Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні

І як галузь може допомогти в боротьбі з ворогом

Фото: depositphotos.com

Mind уважно відстежує, як вітчизняний бізнес адаптується до умов воєнного стану. Зокрема, ми детально описуємо реалії життя та роботи великих ІТ-компаній, адже саме вони протягом багатьох років генерували значний приплив як валютних, так і гривневих надходжень в українську економіку.

Усі звикли: де-де, а в IT-сфері робота є завжди. До війни в Україні попит на спеціалістів з боку вітчизняних та закордонних роботодавців був чималий. Але за останній місяць ситуація на IT-ринку праці кардинально змінилася. Розповідаємо про ці зміни на прикладі конкретних кейсів, озвучених клієнтами платформи Zakupki.ua.

Що було з IT-ринком праці в Україні до війни?

За останні роки IT-галузь в Україні зростала чи не з космічною швидкістю. Епоха, коли технічні навички на 100% визначають успіх у кар’єрі, змінилася на епоху інтеграції в світові тренди корпоративної комунікації, де найважливіше – продемонструвати власний, нехай і помилковий результат роботи.

І якщо на початку становлення IT-галузі в Україні конкуренція на деякі вакансії  «спеціаліста» досягала показників до 90 людей на місце, то, за даними сайтів з пошуку роботи, в середині минулого року попит на українських IT-фахівців бив рекорди до 400 осіб на місце.

Обсяг вакансій активно почав зростати із початком локдауну у квітні 2020 року. Ось чому насамкінець їхня кількість перевищила кількість спеціалістів «у пошуку роботи» втричі. За останніми статистичними даними, у вітчизняних та закордонних IT-компаніях знайшли себе близько півмільйона українських фахівців.

Що з IT-ринком праці в Україні зараз?

За даними опитувань, нині ринок IT-праці в Україні скоротився вдвічі. За першу декаду березня майже 2000 IT-працівників було призвано до лав ЗСУ або вони приєдналися до військ тероборони. Багато закордонних компаній скоротили персонал або відклали контракти. 

Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні

Президент «Європейської асоціації програмної інженерії» Владислав Савченко додає, що війна дуже сильно змінила компанії українського IT-сектору. Більшість з тих, що працював на внутрішньому ринку, працюють і далі. Але сервісні компанії були позбавлені майже половини платоспроможних клієнтів. Пощастило тим, хто мав запаси і певний кеш-флоу.

Багато проєктів опинилися на паузі або закрилися без оплат. «У європейських та американських топменеджерів є чітка вказівка не укладати нових контрактів з українськими підрядниками на IT-послуги через ризики, які несе із собою війна. Про це розповідає кожна друга компанія в нашій асоціації. Але для таких пересторог немає жодних підстав. За місяць війни всі IT-компанії України передислокувалися в безпечні місця. Більшість хлопців зараз у Західній Україні, дівчата – за кордоном. Завдяки Мінцифрі нам вдалось організувати доставку та роздачу в Україні станцій Starlink, що забезпечують безперебійний інтернет», – зазначає Савченко.

Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні

Богдан Шаповал керує командою IT-фахівців у компанії Powercode. Він – один з тих, хто евакуювався до Львова на другий день війни. «Максимальна наближеність до кордону (на випадок евакуації дружини з дітьми) та гарно розвинута інфраструктура. Наскільки я знаю, дуже значна частина працівників IT обрали саме Львів для тимчасового переселення. Перший тиждень обходився мобільним інтернетом», – розповідає він.

І додає: спочатку важко було працювати через емоційний стан. Багато часу йшло на спілкування зі знайомими –  хто де, чи в безпеці, але згодом усе налагодилося. «Зараз я втягнувся в звичний робочий режим. Це було не дуже складно, бо пандемія навчила працювати дистанційно, і за фактом у роботі мало що змінилося – ті самі віртуальні мітинги з командою, із замовниками тощо», – ділиться враженнями Шаповал.

Донедавна у Львові було безпечно і комфортно, окрім наявності волонтерських центрів і повітряних тривог, мало що нагадувало про те, що в країні війна – люди гуляють, ходять у кафе. «І це наповнює оптимізмом, що ми обов'язково переможемо. Все буде Україна», – резюмує він.

Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні

Колега Богдана – Михайло Опанасенко переїхав із Запоріжжя у Хмельницький і також зараз працює за звичайним графіком. «Наразі винаймаємо квартиру. Іноді бувають повітряні тривоги, але загалом у місті безпечно, і я продовжую працювати в цей складний для країни час. Що стосується якості життя, то тут усе є, нещодавно навіть кінотеатри почали працювати. У вихідні допомагаю волонтерам», – говорить він.

