макет проєкту «Дунайя» на виставці EXPO-2020 у Дубаї
Передбачається забудова 500 га, на яких розміститься щонайменше 95 готелів (20 000 готельних номерів) та інших інфраструктурних об'єктів, що у свою чергу дозволить залучити близько 6 млн туристів щороку, розповідає голова Білгород-Дністровської райради Григорій Мельниченко. Протяжність набережної становитиме понад 10 км.
Як повідомив Фазіль Аскеров у розмові з Mind, у кінцевій концепції автори відійшли від «ігрового міста». «Ми не створюємо гральну зону. Ми створюємо місто-курорт із екологічною філософією, у якому є і гемблінг», – зазначив він.
Макет проєкту «Дунайя» на виставці EXPO-2020 у Дубаї
Передбачено також місце для проведення музичних фестивалів світового рівня (на 50 000 осіб). Перші готелі планується відкрити 2023 року (раніше озвучувалися оптимістичніші рубежі – 2022-й).
Згідно з оцінкою Аскерова, проєкт залучить понад $2,5 млрд приватних інвестицій.
За його словами, сьогодні вже є заявки як від вітчизняних, так і від іноземних компаній на будівництво готелів. «Інтерес іноземних інвесторів пов'язаний із перспективами внутрішнього туризму. В Україні близько 40 млн населення, з яких 20%, тобто близько 8 млн, активно подорожують. Це хороший показник. І немає залежності в умовах пандемії від зовнішніх туристів, як, наприклад, у Єгипті», – упевнений Аскеров. Щоправда, жодну із заявок конкретизувати в коментарі Mind він не погодився.
«Цей проєкт перебуває на особистому контролі президента України Володимира Зеленського та голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького», – наголосив Григорій Мельниченко.
Як виникла ідея? Нагадаємо: ідею побудувати «гральне місто» на Одещині першим озвучив Міхеїл Саакашвілі – під час перебування очільником регіону. Проте Аскеров стверджує, що Міхо лише підхопив ідею.
«Ще задовго до Саакашвілі про цю косу говорив і ексгубернатор Сергій Гриневецький, потім під час призначення Ігоря Палиці головою Одеської області презентацію проєкту робив Ігор Бєлінський (ексдепутат Одеської облради). Власне, Міхеїл Саакашвілі побачив у цьому проєкті «Новий Батумі», а [нардеп від «Слуги народу»] Дмитро Наталуха доклав чимало сил, щоб задум отримав новий імпульс. Разом ми запропонували [Володимиру] Зеленському ідею міста-курорту з екологічною філософією. Це перше місто, напевно, у якого філософія на рівні концепту», – розповідав Аскеров.
Ініціатори створення гральної зони в Татарбунарському районі обговорювали ідею з Офісом Президента, Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінекології та представниками багатьох інших міністерств та відомств.
«Ідейний натхненник цього проєкту Фазіль Аскеров буквально «пробивав» в наявному законодавчому полі можливості для отримання офіційного статусу «Дунайї», – додає Мельниченко.
Хто вже підтвердив участь? Наразі ніхто з активних прибічників проєкту конкретних даних не називає. Хоча ще у квітні 2020 року Аскеров обіцяв, що перший готель буде збудовано 2022 року. Пул інвесторів досі не сформований, при тому що учасники заявляють про 30 готельних операторів, які нібито підтвердили участь у проєкті.
А що з інфраструктурою? Законом про легалізацію грального бізнесу передбачено, що Кабмін може створити до п'яти гральних зон. Локація має відповідати низці характеристик, щоб конкурувати з гральними зонами, наприклад Макао або Південною Кореєю.
За словами керуючого партнера ArtBuild Hotel Group Олексія Євченка (бере участь у розробці проєкту «Дунайя») у коментарі Mind, бажано, щоб подібне місце було курортною зоною, мало хорошу логістику та відповідало багатьом іншим вимогам до майданчика, який покликаний акумулювати певні туристичні потоки.
І місцевість під Одесою ідеально підійшла за багатьма параметрами. «З погляду логістики ділянка дуже зручна для клієнтів з Європи та азіатських країн, тобто має вигідне географічне розташування», – говорить він.
Локація знаходиться за годину їзди від Одеси, де є міжнародний аеропорт, який найближчим часом планується суттєво реконструювати. Автодорогу Одеса – Рені підведено практично під самі Татарбунари, до коси залишилося прокласти ще 1,5 км.
