Мильна бульбашка чи космічний шатл: чому стартапи злітають не туди

І як слід переосмислити модель корпоративних акселераторів

Фото: depositphotos.com

Роком виникнення такого явища, як бізнес-акселератор, вважається 2005-й, а його родоначальником – Y Combinator, який вдало працює і сьогодні. Модель успішно розвивалася, утворилися основні типи акселераторів (приватний, корпоративний, державний, університетський), сформувалися типові формати й умови. Особливістю акселератора є те, що він пропонує стартаперам короткі навчальні програми, в результаті яких вони отримують необхідні знання, вхід в екосистему і корисні контакти для розвитку свого проєкту. А корпоративний акселератор – ще й практичні навички та шанс втілити своє рішення на базі конкретного бізнесу.

Але чи все так райдужно в корпоративних акселераторах? Деніел Сондерс, CEO інноваційної лабораторії L Marks, впевнений, що ні. Свій погляд на те, чим нині є корпоративний акселератор і що треба зробити, щоб ця модель запрацювала як слід, він виклав у статті для Forbes. Колонку експерта (із невеликими скороченнями) переклала для Mind редакція Платформи відкритих інновацій Reactor.ua.

Акселератори вважаються основним способом набуття знань і навичок для підприємців-початківців. З’явившись 2005 року як життєво важливий інструмент розвитку стартапів, ця модель невдовзі поширилася на весь світ. Сьогодні тільки в США налічується 1000 акселераторів, а по всій земній кулі – понад 3000.

Хоча корпоративні акселератори забезпечують доступ до необхідної експертизи, партнерів і фінансових можливостей, вони переважно працюють за застарілою моделлю, яка сьогодні втратила фокус. При правильному моделюванні корпоративні акселераційні програми можуть використовувати відкриті інновації, встановлюючи зв’язки між компаніями, стартапами та скейлапами, потенційно створюючи цінність для всіх.

Чому корпоративний акселератор почасти сприймається хибно?

Коли корпорації ухвалюють рішення створити простір для співпраці зі стартапами, вони зазвичай використовують слова «акселератор», «інкубатор», «інноваційна лабораторія» та навіть «коворкінг» як синоніми. І дуже часто – неправильно. Це робить ведмежу послугу силі інновацій і завдає більше шкоди, ніж користі.

Нам варто переосмислити, чим дійсно має бути корпоративний акселератор. Це програма, яка прискорює розробку та впровадження рішень стартапів і скейлапів у межах корпорації-спонсора. Або ж програма, кінцева мета якої – створення цінності та стимулювання зростання як для корпорацій, так і для стартапів і скейлапів.

Корпоративний акселератор за своєю суттю має бути програмою співпраці, яка експериментує та валідує рішення, з чіткою метою і вимірюваними результатами.

Як працює «дитсадок» для стартапів?

Є корпорації, які відкривають акселератор як «ясельний» проєкт, відокремлений від основної бізнес-моделі. Ці пафосні проєкти можуть мати вертикальний фокус, але їм бракує серйозної залученості. Без відчутних результатів це може суттєво нашкодити стартапам. За даними Startup Genome, близько 90% таких стартапів зазнають невдачі.

Хоча корпоративна сила великих організацій мала б змінити цю цифру, відсутність зобов’язань призводить до того, що стартапи, які беруть участь в акселераторах, завершують процес без результатів.

Дійсно, згідно з висновками CB Insights (paywall), корпоративні акселератори докладають багато зусиль, щоб стартапи досягли значущих результатів, але мають показник невдач 60% у межах двох років.

У чому полягає ризик «театру інновацій»?

Корпоративні акселератори мають потенціал трансформувати галузі, впроваджуючи нові інноваційні рішення в бізнес, одночасно прискорюючи технологічний розвиток у глобальних екосистемах стартапів. На жаль, перманентна відсутність фокусу й успішних результатів призводить до того, що ця назва стала синонімом «театру інновацій», відлякуючи засновників стартапів як від корпорацій-спонсорів, так і від корпоративних акселераторів загалом.

Лише за допомогою моделі, орієнтованої на мету, можна відродити корпоративний акселератор і домогтися, щоб кожна група учасників отримала взаємовигідний досвід.

Як створювати проривні рішення?

В інноваційній лабораторії основна увага приділяється відкритому співробітництву та спільній роботі для досягнення вимірюваних результатів. Існує взаєморозуміння й повага між корпорацією-спонсором і стартапами і скейлапами, які розробляють та створюють інноваційні рішення, що рухатимуть бізнес уперед.

Інноваційна лабораторія дотримується суворого та прозорого процесу, що дозволяє бути креативними й гнучкими та водночас забезпечує впровадження рішень в усталеному корпоративному середовищі. Тут є чітка дорожня карта, і з її дотриманням формуються відносини, проводяться експерименти, створюються рішення, оцінюються технології, розробляються бізнес-кейси і, зрештою, відбувається комерційне розгортання інновацій.

На сьогодні 82% проєктів співпраці в нашій інноваційній лабораторії L Marks отримують комерційне впровадження. Це успіх, і він забезпечує набагато більше, ніж просто нові технології, які стимулюють розвиток корпорацій. Він спонукає бізнес взагалі займатися інноваціями, показуючи, чого можна досягти за допомогою нового способу роботи, і сприяє створенню культури інновацій всередині компанії.

То як слід трансформувати концепцію корпоративних акселераторів?

«Хоча акселератор є окремою організацією, призначеною для впровадження інноваційних продуктів, він усе одно має бути зосереджений на чітких ключових показниках ефективності та вимірюваних критеріях успіху, включаючи визначення точного обсягу інноваційного зростання, яке допоможе заповнити прогалини в наявній стратегії зростання», – йдеться в заяві аналітиків McKinsey.

Інноваційні лабораторії та корпоративні акселератори сприяють інноваціям і мають силу рухати глобальну індустрію вперед, але вони повинні бути правильно структуровані. Поєднуючи стартап і корпоративну мету й застосовуючи структурований підхід, заснований на тестуванні та впровадженні, корпоративні акселератори можуть надати обом сторонам платформу, необхідну для спільного створення нових рішень.

Зрештою, лише тоді, коли результатом роботи корпоративного акселератора є обопільний успіх як для корпорації, так і для її партнера-стартапа, корпоративні інновації можуть дійсно процвітати.

Мильна бульбашка чи космічний шатл: чому стартапи злітають не туди

Деніел Сондерс – CEO інноваційної лабораторії L Marks, член Ради Forbes, технолог, який став інвестором, досвідчений консультант із прикладних інновацій.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS