Міжнародна аудиторська компанія PricewaterhouseCoopers опублікувала дані проведеного у червні дослідження глобальних споживчих настроїв – Global Consumer Insights Pulse Survey. Під час дослідження було опитано 9069 споживачів у 25 країнах. Споживачі в Україні зі зрозумілих причин не були охоплені.
Ресечери виявили основну тенденцію: розуміння та терпіння, яке споживачі виявляли на старті пандемії, наслідки якої були посилені війною, розв'язаною росією проти України, практично зійшли нанівець. Тепер люди, які готові витрачати гроші, розраховують отримати за них максимальний сервіс. Це ускладнює становище компаній-виробників та постачальників, оскільки ланцюжки поставок все ще утруднені.
Mind виділив основні тренди, які визначатимуть поведінку покупців у середньостроковій перспективі.
Повсюдне подорожчання – чи не найголовніше очікування, яке артикулюють споживачі. Його прогнозують 65% опитаних, які купують товари у традиційних офлайн-магазинах, і 56% покупців, які практикують онлайн-шопінг. На практиці це може вилитися в прагнення сформувати запаси товарів – насамперед гігієнічних засобів, в основному дитячих, та харчових товарів тривалого зберігання.
37% покупців, які купують у традиційних маркетах, усвідомлюють, що наступна партія звичних товарів може затриматися через проблеми з логістикою. В онлайні, де фактор часу доставки очевидніший, подібні побоювання висловлюють 43% опитаних. Цей тренд формує масштабніші обсяги покупок на одне замовлення.
Споживачі з більшою ймовірністю використовуватимуть сайти порівняння, щоб дізнатися про наявність продукту та здійснити покупку в кількох роздрібних магазинах.
Пункт, похідний від попереднього. Споживач, який не полінувався порівняти ціни, керуватиметься привабливішою вартістю, а не звичним інтерфейсом або карткою лояльності, приймаючи рішення про покупку, і готовий переключатися між каналами збуту. Понад 80% респондентів повідомили про здійснення покупок принаймні трьома каналами за останні півроку.
Канал віртуальної реальності (VR) використовував кожен третій споживач. Переважна кількість їх реалізувала цю технологію, купуючи предмети розкоші.
47% респондентів планують витрачати більше на продукти харчування через зростання цін. Скорочуватимуть витрати на предмети розкоші та на продукцію преміум-класу 37% респондентів, на ресторани – 34%, мистецтво, культуру та спорт – 30%, моду – 25%.
Більшість споживачів віддадуть перевагу локальним торговим маркам. Однак патріотизм тут відіграє не основну роль – вибираючи продукти місцевого виробництва, клієнт може розраховувати на їх наявність, що важливо на тлі кризи поставок. 80% респондентів готові платити за локальні товари ціну вищу за середньоринкову.
Вплив пандемії COVID-19, яка стимулювала онлайнову торгівлю, збережеться. 63% опитаних збільшили кількість покупок в інтернеті, а 42% зменшили кількість покупок у офлайн-магазинах.
Для рестораторів все ще немає добрих новин. Половина опитаних вважає за краще готувати вдома, а 46% планують найближчим часом розпочати це робити.
Екологічні, соціальні та управлінські чинники мають важливий вплив на рішення про придбання товару. При цьому екологічна складова менш важлива, ніж дотримання прав людини, різноманітність та прозорість ділової практики. Найбільш чутлива до цих параметрів молодь, починаючи з міленіалів.