«Також прийнято держпрограму з реконструкції аеропорту Ізмаїл, який розташовано ще ближче. Є домовленість із «Укрзалізницею», що вони дотягнуть гілку і зроблять поруч нову залізничну станцію», – зазначає Євченко.
Ділянка ще потребує серйозних інженерних систем. Проте, хто їх прокладатиме (місцева влада, Міністерство інфраструктури чи іноземні інвестори), наразі невідомо. За словами Євченка, вже опрацьовано домовленості з іноземними компаніями, які готові прокласти там каналізацію та водопостачання, проте деталі керуючий партнер ArtBuild Hotel Group розповідати відмовився.
Мапа місцевості, на якій заплановано створити курортно-гемблінгову зону
Також він не розкрив подробиць перемовин щодо створення сучасного сміттєпереробного заводу за кошти інвесторів. За задумом ініціаторів проєкту, такий завод забезпечуватиме курорт електроенергією. «Курортне місто з гральною зоною не збудується швидко, цей проєкт буде реалізовано поетапно. Тому для створення всієї необхідної інженерної інфраструктури є достатньо часу», – вважає Євченко.
Яким є юридичний статус проєкту? 29 грудня 2021 року Одеська обласна держадміністрація заснувала держпідприємство «Дунайя», статутний фонд становив 10 000 грн. Але для старту гральної зони за нинешніх регламентів треба виконати ще кілька пунктів.
Стан дамби зараз
«Виділення землі, створення техніко-економічного обґрунтування та затвердження його на Кабміні. Потім створення детального плану розвитку території, також із подальшим затвердженням його на Кабміні», – перераховує Євченко.
Одна з ключових проблем – це поточний статус землі «дамба», який юридично потрібно змінити на «землю».
Закон про легалізацію грального бізнесу ухвалено, передбачено створення гральних зон. Але досі не існує законодавчого алгоритму їхнього будівництва та контролю за цим процесом.
Чому екологи проти? Забудова 500 га пересипу між озером Сасик і Чорним морем викликала бурхливі протести екологів. Нинішній статус озера Сасик – частина Смарагдової мережі. Його береги, а отже, і пересип, де планується створити «Дунайю», мають статус міжнародних водно-болотних угідь як місця поселень водоплавних птахів і занесені до міжнародного списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.
В історичному контексті все виглядає складніше.
Сасик – жертва експерименту з «підкорення природи». До 1970-х це був лиман із лікувальними грязями, курорт. У рамках масштабного проєкту опріснення його вод для сільськогосподарської мети лиман відокремили від моря дамбою (пересипом). Проєкт через неточні розрахунки провалився, вода була опріснена частково, ґрунт зрошуваних угідь зіпсований, а курорти закрилися.
Багато місцевих жителів та екологи пропонують відновити лиман. «Щодо цієї території – 14 км пересипу, на якій побудовано дамбу, це Рамсарські угіддя та Смарагдова мережа. Також цей пересип є прибережною захисною смугою Чорного моря. Це ділянка, що має увійти до Національного природного парку «Тузловські лимани». Саме тому цей процес блокує [губернатор Сергій] Гриневецький уже більше року!» – розповідає директор національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк.
Клопотання щодо приєднання цієї території до НВП «Тузловські лимани» й отримання охоронного статусу підтримані Мінекології, наголошує вона. Вихристюк також зазначила, що забудова обраної для «українського Лас-Вегаса» території призведе до подальшої деградації водойми та занепаду населених пунктів навколо неї.
Євченко парирує: правила Смарагдової мережі не забороняють вести традиційну госпдіяльність і створювати рекреаційні зони. «Заборона й обмеження стосуються лише тих підприємств, які можуть завдати шкоди природі – наприклад, не можна розміщувати хімвиробництва чи вітроелектростанції», – зазначає він.
Якими були альтернативні проєкти гральних зон? Раніше була спроба створити гральну зону в Херсоні за повного сприяння з боку місцевої влади. Але виявилося, що недостатньо просто виділити територію та оголосити, що гральна зона з’явиться саме тут.
«Коли губернатором Херсонської області був Юрій Гусєв, він скрізь декларував, що готовий будувати гральну зону. Потім вони [Херсонська обласна адміністрація] зверталися з офіційним запитом до Кабміну й Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, де ніхто не міг їм пояснити, що саме треба зробити і які документи оформити, щоб отримати для обраної території статус гральної зони», – розповідає Євченко.
Він переконаний, що законодавчий вакуум найближчим часом треба обов'язково наповнити новими регулювальними актами, які зроблять цей процес зрозумілим і прозорим.