Боротьба з емісією та зростання податків: як пропонує рятувати економіку Рада з фінстабільності

Національний банк 29 серпня оприлюднив річний звіт про роботу Ради з фінансової стабільності. Цей документ охоплює період із серпня 2021 до липня 2022 року. Цінність звіту в тому, що він показує, як змінились основні ризики та виклики для української економіки загалом і для фінансового сектору зокрема. Крім того, у ньому прописані варіанти мінімізації цих ризиків та шляхи зниження їхнього впливу на економічну ситуацію в Україні. Mind вивчив документ і виділив його основні акценти.

Які завдання Ради з фінансової стабільності? Це міжвідомчий орган, створений президентським указом ще в березні 2015 року. Його основне завдання – виявляти потенційні загрози для макростабільності та розробляти заходи реагування в разі погіршення фінансового стану банківської системи.

Співкерівниками Ради з фінстабільності є міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Кирило Шевченко. Серед членів Ради є представники НБУ, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду гарантування вкладів фізосіб та Офісу Президента.

Основні ризики та їхня трансформація. НБУ зазначає, що на кожному своєму засіданні Рада (загалом таких засідань протягом року було чотири) оцінювала системні ризики для економіки та фінсектору.

Еволюція системних ризиків

Джерело: НБУ

У звіті наведено аналіз кожної згаданої групи ризиків. Якщо коротко, то Рада з фінстабільності вказує на таке:

• війна в Україні спровокувала погіршення прогнозу зростання світової економіки (глобальний ВВП, за оцінкою Міжнародного валютного фонду, 2022 року зросте на 3,2%, що майже вдвічі нижче, ніж у 2021 році), скорочення глобальної торгівлі та зліт продовольчих цін;
• відбулося стрімке зростання цін на сировину та енергоносії (вартість газу в Європі все ще близька до $3000 за 1000 куб. м). Ситуація посилилася через проблеми з логістикою, внаслідок чого ціни на пшеницю, кукурудзу та олію досягли рекордних рівнів, зберігається реальна загроза світової продовольчої кризи;
• падіння ВВП України 2022 року становитиме не менше 30%. Інфляційний тиск залишиться значним через тимчасову окупацію частини території, виведення з ладу об'єктів виробничої та транспортної інфраструктури, розрив ланцюгів постачання та зростання витрат підприємств;
• суттєво зросла потреба у фінансуванні дефіциту державного бюджету, яке відбувається переважно завдяки допомозі міжнародних донорів та емісії. При цьому надмірна монетизація бюджету загрожує негативними наслідками для макроекономічної стабільності;
• щоб не допустити стрімкого обвалу курсу гривні, Нацбанк з кінця лютого був змушений продавати великі обсяги валюти зі своїх резервів. Проте на початок липня обсяг міжнародних резервів перебував на прийнятному рівні та становив $22,8 млрд (до серпня ЗВР скоротилися до $22,4 млрд). Активна присутність НБУ на валютному ринку зберігатиметься, доки не з'являться передумови для ринкового курсоутворення;
• російське вторгнення сприяло консолідації Євросоюзу та зміцненню співробітництва з Україною. Зокрема, Україна подала заявку на вступ до ЄС і набула статусу країни-кандидата. Йде робота над планом відновлення економіки України за підтримки міжнародних організацій і держав-партнерів.

Способи зниження ризиків та загроз. У звіті сказано, що члени Ради з фінстабільності погодили ключові антикризові заходи для пом'якшення впливу перерахованих ризиків на українську економіку.

Одне з головних завдань – звуження дефіциту державного бюджету та зниження обсягів його монетарного фінансування. Щоб досягти цього, необхідно:

• провести оптимізацію державних витрат з обмеженням непріоритетних і неефективних напрямів;
• знайти додаткові джерела збільшення доходів бюджету, насамперед завдяки підвищенню оподаткування імпорту (хоча від ідеї запровадити 10%-вий імпортний збір уряд все ж таки відмовився. – Mind), акцизів (у тому числі на пальне) і рентних платежів. При цьому підхід до підвищення податків має бути виваженим, справедливим та диференційованим;
• стимулювати внутрішні запозичення за допомогою боргових інструментів (зрозуміло, йдеться про ОВДП) для фінансування державного бюджету;
• докладати зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги.

Оголошена (обіцяна та надана) міжнародна допомога Україні з кінця січня до початку липня 2022 року, $ млрд

Джерело: НБУ

Крім цього, Рада зазначає, що велику підтримку бізнесу задля збереження економічної активності в країні надає урядова програма пільгового кредитування «5-7-9». Загальний обсяг виданих у рамках цієї програми кредитів станом на 1 серпня досяг 133 млрд грн, а всього позиками скористалися 46 000 підприємств і підприємців.

Зміна обсягу кредитів бізнесу з 1 березня по 1 липня 2022 року, млрд грн

Джерело: НБУ

Також Рада надала рекомендацію державним банкам активніше очищати свої кредитні портфелі від токсичних кредитів (NPL). Оскільки саме в цих фінустановах сконцентровано найбільший обсяг цих самих NPL.

З одного боку, держбанки провели велику роботу щодо оптимізації проблемної заборгованості. Від початку 2021 року до березня 2022 року списано 21 млрд грн кредитів у гривні та валютних кредитів в еквіваленті на суму 47,2 млрд грн. За згаданий період держбанки провели реструктуризацію позик на суму понад 9 млрд грн.

Щомісячний обсяг списання непрацюючих кредитів у державних банках

Джерело: НБУ

Основні висновки. Оскільки війна стала ключовим викликом для України, на всіх засіданнях, що відбулися у 2022 році, Рада з фінстабільності зробила фокус на ризиках, що розвиваються на тлі військової агресії, та сконцентрувалася на розробці антикризових заходів.

З огляду на це, головною метою на найближче майбутнє є: зниження монетарного фінансування бюджету та скорочення дефіциту державної скарбниці; збільшення фактичної (а не лише заявленої) допомоги від зарубіжних донорів; розвиток державних програм підтримки бізнесу; своєчасне виконання зобов'язань перед банками з боку Мінфіну, щоб вони були зацікавлені брати участь у цих програмах; стримування зростання проблемної заборгованості (NPL).