Співзасновник DroneUA: «Незабаром Україна стане Меккою виробництва безпілотників»
Валерій Яковенко – про те, скільки та які БПЛА наразі потрібні ЗСУ, чим держава та українці можуть допомогти нашим розробникам дронів
За останні місяці десятки вітчизняних підприємців підключилися до виробництва, тюнінгу та ремонту безпілотніків. Як злітає ця індустрія? Скільки ударних та розвідувальних БПЛА вже виготовляють українські компанії? Чи є можливість самим налагодити виробництва електроніки для дронів? Чим саме сільськогосподарські безпілотники допомагають нашим військовим? Про це та багато іншого Mind розповів співзасновник DroneUA Валерій Яковенко. Головне питання інтерв’ю – про що можна писати, аби не нашкодити. Тож без зайвих деталей.
– Активні розробки вітчизняних БПЛА почалися з 2014 року?
– Так, 2014 рік став початком розвитку ринку дронів та техніки, яка використовується в галузі безпеки. Було створено близько 100 підприємств, комерційно успішними наразі залишаються приблизно десять: Ukrspecsystems, «Айтек»… Безпілотники «Лелека», «Мара» та інші – це шикарні історії українських виробників, вони стали чудовим прикладом бізнесу, який створює високоінтелектуальні продукти.
Згодом дехто залишився працювати у військовій сфері, а дехто перейшов на виробництво цивільних БПЛА. Так зробив й DroneUA. Ми розробляли власні дрони, випускали їх на ринок, експортували. Знайшли кілька важливих ніш в промисловому використанні дронів.
А зараз знову бачимо, як кількість українських підприємств, що налагоджують виробництво дронів або працюють у сфері робототехніки для оборони, збільшується в геометричній прогресії.
– Скільки ударних та розвідувальних БПЛА ці компанії наразі можуть виробити та поставити до ЗСУ за місяць?
– Враховуючи щорічне зростання, зараз кількість ударних та розвідувальних дронів обчислюється сотнями на місяць, якщо не тисячами. Наразі потенціал й людський ресурс дають можливість виробляти таке обладнання системно та чи не найбільше в світі. Звичайно, за умови вибудуваних логістичних поставок.
– А цивільних БПЛА?
– Щотижня нашим військовим поставляється близько 300 дронів, які зазвичай завозять волонтери з інших країн. Більшість з них – невеликі цивільні безпілотники для фото та відеозйомки. Іноді потрапляє й професійне обладнання.
Цивільні дрони використовуються не тільки для повітряної розвідки, наведення та коригування вогню, а й для документування військових злочинів, пошуку міток, які встановлені диверсантами, проведення пошуково-рятувальних операцій тощо. Плюс будь-яку модель дрона можна переробити під функцію самоскидання (в Україні сьогодні достатньо технічних кадрів, які можуть доукомплектувати дрон).
Відмінність військового дрона від цивільного – у наявності каналу шифрування сигналу, роботі на закритих мережах Wi-Fi, додаткових системах навігації в умовах надзвичайних ситуацій та інших сервісах, що гарантують конфіденційність.
– Наскільки ці поставки задовольняють попит ЗСУ?
– Десь 15–20% від запиту Генштабу, Міноборони. ЗСУ необхідно набагато більше дронів: таке обладнання – розхідний матеріал, воно б'ється, ламається, зникає через дію РЕБ. І це проблема.
Ще одна проблема – обладнання не уніфіковано. У поставці може приходити 20 різних моделей дронів. Треба навчити людей працювати з кожною моделлю, мати різні програми підтримки, різних інженерів з ремонту цього обладнання. Якщо «збірна солянка» – складнощі можуть виникати навіть під час обміну інформацією між різними операторами, обміну дронами, заміні персоналу на позиціях. Тому, крім збільшення кількості дронів для передової, важливо працювати над уніфікацією або стандартизацією безпілотного обладнання.
– Які саме типи БПЛА зараз найбільш затребувані ЗСУ?
