IT-індустрія під час війни: із Levi9 залишилися майже всі міжнародні клієнти
Компанія ще в січні вивезла стратегічне обладнання з київського офісу
Mind продовжує серію публікацій про те, як IT-компанії переживають рашистську навалу. Ця галузь – одна з небагатьох, яка оперативно поновила повноцінну роботу та здатна підтримувати економіку України валютними надходженнями. ІТ-компанії у 2022 році можуть принести понад 20 млрд грн податків. Минулого року експорт українських ІТ-послуг зріс на 36% – до $6,8 млрд. ІТ-галузь сплатила 23,5 млрд грн до держбюджету.
У цій публікації – кейс компанії Levi9, яка займається розробкою програмного забезпечення з 2001 року. До війни з Levi9 співпрацювало понад 330 спеціалістів у офісах Києва та Львова, у компанії було понад 50 вакансій. А що зараз? Які дві версії плану евакуації фахівці розробили до вторгнення рф? Які необхідні речі заздалегідь закупили у львівський офіс? Що саме компенсували кожному спеціалісту на 5000 євро? Чим допомагали колеги з Румунії та Нідерландів? Чому компанія втратила одного корпоративного клієнта? Та як саме підтримує ЗСУ? Про це та багато іншого Mind розповіли в Levi9.
Про план Х та тренінг по роботі з тривогою під гуркіт ворожих снарядів
Ми пропрацьовували план евакуації спеціалістів та їхніх родин ще в січні, адже конфлікт загострювався задовго до загарбницького та підступного нападу рф на Україну. Вивезли частину стратегічного обладнання, сервери, техніку та важливу документацію з київського офісу. Членів команди попросили в спеціальній онлайн-формі вказати свої плани на випадок екстреної евакуації та зазначити, чи потребують вони чи їхні близькі допомоги від компанії.
Напередодні нападу, в середу 23 лютого, Червоний Хрест організував для спеціалістів тренінг «Тривожна валіза». Уже вранці 24 лютого ці знання, на жаль, стали в пригоді. А внутрішній тренінг по роботі з тривогою в критичних ситуаціях психологи провели під гуркіт ворожих снарядів.
Мали дві версії ВСР-плану: при локалізованому нападі на сході України та при повномасштабному вторгненні. Ми були підготовлені, передбачили фінансову та координаційну підтримку, проте не могли забезпечити спеціалістів транспортом. Ми не логістична компанія, а впевненості у своїх кроках на 95% в умовах війни не було.
Повномасштабний напад російських окупантів на українські міста був найменш очікуваним. Ми дещо адаптували план евакуації згідно з новим розвитком подій. Багато спеціалістів виїжджали зі своїх домівок якомога швидше, хтось залишився чи відтермінував переїзд. Були й ті, хто певний час не міг виїхати з гарячих точок, але зараз уже в безпеці. Постійно на зв’язку з усіма українськими колегами, розв'язуємо оперативні організаційні питання, інформуємо про новини в компанії.
Про нові домівки у Львові, Румунії, Нідерландах та Польщі
Основним чек-поінтом для евакуації визначили офіс Levi9 у Львові та підготували його ще напередодні 24 лютого. Перед війною зв'язалися з рієлтерськими агенціями у Львові та подумали над різними сценаріями релокації фахівців.
Офіс у Львові заздалегідь облаштували необхідним побутовим обладнанням: електроплити для приготування їжі, пральні та сушильні машини та інші корисні дрібнички. У цілому з перших днів війни туди релокувалося близько 80 колег, а постійно у львівському офісі проживає 12 осіб.
Допомагали з пошуком житла на заході України та за кордоном, де є delivery-центри компанії. У Румунії та Нідерландах розташовані офіси Levi9, а в Польщі клієнти самі запропонували свою підтримку. Наш support-package склав 5000 євро на спеціаліста та передбачав компенсацію житла й транспорту.
У боротьбі за цінності та незалежність України нас підтримали також клієнти та наші закордонні колеги з офісів Levi9. Наприклад, левінайнери могли тимчасово переїхати до Румунії чи Нідерландів – місцеві колеги зустрічали на вокзалі та в аеропорту, координували і допомагали з пошуком житла, шкіл і дитячих садочків. Деякі прихистили в себе, навіть закупили харчі й теплий одяг на перший час. Наші колеги та партнери турбуються про безпеку українських спеціалістів і подальший розвиток подій, допомагають організаційно та фінансово на всіх етапах.
Про повернення до дії
Війна, беззаперечно, вплинула на Levi9, як і на весь український бізнес і українців. Найважче було в перший тиждень – тоді продуктивність і час, який команда могла приділяти проектним задачам, зменшилися. За пару тижнів ми відновили активність і вже вийшли на довоєнний рівень продуктивності. При цьому завантаженість частини проектних команд переструктурували.
