Білоруські безпілотники в Україні: яких саме сюрпризів можна чекати від режиму лукашенка
Що виробляють «лідери безпілотної індустрії» рб
У липні українські військові збили на півдні дрон-камікадзе білоруського виробництва. У травні прем'єр-міністр білорусі роман головченко зізнався, що рб постачає зброю росії. Ще раніше Defense Express повідомляв про відкриття «воєнторгу» для путіна: закупки рашистами набоїв до стрілецької зброї різного калібру, снарядів до гармат БМП-1 та БМП-2, ручних протитанкових гранатометів, ракет до протитанкових ракетних комплексів та до ЗРК. Зараз до цього переліку, вірогідно, додалися й воєнні безпілотники.
«Питання створення національного ударного БПЛА в Білорусі з технічної та комерційної проблеми давно перемістилося в розряд політичної. Ця тема перебуває на особистому контролі у Олександра Лукашенка. І заявлені амбіції також вищого рівня: створити апарат із корисним навантаженням у тонну та більше. На найближчу перспективу подібні очікування відверто нереалістичні», – розповідали рік тому білоруські медіа. Що ж саме просто зараз випускає оборонпром рб? Mind знайшов п’ять білоруських підприємств, які розробляють воєнні БПЛА та співпрацюють з рф.
ВАТ «558 Авіаційний ремонтний завод»
Завод працює з 1941 року. Зараз 100% акцій ВАТ належать державі. Розташований у Барановичах Брестської області. Загальна виробнича площа – біля 13 000 кв. м. Рекламується як «одне з найбільших у СНД підприємств із ремонту та модернізації сучасної бойової авіаційної техніки, що перебуває на озброєнні військово-повітряних сил не лише країн пострадянського простору, а й багатьох держав далекого зарубіжжя».
За даними останнього опублікованого аудиторського звіту, у 2020 році завантаження виробничих потужностей впало з 97,4 до 60,4%, виручка знизилася на 70%, до 158 млн руб. (близько $6,3 млн), чистий прибуток – на 97%, до 2,2 млн руб. (близько $91 200). Майже 92% доходу завод отримував за техобслуговування та ремонт літаків Су-17 (Су-22), Су-25, Су-27, МіГ-29, Ан-2 та гелікоптерів Мі-8 (Мі-17) і Мі-24 (Мі-35). Також підприємство підробляло виробництвом систем радіотехнічного захисту «Сателіт», вікон та дверей. Навесні 2022 року «558 АРЗ» потрапив у санкційні списки США, Канади та Великобританії.
Виручку від продажу безпілотних авіаційних комплексів у 2020 році завод офіційно не декларує. Розробляти БПЛА «558 АРЗ» почав ще в 2010 році. «Досвіду проектування безпілотних літальних апаратів не мали. Тому в нас не зовсім гладко та швидко все вийшло… Хтось читав підручники, хтось консультувався із фахівцями із росії… На деяких виставках люди досить скептично ставляться до нас: хіба можуть білоруські безпілотники конкурувати з ізраїльськими, китайськими? Конкурувати – ні, не можемо. Ці країни кілька десятиліть займаються такими речами», – розповідав заступник директора з розвитку «558 АРЗ» Олександр Воробей у 2019 році.
Та запевняв, що практично всі комплектуючі – білоруського виробництва, окрім двигунів та рульових машинок. «Але й ці елементи можна зробити в нашій країні… Щодо розробки та виготовлення двигуна є пропозиції. Щоправда, це не організації, а так звані народні умільці». Після цього репортажу, де описано виробництво каркасу, фюзеляжу та крил безпілотника з бальси (дерева, яке росте тільки в Південній Америці) та йдеться про використання дискових гальм від велосипеда – журналістів на підприємство більше не пускали.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну «558 АРЗ» повідомив, що розробив три типи БПЛА:
- лінійку безпілотних авіаційних комплексів (БАК) середньої дальності («Гриф-К», «Кондор-1», «Кондор-2») для ведення цілодобової розвідки, визначення координат ППО;
- БАК малої дальності («Бекард-1», «Бекард-2», «Москіт») для ведення цілодобової оптико-електронної розвідки місцевості, визначення координат цілей;
- ударні безпілотні літальні апарати (УБЛА) середньої («Ловчий») та малої («Чекан») дальності, які ще проходили льотні випробування.
Саме «Чекан» українські військові збили в липні.
Це УБЛА одноразового застосування, такі безпілотники ще називають баражувальними боєприпасами або дронами-камікадзе. Злітає за допомогою пускового пристрою. Призначені для ураження малорухомих/стаціонарних об'єктів у світлий час доби у візуальних метеоумовах. Може нести уламково-фугасний або кумулятивний боєприпас до 2 кг. Радіус дії під час розвідки – до 25 км, при ураженні цілей – до 10 км. Має крейсерську швидкість 86 км/год, під час пікірування – до 140 км/год.
УБЛА «Чекан»
«Чекан» вперше показали на оборонній виставці Milex у Мінську в червні 2021 року. Державний військово-промисловий комітет рб назвав цю розробку однією з п'яти найкращих у 2021 році. Але якщо вірити офіційним заявам білоруських чиновників, весною 2022-го розробка ще не була завершена. «Чекан» цього року пройде всі випробування і буде поставлений на озброєння», – повідомив голова держкомвійськпрому рб Дмитро Пантус у травні.
Другий ударний безпілотник – «Ловчий» – з тактичним радіусом дії до 70 км та максимальним бойовим навантаженням до 20 кг. Як і «Чекан», здатний уражати тільки малорухомі об'єкти в світлий час доби. Закінчити його випробування завод планував у І кварталі цього року.