– На початку повномасштабного вторгнення дуже активно використовувалися дрони з оперативним радіусом дії від 1 до 4 км. Цього було достатньо, щоб, наприклад, у Київській області або біля Харкова виконувати розвідку, знаходити групи ворога, колони, контролювати артилерію.
Зараз апетит збільшується. Ми отримали артилерію 155-го калібру, потрібно й обладнання, яке здатне працювати на відстані 7–10 км. Хоча це не дуже безпечно. Тому краще – 15–20 км. Також зараз виникає потреба виконувати розвідку на десятки кілометрів – до 50 км. Для цього є обладнання, яке вже працює в ЗСУ. Дрони, що можуть літати на сотні кілометрів, також є, але розповідати про них не варто.
– Як держава могла б допомогти наростити обсяги виробництва таких дронів?
– Держава має надати можливість швидкого імпорту та логістичного облаштування бізнес-процесів. Потрібно налагодити можливість закупівлі та постачання в країну всіх компонентів. Поки це складно. Компоненти, які надходять в Україну, йдуть транзитом через сусідні країни, їх потрібно додатково розмитнювати, доводити до уваги структур, що перевіряють закупки для кінцевого споживача – держави. Такі перевірки дійсно потрібні. Але важливо прискорити процес отримання сертифіката кінцевого споживача.
Ще потрібні кредитні лінії, додаткова фінансова допомога, щоб компанії могли працювати не лише за власні чи запозичені кошти. Держава має цю можливість і вона має бути надана й тим виробником, які розробляють нові типи обладнання для захисту нашої країни.
Також потрібний легкий та оперативний механізм переміщення IT-професіоналів між підрозділами ЗСУ. Поки іноді стикаємося з ситуаціями, коли мобілізованих фахівців практично нереально перевести до підрозділів, які займаються розробкою нових типів обладнання. Держава має прискорити цей процес.
– Україна досі імпортує електроніку для БПЛА?
– Поки що техніка та електроніка імпортуються. Це непростий процес: потрібно працювати через різні підприємства, країни. Це складно, але волонтери справляються. Взагалі зараз волонтери імпортують швидше, ніж компанії, які спеціалізується на цьому бізнесі й працювали в цьому напрямку до війни. Саме волонтери створюють умови для реального використання дронів, знаходять будь-що, будь-де по всій Європі, «пилососять» усі ринки, які знаходяться поруч.
– Чи є можливість самим налагодити виробництва електроніки?
– Україна стане Меккою виробництва дронів. Тут створюватиметься найбільш інноваційне обладнання, буде центр розробки найпередовіших технологій. Та саме тут вироблятимуться чипи та електроніка для дронів.
Це станеться за рік або за два. Можливо, під час війни, можливо, після перемоги. Для цього потрібні час та люди. Люди у нас є – найгеніальніші, найінноваційніші, найрозумніші. Є айтівці, які думають нестандартно і знаходять можливості там, де інші їх не бачать. І це виклик для IT-сфери, яка працює на оборонну промисловість.
Україна стане еталоном можливостей для виробництва. Саме тут створюватимуться концерни, кластери, об'єднання, які будуть спрямовані на винахід найцікавіших розробок. Міжнародні компанії, що працюють у сфері безпеки, відкриють тут R&D. Ми побачимо найбільших гравців ринку: Lockheed Martin, Boeing та інших. Вони будуть тут. І це не жарт. Тому що зараз в Україні сконцентрована найбільша кількість людей, які розуміються на робототехніці та дронах. В майбутньому це – розроблене в Україні – обладнання буде постачається по всьому світу.
– Най так й буде. Могли б ще розповісти, чим зараз займається ваша компанія для ЗСУ?
– З першого дня війни команда DroneUA допомагає військовим та силовим структурним підрозділам України. Забезпечуємо пошук, доставку дронів та іншого спецобладнання. Станом на 20 червня відвантажили обладнання більш ніж на 40 млн грн. Працюємо напряму через контакти і канали серед ЗСУ та інших спеціалізованих структур. Також поставляємо дрони за волонтерськими та благодійними програмами, які реалізовуються спільно з європейськими компаніями-партнерами.
