Спотова ціна газу в Європі зростає на 30%: майже до $2900 за тисячу кубічних метрів – через зупинку «Північного потоку – 1». Вартість найближчого (жовтневого) ф'ючерсу на TTF на біржі ICE Futures з початком торгів у понеділок зросла до $2855 за тисячу кубометрів, при тому що в п'ятницю торги закрилися на рівні $2213. Подорожчання енергоресурсів позначається на всіх галузях економіки, але негативні наслідки цього впливу на харчову промисловість люди відчувають у першу чергу. Як зможуть співіснувати рекордні ціни на газ та виробництво продуктів харчування, що мають залишатися доступними для всіх, – це завдання, яке зараз вирішують уряди практично всіх країн.
У Нідерландах – другому за величиною після США агроекспортері – тепличне господарство опинилося під загрозою через свою енергоємність. Місцева асоціація тепличного садівництва оцінює ризик банкрутства на рівні 40% від усіх тепличних садів країни.
Представники галузі звернулися до уряду з проханням запровадити низку пільг, щоб компенсувати зростання цін на газ – період дорожнечі енергоресурсів, вважають бізнесмени, триватиме близько двох років.
У Польщі представники харчової промисловості поки відчули здорожчання енергоресурсів у форматі скорочення поставок деяких складових виробництва. Так, енергоємні виробники пластмас зменшили обсяги продукування упаковки. А хімічні заводи скоротили виробництво аміаку та побічного продукту – вуглекислого газу, який у харчопромі використовується для знезараження продуктів у молочній та м'ясній індустріях. Ціни на аміак, який використовують при виробництві азотних добрив, зросли на світовому ринку з лютого майже вдвічі – до $1600 за тонну.
В Україні традиційно першими панікувати почали пекарі, у яких 30 вересня закінчується дія пільгової ціни на газ. Їх важко звинувачувати за цю «випереджальну перестраховку» – будучи виробниками найбільш соціально чутливого і тому одного з найзарегульованіших продуктів, будь-яку зміну в складових собівартості вони відчувають напрочуд гостро.
30 вересня спливає термін урядової постанови №489 від 29 квітня, за якою підприємства «Нафтогазу» зобов'язані продавати газ за пільговими цінами – по 32 гривні за кубометр – виробникам соціально значущих товарів. Однак до липня ринкові ціни були нижчими за мінімальну державну – на рівні 27 грн/куб. м, і таким чином необхідності в державному втручанні не виникало.
За іронією, ця необхідність виникла тоді, коли пільговий режим фактично сплив – наприкінці вересня поточна постанова припиняє свою дію, і в той же час ціни на природний газ на українському ринку зросли до найвищих значень від початку року, впритул наблизившись до 45 000 грн/1000 куб. м (з ПДВ). Ринкові котирування на жовтень вже перевищили 55 000 грн/1000 куб. м, що еквівалентно зростанню ціни на кожному буханці 3–4 грн.
Нівелювати подорожчання енергоресурсів економією на інших стаття собівартості не вдасться, оскільки всі способи – спрощення рецептури, зниження відпускної ваги, перехід на дешевші ресурси – вже вичерпано.
Як заявив в інтерв'ю перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів та директор ТОВ «Київхліб» Юрій Дученко, на сьогодні вже зупинили свою діяльність до 20% підприємств хлібопекарської галузі – це ті, що були тимчасово анексовані або розбомблені. За його оцінкою, необхідність купувати газ на загальних підставах може призвести до закриття ще 10% тих, що залишилися.
Крім того, хліб обов'язково присутній у структурі закупівель установ соціальної сфери та ЗСУ. Тож його подорожчання саме по собі збільшить навантаження на бюджет.
Практично гарантовано, що постанову пролонгують: у масштабах держави для хлібопекарської галузі потрібен відносно невеликий обсяг газу. Однак це може розв’язати лише малу частину проблеми газових цін для харчопрому. Населення не харчується самим лише хлібом. А при всьому бажанні уряду здешевити енергоресурс для всіх виробників продуктів це навряд чи вдасться. Власне, такі вимоги вже лунають – проте вони вочевидь нездійсненні.
За прогнозами аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу, відносного зниження цін варто очікувати лише на овочі, оскільки зараз на ринку пік пропозиції врожаю. Однак у подальшому врожай надійде на зберігання, робота потужностей якого також забезпечується газом.