УБЛА «Ловчий»
ТОВ «КБ Безпілотні вертольоти»
Ця компанія рекламується як «лідер безпілотної індустрії, який входить у топ ключових світових розробників БПЛА вертолітного типу». Створена в 2017 році перед банкрутством ще одного лідера індустрії – «КБ Індела». Нова компанія оселилася в приміщенні банкрута в Мінську та отримала його розробки (БПЛА «INDELA-SKY LAB», «INDELA-H.U.SKY», «INDELA-6m», «INDELA-9» тощо).
Після повномасштабного вторгнення підприємство активно просуває свою «найперспективнішу розробку, що втілює в собі всі інноваційні та передові технології» – розвідувально-ударний безпілотний вертоліт HUNTER вагою 750 кг. Розробники запевняють, що на борту є кулемет Калашникова (калібр 7,62 мм), система безперебійного подавання боєприпасів (550 патронів), дві пускові установки для восьми некерованих ракет, 16 протитанкових авіабомб (2,5 кг). Ефективність використання кулемету викликає великі сумніви. Для прицільної стрільби БПЛА потрібно спуститися на висоту 200–300 м, а з такої відстані це «чудо техніки» можна збити навіть з автомата.
Безпілотний вертоліт HUNTER
Цікаво, що нещодавно в рф заявили про виробництво холдингом «Вертольоти росії» БПЛА з повністю аналогічними характеристиками. У новинах – ані слова про купівлю ліцензії у білорусів. Ба більше, джерело холдингу розповідає, що їхні «конструктори задумали», а далі йде текст із реклами білоруського КБ.
«Безпілотні вертольоти» поки що не потрапили до санкційних списків, на відміну від «Вертольотів росії».
ВАТ «Конструкторське бюро «Дисплей»
Працює з 1987 року. Знаходиться у Вітебську. Офіційно декларує, що спеціалізується на виробництві відеомоніторів. Розробки для оборонпрому та фінансові показники – під грифом «Секретно». З відкритих джерел відомо, що підприємство виробляє авіаційні дисплеї, нашлемні системи індикації, дистанційно-керовані спостережно-вогневі комплекси «Адунок», ударні БПЛА «Квадро-1400» та «Баражувальні труби».
УБПЛА «Квадро-1400»
Ці коптери вперше були показані на Milex-2019, весною минулого року пройшли випробування держкомвійськпрому рб. «Вони призначені для взяття на озброєння для сил спеціальних операцій», – розповідав Пантус у травні цього року. Та запевняв, що «Квадро-1400» та «Баражувальна труба» здатні вражати цілі в екстремальних погодних умовах вдень та вночі. Використовують реактивні протитанкові гранати РПГ-26.
«Баражувальні труби»
КБ «Дисплей» поки що не в санкційних списках західних країн.
ВАТ «АГАТ – системи управління»
Це підприємство також поки не потрапило до санкційних списків. Компанія прибрала зі свого сайту інформацію про виробництво продукції оборонпрому, у тому числі й БПЛА, але слід залишився.
Створена в 1969 році, розташована в Мінську. Позиціонується як «провідна організація оборонного сектору рб з розробки та виробництва комплексних інтегрованих стаціонарних і мобільних автоматизованих систем управління військами, зброєю, розвідкою та радіоелектронною боротьбою».
Десь років десять тому «Агат» разом з російською «Іркут інжиніринг» почала розробляти власний БПЛА «Беркут» – точніше, копіювати безпілотники «Іркут-3» та «Іркут-10». Зараз відомо про чотири модифікації: «Беркут-1», «Беркут-2», «Беркут-3» та «Беркут-ВМ». Вони використовуються для розвідки. «Беркут-3» може нести вантаж до 2 кг. Максимальна швидкість – до 120 км/год. За непідтвердженою інформацією, ці БПЛА виробляються на «558 АРЗ».
БПЛА «Беркут-2»
Республіканське унітарне підприємство «Науково-виробничий центр багатофункціональних безпілотних комплексів»
Засновано 2016 року в Мінську. Підприємство поки не перейменовано й не приховує, що його основна діяльність – розробка та організація серійного виробництва безпілотних авіаційних та інших робототехнічних комплексів та їхніх компонентів.
З 2017 року підприємство розпочало випуск різних БПЛА для іноземних замовників, організовувало виробництво у В'єтнамі, Туркменістані, Еквадорі. Найбільш відомі три марки БПЛА:
- Модифікації «Бусла» («Бусел М», «Бусел М40», «Бусел М50») використовуються для розвідки. Максимальний радіус дії – 70 км, тривалість польоту – до 150 хвилин.
- «Буревісник» розроблявся для моніторингу місцевості та об’єктів, цей БПЛА може літати до шести годин на відстань до 290 км. Його пізніша модифікація – «Буревісник МБ» – стала розвідувально-ударним дроном. Розробники запевняють, що він здатний знаходитися в повітрі до 10 годин, долати до 300 км з вантажем до 80 кг. Під крилами цього «літака» – два одноразові дрони-камікадзе із боєголовками вагою 10 кг. Також можуть бути оснащені некерованими 57-мм ракетами вагою 4 кг з масою бойової частини 800 грамів.
- «Яструб» може виготовлятися у двох варіантах: розвідувальний чи ударний. Здатний нести до 120 кг вантажу (декілька дронів-камікадзе).
БПЛА «Буревісник МБ»