Деякі спеціалісти Levi9 вступили до лав Територіальної оборони та Збройних сил України (близько 4%), дехто виїхав за кордон чи долучився до волонтерської діяльності. Зараз волонтерством, окрім основної роботи, займається близько третини левінайнерів, багато хто за власною ініціативою допомагає колегам, родичам і близьким, але не всі вважають це волонтерством.
Про реакцію клієнтів
Із Levi9 залишилися майже всі міжнародні партнери. Проте одного корпоративного клієнта ми втратили – їхня compliance-політика не передбачала роботи з компанією, що розташована в зоні активних військових дій. Проект був досить невеликий і не дуже вплинув на фінансове становище компанії. Команду, що працювала на цьому проекті, уже перевели на інший.
Про умови співпраці
Наша команда залишилася в повному складі. Ми зберегли й умови співпраці з мобілізованими колегами. Вони продовжують вчасно та в повному обсязі отримувати оплату згідно зі своєю позицією в компанії. При цьому задачі колег, які не можуть повноцінно залучатися в проекти, підхопили члени команд, що залишилися та мають можливість і ресурс працювати.
Про зміни в пошуку нових фахівців під час війни
Як і будь-якій сервісній ІТ-компанії, щоб продовжувати розвиватися, нам потрібні нові проекти та, відповідно, розширення команди під них. У перші тижні війни пошук спеціалістів призупинили – це було неактуально та треба було налагодити процес онбордингу. Як наслідок, активність рекрутингу дещо знизилася.
Зараз уже залучаємо нових фахівців і знайомимо їх із особливостями нашої роботи. При цьому стратегію онбордингу довелося адаптувати під онлайн – логістика ускладнилася, а фахівці знаходяться в різних містах, селах, областях і країнах.
Про те, що війна не стала перешкодою навчанню
З початком бойових дій переглянули навчальні активності та сконцентрувалися на підтримці колег ментально й фізично. Проте вже помітили зацікавленість спеціалістів у саморозвитку, опануванні нових навичок і перекваліфікації. Уже повністю відновили внутрішні навчальні активності та освітні програми для новачків, зокрема, Front-end Junior Academy.
Про підтримку ЗСУ
Зараз одна з основних наших активностей – допомагати українській армії. Керівництво запускає власні ініціативи, одна з яких – внутрішній благодійний фонд. Внески в нього головний офіс подвоює та направляє на користь бійців ЗСУ та ТрО в гарячих точках, а також на забезпечення речами наших мобілізованих колег.
З початку бойових дій в Україні ми впровадили військовий збір, який направляємо на рахунок НБУ для допомоги армії та у фонди «Армія SOS», Фонд Сергія Притули, Фонд оперативної допомоги KOLO тощо. З лютого компанія закупила обладнання на майже 770 000 грн і перерахувала у вісім благодійних організацій близько 2 млн грн.
Усі члени команди Levi9 долучаються до волонтерських ініціатив колег: закупівля тактичного та стратегічного обладнання, пошук необхідних речей, медикаментів тощо. Окремий напрям – купівля авто для потреб армії. За два місяці передали військовим дев’ять автівок.
Про майбутнє IT-індустрії
Ми пережили понад два місяці роботи в умовах війни – це мало, щоб сформувати далекоглядні прогнози. Проте певні тренди на ІТ-ринку вже зароджуються.
Перегрітий ринок може стабілізуватися. Кандидатів у активному пошуку стало більше, що сповільнює швидкість зростання рівня компенсацій. Натомість кількість вакансій за останні два місяці зменшилася. Рекордне падіння було в березні – за місяць з’явилося тільки приблизно 4000 нових пропозицій, тоді як до війни компанії публікували 2000–2500 позицій щотижня. І хоча пропозицій роботи з кінця березня більшає, їх все ще вдвічі менше, ніж до війни.
Попит на українські розробки з боку іноземного бізнесу залишається. Робити висновки щодо зміни співпраці з клієнтами ще зарано, адже будь-яка нестабільність несе ризики для бізнесу. Компанії, особливо великі корпорації, мали або призупинити діяльність в Україні, або переглянути security- та compliance-процедури, щоб продовжити займатися розробкою тут.
Українські ІТ-спеціалісти сильні та професійні, міжнародний бізнес зацікавлений у наших рішеннях і експертизі. Усе більше іноземних компаній розширюють свої представництва в Україні, тож із цієї точки зору майбутнє українського ІТ оптимістичне.
Більше фокусу на міжнародний ринок. Ситуація з клієнтами різниться залежно від напряму та моделі ІТ-бізнесу. Продуктові компанії, зокрема ті, що орієнтувалися на локальний ринок, опинилися в менш вигідному становищі через зменшення попиту на свої рішення. Натомість сервісна галузь швидко адаптувалася до нових умов і змогла зберегти певну частину клієнтів. Проводячи паралелі з 2014 роком, коли український ринок аутсорсу трохи завмер і швидко відновився, можна передбачити позитивну динаміку та швидке відновлення, якщо ворогу не вдасться значно просунутися.