З 24 лютого, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, формат роботи державних інституцій кардинально змінився. Ефективність їхньої роботи в умовах воєнного часу у більшості випадків безпосередньо залежить від поєднання двох факторів: скоординованості дій команди та сприяння з боку вищих органів влади.
У цьому контексті робота судової системи виявилася заручником людини, яка мала б максимально допомагати підтримувати її працездатність.
Про те, що в Офісі Президента працює Андрій Смирнов – заступник голови, який відповідає за координацію із судами, до останнього часу мало хто здогадувався через його низьку активність принаймні в публічній її частині.
Проте на початку поточного тижня він дав комплементарне – самому собі – інтерв'ю, яке мало два ефекти. Перший – Смирнов вийшов у публічну площину, другий – різко зросла кількість запитань до роботи судів через протиріччя, які задекларував спікер.
Найбільш сумнівним і безвідповідальним видається меседж, у якому заступник голови ОПУ закликає суддів повертатися до Києва. «Поки що займаюся питанням, я хочу повернути та змусити столичні суди працювати: районні, апеляційний, Верховний Суд. Мені хочеться, щоб суди в Києві почали працювати», – каже Смирнов.
Цей меседж працює в анекдотичній парадигмі «я стратег», оскільки не враховує практичного боку питання. Зокрема, немає жодного слова про те, як де-факто забезпечити цю роботу в столиці в умовах воєнного стану, коли в Києві рідкісний день обходиться без щонайменше 10 повітряних тривог, які передбачають своєчасне переміщення до бомбосховища. Також не враховується, що абсолютна більшість суддівського складу – жінки. На багатьох із них зараз лежить обов'язок захистити своїх дітей.
Ці аспекти Смирнов жодним чином не пояснює, лише каже, що тестується можливість віддаленої роботи, у рамках якої «судді будуть у столиці, а апарат – у безпечному місці». Знову ж таки, як суддя може працювати віддалено і які захищені канали комунікації маються на увазі, він не перейнявся пояснити, як і те, чи відповідають вони вимогам ДССЗІ.
Ще один аспект лежить виключно в моральній площині. Чи може закликати суддів повернутися до столиці, тобто в зону підвищеного ризику, людина яка із самого початку війни перебуває у Львові у відносній безпеці.
За підсумками читання інтерв'ю залишається непроясненим найголовніше питання – статус роботи судів. З одного боку, Андрій Смирнов рапортує, що з початку війни та по 29 березня судами було ухвалено та направлено до Єдиного держреєстру понад чверть мільйона (252 557) судових рішень. І відразу суперечить цим переможним цифрам, кажучи, що Окружний адміністративний суд не працює.
Зокрема, він не може через непередбачені обставини поставити крапку в позові Віктора Януковича до Верховної Ради щодо його самоусунення від здійснення конституційних повноважень президента України.
Тобто, за словами Смирнова, суди одночасно і працюють і ні.
Також, за неофіційними даними, протягом місяця, коли Смирнов перебуває у Львові, рівень безпеки здавався йому недостатнім, і він шукав неформальні способи та можливості перетину кордону. Такі плани озвучують представники його близького кола, проте Mind не міг офіційно підтвердити це. Ми наводимо цю інформацію як суспільно важливу.