Українська стартап-індустрія в цифрах очима поляків: 53% проєктів шукають інвестиції

Польща почала активно придивлятися до українських стартапів. І не лише придивляється. Polish-Ukrainian Startup Bridge (PUSB) і польський аналітичний центр ProVision Solutions за підтримки Українського фонду стартапів провели дослідження цієї індустрії в нашій країні.

Мета, що декларується, – з'ясування бар'єрів розвитку стартапів і надання допомоги, щоб їх «обійти». В опитуванні взяли участь засновники 158 вітчизняних стартапів. Mind вибрав найцікавіші цифри з презентації дослідження журналістам.

Стільки стартапів працюють в Україні без реєстрації. 36,1% оформлені як ТОВ. Ще 13,9% припадає на частку ФОП.

Такий вік 75% опитаних стартапів. Найбільша кількість проєктів (27,2%) з'явилася 2021 року. 48% команд – поки що на Pre-seed-стадії.

Стільки стартапів наразі не генерують доходу. 19,6% заробляють менше ніж 10 000 євро. І лише в 10,8% виручка – понад 50 000 євро.

Для стількох стартапів одним із джерел фінансування є власні кошти. А для 39,2% особисті заощадження – це єдине доступне джерело отримання капіталу. Кожен третій проєкт із дослідження отримав гроші від УФС. Ще 18,4% здобули фінансування через інші публічні гранти.

Стільки стартапів знаходяться в Києві. За столицею йдуть Харків (10,8%) і Львів (8,2%). «Далі – у рази менше по всій Україні. Причина цього – стартапи розташовуються ближче до грошей. На жаль, в Україні великі та ризикові гроші – лише в Києві», – пояснює партнер PUSB, засновник BFS Ярослав Харій.

Стартапів мають двох засновників, 25% – трьох. А понад шість фаундерів лише в 3% проєктів. «Ці цифри говорять про те, що більшість стартапів лише розпочинають свій бізнес і великого розмиття часток ще не відбулося», – пояснює Харій.

Стільки стартапів орієнтуються на B2B-сервіси. А 29% розвиваються у B2C.

Стільки стартапів орієнтуються на глобальний та український ринки. Працювати лише в Україні хочуть 24%, за кордоном – 12%. «Ми бачимо, що вітчизняні стартапи розглядають Україну як ринок для тестування свого продукту», – уточнює Харій.

Стільки респондентів вважають, що серйозною перешкодою для їхнього розвитку є складний доступ до зовнішнього фінансування. Також у переліку бар'єрів – відсутність освітніх сервісів, високі податки, пандемія, дефіцит спеціалістів із потрібною кваліфікацією, бюрократія тощо.

Понад 48% респондентів зазначили, що відсутність грошей на розширення команди – найсерйозніша внутрішня перешкода для їхнього розвитку. На другому місці – проблеми з фінансуванням розвитку вже працевлаштованих працівників (25,9%).

Стільки стартапів збираються шукати зовнішнє фінансування, 28% займуться створенням нових сервісів, 14% хочуть посилювати співпрацю з університетами та дослідницькими центрами. Примітно, що 10% респондентів не знають, що робитимуть далі.

Стільки «однорогів» у Польщі. «А в Україні за останні три роки було не менше шести компаній з оціночною вартістю в мільярд доларів. Ця тенденція свідчить про загальний розвиток стартап-екосистеми в країні та її потенціал», – йдеться у звіті.