Наші співробітники підключені до розвідувальних операцій аеророзвідки на лінії фронту як оператори БПЛА. Допомагають шукати ворожу техніку та виявляти скриті загрози. DroneUA адмініструє національну мережу станцій для виявлення ворожих дронів, диверсійних розвідувальних груп російської армії.
Систематично та цілодобово надаємо консультації військовим, поліції, ТРО. Фахівці DroneUA розробили низку мануалів, якими користуються спецслужби. Паралельно проводимо ремонтні та сервісні роботи дронів, налаштування аероскопів і не тільки.
За ініціативи Міністерства аграрної політики та Міністерства цифрової трансформації DroneUA залучає сільськогосподарські дрони та активних фермерів зі всієї України для пошуку покинутої ворожої військової техніки в полях. Це потрібно для розмінування, передання техніки на баланс ЗСУ, проведення польових робіт фермерами.
Ще один напрям роботи – забезпечення портативними зарядними станціями соціальних підрозділів та пунктів допомоги біженцям. Цю ініціативу підтримали і допомагають далі реалізовувати народні депутати України. Вже відвантажили близько 100 одиниць станцій, які використовуються для безперебійного живлення медичного обладнання, портативної зарядки рацій, ноутбуків, телефонів, радіопередавачів. Ще кілька десятків портативних електростанцій передані в Червоний Хрест (нормальний, а не той, що з орками – так, їх два).
За напрямком енергетичної безпеки обслуговуємо станції супутникового зв’язку Starlink. Вже 3 березня отримали запит до співробітництва від SpaceX, і наразі кілька сотень терміналів Starlink, що працюють з обмеженим доступом до електроенергії, укомплектовані портативними електростанціями DroneUA.
Команда виконує величезний обсяг супутньої роботи: від пошуку партнерів, інвесторів, обладнання до його доставки в країну і передання в руки захисників. Ця робота ведеться практично нон-стоп.
– Як та чим українці могли б вам допомогти?
– Якщо знаєте, хто може передати дрон або стати інвестором, благодійником, – просимо сконтактовувати нас. Запустили процес пошуку інвесторів для покупки дронів з тепловізорами в Європі. Цього обладнання в Європі залишилося не так вже й багато. Тому надважливо, щоб ті дрони, які ще можна закупити і доставити, потрапили в руки тим, кому вони необхідні «на вчора».
Завдяки вже відпрацьованому процесу, майже всіх, хто отримав від нас дрон, знаємо поіменно. А це сотні запитів, з якими змогли допомогти.
– Як передати дрон в Україну?
– За ініціативи чеської компанії HRDLIČKA, яка почала працювати на ринку України минулого року, було організовано рух зі збирання дронів по Європи – COLLECTION OF DRONES FOR UKRAINE. Компанія звернулися до DroneUA, як лідера ринку безпілотних технологій в Україні, із запитом про партнерство у доставці дронів та передання їх українським захисникам.
Фактично команда HRDLIČKA сформувала хаб, де люди з Європи можуть передати дрони або перерахувати кошти на благодійний рахунок. Далі ми надсилаємо їм перелік обладнання, на яке попередньо отримали прямі запити.
За кордоном обладнання закуповується, передається безпосередньо компаніями-партнерами і доставляється просто на наш склад.
HRDLIČKA та українська команда Geodata Ukraine домовилися з прикордонними службами в Україні, Чехії та Словаччині, щоб можна було оперативно передати дрони на кордоні. Фактично ввечері зібрали обладнання – зранку воно вже перейшло кордон і прямує на Київ. Після Чехії такий хаб розпочав роботу в Польщі.
– Як розподіляються безпілотники між структурами?
– По ситуації визначаємо, де ці дрони є більш необхідними, зазвичай це гарячі точки. А далі вже закриваємо потреби «тихих» регіонів. Однак зараз дронів не вистачає навіть для запитів із територій, де ведуться дуже активні воєнні дії.