«Стратегічний джекпот НАТО»: як фіни та шведи змінюють баланс сил
П'ять найважливіших виграшів від вступу Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного військового альянсу
Дві північні нації довго пишалися своїм нейтральним статусом. Фінляндія не входила до жодних оборонних союзів майже 80 років, Швеція – 200 років. Тепер вони хочуть стати 31-м та 32-м членами НАТО, і в четвер, 19 травня, президент США Джо Байден запропонував їм «повну підтримку» Сполучених Штатів.
Експерти очікують, що Фінляндію та Швецію візьмуть до альянсу в червні, і називають це найзначнішим геополітичним підсумком війни в Україні. Mind пропонує дізнатися чому.
Додавання двох модернізованих армій
«Членство Швеції та Фінляндії в НАТО не лише покращить нашу власну безпеку, а й зміцнить весь альянс. Ми робимо ці історичні кроки в тіні жорстокої війни, яка змусила нас переглянути нашу безпекову політику», – заявив 17 травня президент Фінляндії Саулі Нііністе у зверненні до парламенту Швеції.
За його твердженням, прийняття Фінляндії та Швеції до НАТО – це не акт милосердя. Дві північні країни мають грізні збройні сили, які зроблять істотний внесок у стримування подальшої російської агресії.
Фінляндія має найкращий у Західній Європі артилерійський арсенал, що включає 700 гаубиць, 700 важких мінометів та 100 різних систем запуску ракет. Нещодавно лісова країна збільшила витрати на свою оборону і замовила у США 64 багатофункціональних винищувачів-бомбардувальників п'ятого покоління F-35, які доповнять флот бойових літаків F-18.
Чинна армія Фінляндії є відносно невеликою і налічує лише 23 000 осіб. Але в країні, яка двічі пережила російське вторгнення – 1939 та 1944 року, запроваджено загальний військовий обов'язок, що дозволяє швидко мобілізувати 280 000 солдатів – це більше, ніж росія відправила в Україну 2022 року.
Швеція за чисельністю населення та розміром економіки вдвічі перевершує Фінляндію, але кількість військових у неї не така велика – 24 000 діючих військовослужбовців і лише 31 800 резервістів. Однак Стокгольм також почав збільшувати витрати на оборону і розширювати свої збройні сили. Армія Швеції замовила 204 бойові літаки у внутрішніх виробників, у тому числі винищувачі JAS-39 Gripen у корпорації Saab. Ще північне королівство виробляє тихохідні дизельні підводні човни та планує збільшити свій флот субмарин із чотирьох до п'яти одиниць, а також закупити нові корвети.
Військові сили Швеції та Фінляндії у 2022 році
| Швеція | Фінляндія | |
| Оборонний бюджет | $8,6 млрд | $6,3 млрд |
| Місце у рейтингу бюджетів | №26 зі 142 | №35 зі 142 |
| Прогнозований ВВП | $621 млрд | $298 млрд |
| Населення | 10 млн | 5,5 млн |
| Кількість діючих військовослужбовців | 24000 | 23000 |
| Кількість резервістів | 31800 | 900000 |
| Оцінка бойової авіації | №43 зі 142 | №46 зі 142 |
| Оцінка військового флоту | №5 зі 142 | №11 зі 142 |
| Оцінка загальної військової сили | №25 зі 142 | №53 зі 142 |
Дані Global Firepower Index
Острів Готланд – непотоплюваний авіаносець серед Балтійського моря
Найважливіший актив Швеції – це острів Готланд.
Розмістивши на ньому військову базу з протикорабельною зброєю та ракетами земля-повітря, Північноатлантичний альянс зможе закривати морський та повітряний простір навколо нього. З такою здатністю він фактично зробить Балтійське море своїм озером, на 90% оточеним країнами НАТО.
«Існує приказка: хто контролює Готланд, той контролює південну Балтику. Вся справа у місці розташування. Цей острів знаходиться менш ніж за 100 км від узбережжя Швеції, приблизно за 120 км від Латвії, за 200 км від Фінляндії і за 300 км від Калінінграда, російського анклаву», – пояснює важливість острова Готланд історик шведського Уппсальського університету Мікаель Норрбі.
Посилення обороноздатності країн Балтії
Найуразливішими членами НАТО вважаються Латвія, Литва та Естонія, оскільки вони межують із рф і білоруссю та мають російськомовне населення, присутність якого може стати для путіна виправданням для агресії.
Наземним сполученням трьох країн Балтії з іншими членами НАТО та ЄС є вузький (65 км) Сувалкський коридор між Калінінградською областю та Білоруссю. Його називають ахіллесовою п'ятою Північноатлантичного альянсу, оскільки в разі збройного конфлікту росія може спробувати перекрити цей коридор й ізолювати Литву, Латвію та Естонію.
«Головна місія НАТО – утримувати росію від нападу на країни Балтії, – цитує Washington Post Крістофера Скалубу, керівника ініціативи «Трансатлантична безпека» в Атлантичній раді. – Членство Швеції та Фінляндії забезпечить НАТО додатковим маршрутом постачання Литви, Латвії та Естонії через Балтійське море».
Кордон рф з НАТО збільшується на 1340 км
Найвища іронія полягає в тому, що путін виправдовував своє вторгнення в Україну небажанням росії допустити біля своїх кордонів ще одного члена НАТО, при тому що Альянс ніколи не збирався приймати Україну до своїх лав. Тепер сухопутний кордон рф із Північноатлантичним військовим блоком розшириться на 1340 км.
«Приєднання Фінляндії до Альянсу радикально змінить порядок безпеки в Європі як для НАТО, так і для росії. Між ними з'явиться дуже, дуже довгий кордон, і, звичайно, він наблизить НАТО до Санкт-Петербурга. Своєю чергою, НАТО отримає набагато більше територій біля російського кордону, які потрібно захищати», – коментує ситуацію Майкл Кіммедж, експерт Німецького фонду Маршалла.
Наразі з росією межують п'ять членів НАТО: Норвегія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. З усіма ними рф має 1210 км загального кордону. Подовження кордону з НАТО більш ніж удвічі поставить перед москвою гігантську проблему забезпечення власної безпеки та зменшить її наступальний потенціал. Так, НАТО у разі загрози російського вторгнення до Балтії зможе організувати військові навчання у фінських лісах навпроти Санкт-Петербурга та змусити москву перемістити туди свої війська.
Поліпшення іміджу НАТО
Прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін
До вторгнення армії путіна в Україну 24 лютого лише 20% фінів підтримували шлях до НАТО. На початку травня кількість охочих вступити до Альянсу підскочила у Фінляндії до 75%. У Швеції кількість громадян, які схвалюють членство в НАТО, зросла з 37% у січні до 58% у травні.
Імідж НАТО покращує те, що на тлі вступу до нього двох північних країн путін виглядає геополітичним лузером. Почавши війну, «щоб не допустити розширення НАТО», російський президент змусив Альянс розширюватись. А оскільки бої в Україні затягнулися та скували путінську армію, він не може направити війська до країн Північної Європи, щоб перешкодити їхньому входженню до західного військового блоку.
Прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін запевнила, що росія вже жодними загрозами – навіть застосування ядерної зброї – не зможе стримати її країну від вступу до НАТО. Побоювання радіоактивного попелу лише посилює прагнення стати частиною Альянсу.
«Я думаю, що у складі НАТО ми отримаємо захист, коли ситуація стане ядерною, оскільки НАТО також має ядерну зброю», – сказала Санна Марін.