Тож у «Європейській асоціації програмної інженерії» запевняють – перестороги Заходу щодо ризиків невиконання замовлень українськими розробниками безпідставні. Усі проєкти, замовлені в Україні, будуть виконані якісно та у визначений термін.

Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні

Утім для тих, хто бажає та вміє робити щось корисне, в IT-галузі чим зайнятися є. По-перше, в Україні працює потужна організована Мінцифрою IT-армія, а по-друге – свою роботу продовжують громадські організації. Одна з таких – «Український народний контроль за діджиталізацією». Її керівник Андрій Роговський створив благодійний навчальний проєкт «IT-паросток», до якого може долучитися будь-хто.

«Зараз найкраще, що можна робити, – це вивчати цифрові технології. Не обов'язково розробляти коди. Популярний відеоблогер здатен завдати шкоди ворогові більше, ніж група любителів, яка надсилає DDOS із хмарних ресурсів на сайти-мішені. Перспективи залежать виключно від мотивації, уважності та самонавчання. У нас немає секретних технологій чи власних курсів – натомість ми залучаємо до розробки практичних кейсів (зокрема й для потреб ВСУ та ТРО) та у процесі їх створення дозволяємо волонтерам зрозуміти свої слабкі сторони, після чого їм самим легше побудувати своє кар'єрне зростання», – додає Андрій Роговський.

Тобто, якщо хтось серйозно вирішить будувати кар'єру в цифровому світі – він туди потрапить. «Просто це може забрати роки, а з нами – місяці, тому що ми є єдиною організацією, яка не просто дає вудку, а ще вчить, як правильно ловити рибу. Останній з проєктів – додаток Odb-auto-app – за тиждень увійшов до десятки найкращих у AppStore», – підкреслює він.

Що буде далі з IT-ринком праці в Україні?

Поки попит на українських IT-фахівців з боку закордонних компаній падає, зростає увага до спеціалістів з боку... держави. Так, багато фахівців долучаються до проєктів Мінцифри, які допомагають СБУ, ЗСУ та військам тероборони вирішувати завдання, пов'язані із вторгненням. Ті ж IT-волонтери з проєкту «IT-паросток», а це близько пів тисячі людей, створюють цілі програмні комплекси для відстеження мародерів, викрадених автомобілів тощо. 

«Ми відкрили цілий відділ, у якому десятки фахівців-початківців під моїм керівництвом вивчають канали припливу валюти в Росію через компанії-прошарки, проводять інформаційно-диверсійні заходи високого інтелектуального рівня. Примітивним DDOS ми не займаємось. Також ми допомагаємо СБУ виявляти вразливі місця в інформаційних інфраструктурах. Я чув про зміни в законодавстві, які допоможуть отримати винагороду за подібну допомогу державі з боку громадськості. Адже раніше всі наші спроби донести держструктурам інформацію про можливі кібератаки розбивалися об незацікавленість чиновників, а деякі звернення – взагалі губилися», – розповідає Андрій, керівник ГО «УНКД» та проєкту «IT-паросток».

Отримавши освіту інженера-конструктора, Антоніна Осипенко не змогла знайти роботу, проте вирішила бути волонтером. «Думала, що я нічого знайти не зможу дистанційно. В “УНКД” я і сама навчаюсь, і  допомагаю новачкам. Взагалі дуже багато чого вже навчилася. Керівники проєкту навчили мене багатьом речам, які використовують сучасні компанії для ведення аналізу ринку, обробки інформації та роботи з реалізацією ідеї – від її появи до успішного впровадження на світовому ринку. Також я проводила дослідження для інституту емоційного розвитку. Сподіваюся, висновки, зроблені при цьому дослідженні, допоможуть іншим знаходити гідну і високооплачувану роботу, навчать вести переговори та спілкуватися з великою кількістю людей. Наразі я вже можу створювати застосунки на react-native – один з таких вже допомагає на блокпостах розпізнати номери машин» – розповідає вона про свій досвід співпраці з Odb-auto-app.

У «Європейській асоціації програмної інженерії» запевняють: зараз необхідно донести реальний стан речей до західних партнерів, а саме: українські IT-фахівці мають можливість та продовжують працювати за будь-яких умов. І якщо до України не будуть залучені нові IT-контракти – це призведе до небезпеки усього IT-сектору.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua